Справа № 22-ц-899/2011
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів: Бойчука І.В., Меленко О.Є.
секретаря Балагури М.О.
з участю: апеллянта ОСОБА_2
позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 04 травня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати недостовірною інформацію про його причетність до скоєння крадіжок державного та колективного майна, висловлену відповідачем на загальних кущових зборах в с. Яворів Косівського району 09.09.2010 року, та зобов’язати відповідача спростувати таку інформацію шляхом повідомлення в засобі масової інформації Косівській районній газеті «Гуцульський край» про її недостовірність, а також стягнути 10 тис. грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.
Рішенням Косівського районного суду від 04.05.2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано недостовірною інформацію ОСОБА_2 про причетність ОСОБА_3 до скоєння крадіжок державного та колективного майна, яка висловлена ним на загальних кущових зборах в с. Яворів Косівського району 09.09.2010 року.
________________________________________________________________________________
Справа №22-ц-899/2011 Головуючий у 1інстанції - Бельмега М.В.
Категорія 57 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д.
Зобов’язано ОСОБА_2 спростувати таку інформацію шляхом повідомлення в засобі масової інформації Косівській районній газеті «Гуцульський край» про її недостовірність. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 тис. грн. моральної шкоди, 575 грн. судового збору та 1200 грн. за надання правової допомоги.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам, невірно трактував покази свідків, не взяв до уваги те, що він критикував виконавчу владу за розкрадання грошей, виділених на ліквідацію наслідків повені 23-27.07.2008 року, а не позивача. Також суд не звернув увагу на те, що позивач є публічною особою і межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Не обґрунтовано судом в чому полягає завдана ним моральна шкода, яких саме моральних страждань зазнав позивач. Просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до нього та стягнути на його користь 5500 грн. судових витрат.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено що 09.09. 2010 року під час зустрічі керівників Косівської районної державної адміністрації з громадянами сіл Яворів, Бабин, Город, Соколівка. Річка, яка відбулася в народному домі с. Яворів, відповідач ОСОБА_2 звинуватив позивача ОСОБА_3 у розкраданні кооперативного майна Верховинської райспоживспілки, а також у розкраданні коштів, які були направлені Косівському району для ліквідації наслідків стихії.
Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.
Згідно ч.1 ст.377 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширеної недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 Постанови від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до вимог ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особового немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Судом першої інстанції встановлено, що інформація, поширена відповідачем на зустрічі громадян з керівництвом Косівського району, яка відбулася 09.09.2010 року у народному домі с. Яворів, щодо розкрадання позивачем кооперативного майна Верховинської райспоживспілки, та коштів, направлених Косівському району для ліквідації наслідків стихії, не відповідає дійсності і порушує його повагу до честі, гідності , ділової репутації, а тому визнав дану інформацію недостовірною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Судом першої інстанції встановлено, що неправомірними діями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у приниженні людської честі та гідності, ділової репутації.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховував всі обставини справи, доводи сторін, та враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на користь позивача стягнув 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції про те, що ним поширено недостовірну інформацію про причетність позивача до крадіжок державного і колективного майна та що висловлені ним судження є оціночними.
Відповідно до ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений(адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередню поширену інформацію.
Однак суд першої інстанції в порушення вимог ст.277 ЦК України та всупереч вище наведених роз’яснень Пленуму ВС України від 27.02.2009 р. зобов’язав відповідача спростувати висловлену ним інформацію на зустрічі громадян з керівництвом Косівської РДА, яка відбулася у народному домі с. Яворів, відносно позивача ОСОБА_3 шляхом повідомлення в засобі масової інформації Косівській районній газеті «Гуцульський край» про її недостовірність, хоча даний засіб масової інформації не є учасником процесу та стороною по справі.
За таких обставин рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Однак суд першої інстанції всупереч вимогам ст.88 ЦПК України та ст.3 ч 1.п. «ж» Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» стягнув судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, тому рішення в цій частині підлягає зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 04 травня 2011 року в частині зобов’язання ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_3, висловлену ним на кущових зборах С. Яворів Косівського району, шляхом повідомлення в засобі масової інформації Косівській районній газеті «Гуцульський край» - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_3 про зобов’язання ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_3, висловлену ним на кущових зборах С. Яворів Косівського району, шляхом повідомлення в засобі масової інформації Косівській районній газеті «Гуцульський край» - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення судового збору в сумі 575 грн. змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 167 грн. судового збору та 75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
І.В. Бойчук
О.Є. Меленко