Справа №  1-55/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 березня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді                     Полубан М.П.

при секретарі                              Філіповій В.С.

з участю – прокурора                Ручої О.В.

               - захисника ОСОБА_1

               - потерпілої ОСОБА_2

               - представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальну справу про обвинувачення :

                                                                       ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає по АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта – середня спеціальна, працює в Першотравенському УНГЗ сторожем,  не одружений, знятий з військового обліку, раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого  - ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

07 січня 2011 року, приблизно о 19.15 год. ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в будинку гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, де між ним , ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_6 з іншого боку, виникла сварка на грунті особистих неприязних відносин, яка переросла у бійку. В ході бійки у ОСОБА_4, виник злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ОСОБА_4 07 січня 2011 року, приблизно о 19.30 годині, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в АДРЕСА_2 на грунті неприязних відносин, умисно, з силою наніс один удар кулаком правої руки по обличчі ОСОБА_2 в область нижньої щелепи.

У результаті цього, згідно з висновком судово-медичної експертизи, потерпілій ОСОБА_2 було спричинено: тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому нижньої щелепи в ділянці 2-го зуба ліворуч та 1-го зуба праворуч гематоми шкіряних покровів нижньої губи ліворуч з розповсюдженням на шкіряні покрови лівої половини підборіддя, лівої величної ділянки, які по своєму характеру відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Термін зрощення кісткової тканини більше 21 доби.

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_4 вину свою у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та дав пояснення щодо обставин справи, дані пояснення повністю співпадають з обставинами  викладеними в матеріалах справи. Доповнив , що він дійсно , 07.01.2011 р. , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння , вчинив сварку з потерпілою ОСОБА_2 та спричинив їй середньої тяжкості тілесні ушкодження .  

У скоєному щиро розкаюється , просить суд не позбавляти волі , дати строк для виправлення .Цивільний позов визнає. З потерпілим обіцяє врегулювати всі питання , тобто відшкодувати заподіяну шкоду .

Потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 07 січня 2011 року приблизно о 19.30 годині  до домоволодіння її матері прийшов її брат ОСОБА_5 разом з його знайомим, якого вона особисто не знала. ОСОБА_5, знаходячись в нетверезому стані разом з приятелем повідомили, що прийшли з’ясовувати стосунки з її чоловіком. Потім товариш брата ОСОБА_4 без поважних причин наніс її чоловіку один удар по обличчі кулаком. Після цього розпочалася бійка, в ході якої ОСОБА_4 схопив потерпілу за горло та почав душити. Її чоловік ОСОБА_7 схопив ОСОБА_4 за руку та почав її захищати. Під час того як її чоловіка били ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кулаками по обличчі, вона підбігла до них, почала захищати свого чоловіка та кричати, щоб вони його не били. В цю хвилину ОСОБА_4 наніс їй один удар в область нижньої щелепи. А потім вдарив її по губам, і вона відразу відчула сильний біль. Побачивши, що на її крики зупинити бійку ніхто не реагує, потерпіла зателефонувала сусідці гр. ОСОБА_8, яка мешкає по АДРЕСА_3 та попрохала, щоб остання викликала працівників міліції. Потім чоловіки, почувши, що до них їдуть співробітники міліції, вийшли на подвір’я, де знову почалася бійка, в результаті якої ОСОБА_4 наніс їй ще один удар кулаком правої руки  по голові в області лівого ока. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покинули подвір’я.. З отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді перелому нижньої щелепи та розриву слизової оболонки нижньої губи  10.01.2011 року звернулася до лікарні в м. Павлограді, де наклали їй шину, але вона не лікувалася стаціонарно, а лікувалась амбулаторно. Цивільний позов в розмірі 1458 грн. підтримує та просить суд його задоволити. Просить суд не позбавляти підсудного волі.

Вислухавши підсудного, потерпілу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні  інкримінованому злочині є доказаною. Суд дійшов до даного висновку після допиту підсудного , роз'яснивши  йому та потерпілій норми та  вимоги ст. 299 КПК України , тобто без дослідження всього обсягу доказів , які підлягають дослідженню в ході судового слідства , так як  встановленні фактичні обставини справи ніким не оспорюються .  Повне визнання своєї вини підсудним, по вищевказаним підставам, на думку суду  буде достатнім  для визнання його  винним   та призначення покарання , відповідно до закону .

Юридична оцінка діям підсудного органом досудового слідства дана вірно, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ,тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків , передбачених у ст.. 121 цього Кодексу , але таке , що спричинило тривалий розлад здоров’я , скоєне ОСОБА_4., кваліфікується за ч. 1 ст. 122 КК України.

Визначаючи вид та міру покарання , суд бере до уваги , що скоєно злочин середньої тяжкості, особою  раніше не судимою.

За місцем проживання характеризується посередньо, скарг від жителі не надходило

Обставиною, що пом’якшує покарання є повне визнання вини підсудним, щире каяття.

Обставиною, що обтяжує  покарання  є вчинення злочину в стані алкогольно сп’яніння.  

Враховуючи всі зазначені обставини, особу підсудного, суд вважає, що ОСОБА_4 повинен понести покарання у виді обмеження волі. Підстав для застосування до  підсудного норм ст. 69, 69-1 КК України немає, так як в діях підсудного є вищезазначена обтяжуюча обставина. Також суд не знаходить належних підстав для застосування до підсудного інших видів покарання, тобто виправні роботи та позбавлення волі і які зазначені  у санкції інкримінованого злочину .    Покарання у  виді обмеження волі буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи та особі підсудного .

Разом з тим, враховуючи вище зазначені обставини , особу винного , суд дійшов висновку про можливість перевиховання та виправлення засудженого без реального обмеження волі, тобто надати йому іспитовий строк та покласти зобов’язання у відповідності до ст. 76 КК України.

По справі потерпілим   цивільний позов заявлено на суму 1458 грн . Вирішуючи дане питання суд вважає, що позов є законним та обґрунтованим , а тому підлягає задоволенню. Крім того , підсудний даний позов визнає в повному обсязі та обіцяє відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду .

          Судових витрат по справі не має . Речові докази не вилучались .

          Міру запобіжного заходу слід скасувати .

На підставі викладеного, керуючись - ст. 323, 324 КПК України, суд -

                                          З А С У Д И В :

ОСОБА_4  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 ( одного)  року обмеження волі .

          На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік..

          На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі зобов’язання  - повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтись на реєстрацію до даного органу.

         Міру запобіжного заходу – підписку про не виїзд , скасувати  

         Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1458 ( одна тисяча чотириста п’ятьдесят вісім ) грн...

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя    М. П. Полубан