Справа 22а-404                                              Головуючий у 1 інстанції Савкевич К.М.

Категорія 37                                                   Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2007 року                              Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є.

Суддів: Алексєєва А.В., Сукманової Н.В.

При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Красноармійської міської ради, Красноармійського міського відділу земельних ресурсів про визнання протиправним рішення виконкому про передачу земельної ділянки у власність, про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

Встановив:

Постановою Красноармійського міськрайонного суду від 28 грудня 2006 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального права, суд безпідставно відмовив в задоволенні позову, в той час як були надані докази щодо протиправності рішень суб"єкту владних повноважень.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням виконкому Красноармійської міської ради від 19.11.2003 року ОСОБА_2 у власність була передана земельна ділянка загальною площею 0,0832 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 був виданий державний акт. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що суб"єктом владних повноважень при прийнятті рішення не

порушені права та інтереси позивача, рішення прийняте в межах повноважень відповідачем й з дотриманням вимог закону, тому відмовив в задоволенні позову.

Сторони, третя особа в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені, відповідач просив справу розглянути у його відсутність.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що третій особі ОСОБА_2 рішенням виконкому Красноармійської міської ради від 19.11.2003 року було передано у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0824 га (а. с 11-13). На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку (а. с. 24).

Звернувшись до суду з адміністративним позовом, позивач посилався на те, що він є власником суміжної земельної ділянки на підставі рішення виконкому від 21.11.2001 року та державного акту. Позивач наполягав на тому, що рішення відповідача щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки та державного акту про право власності на земельну ділянку не відповідає вимогам закону, оскільки при встановленні меж земельної ділянки не була отримана його згода, порушені його права, оскільки ОСОБА_2 фактично надана частка його земельної ділянки, розмір земельної ділянки перевищує встановлені законом норми.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Частиною 1 ст. 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Встановлено, що відповідач в межах своїх повноважень прийняв рішення про надання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність певного розміру, на підставі цього рішення ОСОБА_2 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку. В судовому засіданні встановлено, що дійсно при визначенні зовнішніх меж земельної ділянки не було отримано підпис позивача (а. с. 17). Проте нормами Земельного кодексу України не встановлена обов"язковість надання такої згоди з боку власника суміжної земельної ділянки при прийнятті рішення про надання земельної ділянки у власність та видачі державного акту.

Фактично між позивачем та третьою особою ОСОБА_2 виник спір щодо меж суміжних земельних ділянок. Проте доказів щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення не здобуто, підстав для висновку, що прийнятим рішенням виконкому про надання земельної ділянки третій особі певного розміру та виданого на підставі цього рішення держакту порушені права та охоронювані законом інтереси позивача не має.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198,200 КАС України, апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду від 28 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.