Справа 22ц-10722\2007 Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 21 (1 ) Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА Іменем України
2007 року квітня 25 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі : головуючого: судді - Неклеси В.І.,
суддів - Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А. при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, третя особа Державне підприємство Рудоуправління імені "Кірова",-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі - Фонд соціального страхування ), третя особа Державне підприємство Рудоуправління імені "Кірова" (далі РУ ім.. Кірова) про відшкодування шкоди посилаючись на те, що на протязі тривалого часу працював на різних посадах на шахті «Північна» РУ ім.. Кірова внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК з 28.05.1993 року йому встановлено 25% втрати професійної працездатності, а з 28.05.1994 року - безстроково.
У зв'язку з частковою втратою працездатності відповідачем провадились виплати відшкодування втраченого заробітку з розрахунку базового середнього заробітку за січень-квітень 1992 року по посаді, на якій працював позивач та ступеня втрати працездатності. Відповідачем коректувався розмір щомісячних виплат на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, та на коефіцієнти підвищення сум відшкодування збитку.
Станом на 01.12.1995 року розмір відшкодування шкоди становив 40,31 грн.
Спір між позивачем та третьою особою РУ ім.. Кірова виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди починаючи з 01.12.1995 року, так як РУ ім.. Кірова не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року. У результаті не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів станом на 01.04.2001 року було не доплачено у відшкодування шкоди - 6165,41 грн. З 01.04.2001 року відшкодування шкоди почав проводити Фонд соціального страхування. Тому, позивач зробив перерахунок щомісячних сум та просив суд стягувати з відповідача Фонду соціального страхування на його користь щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку починаючи з 01.07.2006 року у розмірі 309,64 грн. та заборгованість по щомісячним страховим виплатам
відшкодування втраченого заробітку за період з 01.04.2001 року по 01.07.2006 року у розмірі 5025,83 грн.
Вищевказані суми зазначені з урахуванням доповнень та змін до позовних вимог.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 07.09.2003 року, по 01.07.2006 року в розмірі 3231,61 грн. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.07.2006 року в розмірі по 309,64 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом застосовано коефіцієнт 2,5 з 01.01.1996 р. без перевірки тих обставин, чи було фактичне підвищення розміру заробітної плати у вказаний період, суд не врахував вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 р. « Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на протязі тривалого часу працював на різних посадах на шахті «Північна» РУ ім. Кірова внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК йому встановлено 25% втрати професійної працездатності з 28.05.1993 року, а з 28.05.1994 року - безстроково.
Державне підприємство "Рудоуправління імені "Кірова" призначило позивачу виплати у відшкодування шкоди з розрахунку середньої заробітної плати за січень-квітень 1992 року та відсотку втрати професійної працездатності у розмірі 8467 крб.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 07.09.2003 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що судом застосовано коефіцієнти 2,5 з 01.01.1996 р. без перевірки тих обставин, чи було фактичне підвищення розміру заробітної плати у вказаний період, що суд не врахував вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 р. « Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди
на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.
Відповідно до постанови адміністрації і профкому підприємства РУ ім.. Кірова тарифні ставки, посадові окладі збільшені на коефіцієнт 2,5 з 01.12.1995 року згідно з постановою дирекції і профкому від 26.12.1995 року, на коефіцієнт 1,97 з 01.01.1998 року у відповідності з постановою дирекції і профкому № 1615 від 30.12.1997 року, на коефіцієнт 1.27 з 01.07.2000 року згідно з постановою дирекції і профкому № 583а\160 від 15.06.2000 р., у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано застосовані до сум відшкодування шкоди коефіцієнти 2,5 з 01.12.1995 року та 1.27 з 01.07.2000 року, а також не застосовано коефіцієнт 1,97 з 01.01.1998 року.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.