Справа №2а-2145/2011

             ПОСТАНОВА                                2011 р.

         Іменем   України

          15 березня  2011 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва І.В.,розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  у м.Красноармійську  Донецької області про визнання  неправомірними дій, про  зобов’язання здійснити нарахування та  виплату щомісячної державної  допомоги,

                                                                               ВСТАНОВИВ:

          23 лютого 2011 року позивач  звернувся з адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Красноармійську  Донецької області про неправомірними дій, про  зобов’язання здійснити  виплату  щомісячної державної  допомоги,зазначивши, що позивач має статус «дитини війни»у зв’язку з чим, у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана позивачу     пенсія  повинна виплачуватись в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, відповідачем зазначена допомога виплачується  в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком. Позивач  просить суд визнати неправомірними дії відповідача, зобов’язати  відповідача здійснити  нарахування та виплату   позивачу недоплаченої як дитині війни, щомісячної державної допомоги за  період з 01.01.2010 р. по день розгляду справи  відповідно до  статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»у розмірі 30 відсотків  мінімальної  пенсії за  віком.

           Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду  від 23 лютого 2011 р. адміністративний позов позивача до Управління Пенсійного Фонду України у м.Красноармійську про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії в частині вимог за період з 01 січня 2010  р. по 22 серпня 2010 р. залишено без розгляду у зв’язку з закінченням 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду.

          Відповідач Управління Пенсійного Фонду України у м.Красноармійську  Донецької області заперечення проти позову  не  надав.

          Оцінивши  повідомлені позивачем обставини, дослідивши  докази по справі у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають  задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до наданих доказів встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується  посвідченням.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %   мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили  працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з  01 жовтня –49,80 грн.

          Відповідно до ст. 96 Конституції України  Державний  бюджет України  затверджується щорічно Верховною Радою України  на період з 1 січня по 31 грудня.

          Відповідно до ст. 46 Бюджетного Кодексу України   якщо  до початку бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України  , Кабінет Міністрів України  має право здійснювати витрати Державного бюджету України, базуючись на показниках  попереднього  бюджетного періоду по доходах та видатках Державного бюджету України  , тобто щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть  перевищувати 1/12 обсягу видатків , визначених  законом про Державний бюджет України  на попередній  бюджетний період  , крім  випадків , передбачених ч.4 ст. 15 Кодексу.

        Відповідно до ст.. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік »від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 р.. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб,які втратили працездатність  встановлений у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено , що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік , що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .

         З урахуванням вимог   Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. № 2154-VI ,   з 01.01.2010 р.  відповідач  виплачує позивачу , як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.

        На підставі викладеного ,приходжу до висновку, що відповідач повинен був нараховувати позичу державну соціальну допомогу як дитині війни   в  розмірі 30 % прожиткового мінімуму у 2010 р.  на одну  особу для осіб,які втратили працездатність,  встановленого  у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн.

        За період з 01.01.2010 р. по 01.12.2010 р. відповідачем нарахована та виплачена  позивачу щомісячна державна допомога  по 49,80 грн.щомісячно.

        Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік »від 23.12.2010 р. № 2857-VI, прожитковий мінімум у 2011 р. на одну особу для осіб,які втратили працездатність  встановлений у розмірах : з 01 січня -750 грн., з 01 квітня -764 грн.,  з 01 жовтня -784 грн., з 01 грудня –800 грн.

         З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.»від 23.12.2010 р. № 2857-VI , з 01.01.2010 р.  відповідач  виплачує позивачу, як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.

        На підставі викладеного ,приходжу до висновку, що відповідач повинен був нараховувати позичу державну соціальну допомогу як дитині війни   в наступних розмірах: з 01.01.2011 р.- 750 грн. х 30 % = 225 грн.

        За період з 01.01.2011 р. відповідачем нараховується  та виплачується  позивачу щомісячна державна допомога  по 49,80 грн. щомісячно.

          Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Враховуючи, що  відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік , і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень , суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету  України.

З урахуванням вимог  ст.7   Закону  України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється  за рахунок   коштів державного бюджету України, приходжу до висновку , що  вимоги позивача  про стягнення  сплаченої суми судового  збору  в розмірі 3,40 грн підлягають задоволенню та повинні бути  присуджені з Державного Бюджету України.

           Керуючись ст. ст. 2-154, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167,183-2, 185-186,  Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя-

ПОСТАНОВИВ:

              Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

 Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську  Донецької області по не нарахуванню та невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 23 серпня 2010 р. по день розгляду справи 15 березня 2011р., виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у м.Красноармійську Донецької області здійснити нарахування  та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 23 серпня 2010 р. по день розгляду справи 15 березня 2011р., виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

            Присудити  з  Державного  бюджету України  на  користь ОСОБА_1  судовий збір в сумі 3 грн. 40  коп.(три грн.40 коп.)

          Постанова за результатами скороченого провадження   може бути суду може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду

           Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , яки          й ухвалив оскаржуване рішення.Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає , до суду апеляційної інстанції.

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

           Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі , обчислюється з моменту отримання  копії постанови.

               Суддя: