Справа № 22-3611 Головуючий в 1 інстанції Дністрян О.М.
Категорія 39 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
Іменем України
14 травня 2007року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І.
при секретарі Семенченко С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди і
ВСТАНОВИВ:
в апеляційній скарзі позивачка оспорює обгрунтованість рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позову, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про задоволення позову - за невідповідністю висновків суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушенням норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права; вона не згодна з висновком суду про те, що не мало місця її звільнення, оскільки він спростовується її поясненнями, поясненнями свідків ОСОБА_3, відповідачки на досудовому слідстві у якості потерпілої про те, що вона її звільнила; поясненням допитаних в суді свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, поясненням сторін судом не дано належної оцінки; оригинал укладеного з нею трудового договору не зареєстрований в МЦЗ (а.с. 81); вважає, що їй незаконно відмовлено в проведенні почеркознавчої експертизи.
В засіданні суду першої інстанції позивачка та її представник - адвокат ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили про її задоволення, скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову, а відповідачка ОСОБА_2 та представник третьої соби - Шахтарського міського центру зайнятості за довіреністю Замуруєва І.А. заперечували проти доводів скарги, просили її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено настуні обставини.
22.11.2005р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, зазначала, що вона в липні чи в серпні 2004р. через Шахтарський міський центр зайнятості уклала трудовий договір з відповідачкою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 на невизначений термін, згідно з умовами договору відповідачка надавала їй роботу в якості продавця з тривалістю робочого дня з 6 до 10 години з одним вихідними днем на торговій точці на ринку в с Стіжківське м. Шахтарська; договір про повну матеріальну відповідальність не укладався, товар зберігався в контейнері. її трудові обов'язки полягали в реалізації товару; ні товарний, ні грошовий облік не вівся.
20.10.2005р. відповідачка не допустила її до роботи, посилаючись на те, що в неї недостача, трудову книжку їй не віддала, тобто звільнила її, але вона не згодна зі звільненням, вважає його незаконним, оскільки недостачі товарів в неї не було.
її заробіток за серпень та вересень 2005р. складав 75 грн. на місяць, тобто є менше мінімального, на тиждень вона працювала 24 години, її середньоденний заробіток склав 2,98 грн.; мінімальна зарплата з 1.09.2005р. склала 332 грн., середній заробіток повинен скласти 189,71 грн., середньоденний заробіток - 7,52 грн.
Вважає, що незаконним звільненням їй спричинено моральну шкоду, оскільки вона залишилась без джерела засобів до існування, змінився уклад її життя, вона змушена додавати додаткових зусиль для організації свого життя, розмір моральної шкоди оцінює в 5000 грн.
Тому просила ухвалити рішення, яким поновити її на роботі та стягнути з відповідачки на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10.2005р. до дня поновлення на роботі, із розрахунку середньоденного заробітку - 7,52 грн., у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди стягнути 5000 грн.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2006р. в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч, доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, правильно застосував матеріальний закон, обгрунтовано вирішив спір.
Згідно з вимогами ст. 24-1 КзпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовій договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Наказами Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 259/34/5 та № 260 затверджено окремий механізм порядку укладення трудового договору між працівником та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, форму трудового договору та порядок його реєстрації у державній службі зайнятості, а також внесено відповідні доповнення щодо ведення трудових книжок таких працівників до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях.
Відповідно до п. 4 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженного Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001р. № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2001р. за № 554/5745, відповідальна особа центру зайнятості повинна в день подання фізичною особою трудового договору зареєструвати його у книзі реєстрації трудових договорів за відповідною формою; трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.
Відповідно до п.п. 6-10 вищезазначеного Порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала договір, а відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів, і на підставі цього запису на всіх трьох примірниках трудового договору робить запис про зняття договору з реєстрації; ці записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи, а посадова особа центру зайнятості підтверджує ці записи і засвідчує їх печаткою.
Відповідно до п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (із змінами, десеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8.06.2001р. № 259/34/5), трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму зберігаються безпосередньо у працівників.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачка не надала безспірних доказів у обгрунтування своїх позовних вимог. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з відповідачкою ОСОБА_2, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, укладений між ними 10 липня 2004р. трудовий договір був зареєстрований в Шахтарському міському центрі зайнятості 14.07.2004р., при його реєстрації сторонам було роз'яснено порядок реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, внесення відповідних записів до трудової книжки працівника та її зберігання.
Судом також встановлено, що трудовий договір між працівником і фізичною особою, укладений між сторонами 10 липня 2004р., не розірвано; до Шахтарського міського центру зайнятості щодо зняття з реєстрації вищезазначеного трудового договору у зв'язку зі звільненням позивачки сторони не звертались.
В суді апеляційної інстанції з пояснень відповідачки видно, що вона до цих пір не звільнила позивачку, бо не знає, як звільняти.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що є встановленим факт відсутності звільнення позивачки; судом встановлено, що фактично має місце відсторонення позивачки від роботи, а не її звільнення.
За таких обставин, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачка не надала суду доказів того, що 20.10.2005р. вона була звільнена з роботи відповідачкою.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду, тому апеляційний суд вважає їх неспроможними.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки встановлених доказів, а також не встановлено невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для скасування судового рішення
і ухвалення нового про задоволення позову немає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308,313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Шахтарського міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.