Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2011 року Справа № 2а-2923/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кисельової Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Гришиної О.Ю.
та
представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1(довіреність №02/Дб-11
від 24.01.2011 р.)
від відповідача – ОСОБА_2(довіреність № 1339/10-010-233
від 15.04.2011 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» до Державної податкової інспекції в м.Первомайську про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0000132301,
ВСТАНОВИВ :
04 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» до Державної податкової інспекції в м.Первомайську про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0000132301.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.
В проміжок часу з 18.03.2011 р. по 21.03.2011 р. Державною податковою інспекцією в м. Первомайську була проведена документальна невиїзна перевірка приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість розрахунковий рахунок за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. За результатами вищевказаної перевірки посадовою особою було складено акт № 107/23/30252561 від 21.03.2011 р. В ході перевірки відповідачем було встановлено, що в порушення абзацу «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 274 579,93 грн. На підставі даного акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000132301 від 21.03.2011 р.
Вважає висновок акту перевірки необґрунтованим та надуманим, а винесене податкове повідомлення-рішення незаконним з наступних підстав.
Як в акті так і в податковому повідомленні-рішенні відповідач вказує на порушення позивачем при розрахунку суми бюджетного відшкодування п.п.7.7.2 п.7.7
ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», також п.1.8 ст.1 вищевказаного закону.
Дане порушення відповідач вбачає в тому, що оскільки у ході проведеної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.04.2008р. по 28.02.2010 р. при визначенні основних постачальників, що сформували податковий кредит позивача, станом на дату складання акту перевірки відповідачем не отримано відповідей на запити органів ДПС щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку позивачем як по основним постачальникам, так і по ланцюгам постачання на суму 274 579,93 грн., тому взаємовідносини підтвердити не можливо та вказана сума є непідтвердженою. Окремо за кожний податковий період непідтверджена сума бюджетного відшкодування складає: травень 2008 р. – 0,18 грн., червень 2008 р.-0,59 грн., липень 2008 р.- 0,82 грн., серпень 2008 р.- 0,12 грн., вересень 2008 р. – 0,46 грн., жовтень 2008 р. – 0,28 грн., квітень 2009 р. – 0,48 грн., травень 2009 р.- 32 085,00 грн., червень 2009 р. – 18 129,00 грн., липень 2009 р. – 22 048,00 грн., серпень 2009 р. – 32 407,00 грн., вересень 2009 р. – 25 929,00 грн., жовтень 2009 р. – 30 873,00 грн., листопад 2009 р. – 67 195,00 грн., грудень 2009 р. – 24 398,00 грн., січень 2010 р. – 14 532,00 грн., лютий 2010 р. – 6 981,00 грн., разом - 274 579,93 грн.
В акті перевірки відповідачем вказано на те, що за даними програмного продукту Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлено контрагента позивача 2,3 і 4 ланцюга і направлено запити на проведення зустрічних перевірок по постачальниках, відповіді по яких не отримані, в зв’язку з тим, що неможливо підтвердити взаємовідносини із контрагентами та неможливо підтвердити в повному обсязі заявлену до відшкодування суму ПДВ, та в акті вказано на порушення зв’язку цих вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» й з боку позивача.
Позивач не згоден з позицією відповідача, оскільки відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів. Вважає, що не порушив дану норму податкового законодавства, так як суми податку на додану вартість, сплачені ним у повному обсязі за результатами господарських операцій із придбання товарів та послуг, правомірно включені позивачем до податкового кредиту на підставі належно оформлених податкових накладних його контрагентів, виданих в зазначені податкові періоди, підтвердженням сплати податку є платіжні доручення позивача, які разом з податковими накладними були надані відповідачу для здійснення перевірки достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Усі податкові накладні, які отримані позивачем у контрагентів при придбанні товарів та послуг, так і видані позивачем контрагентам при продажу ним товарів та послуг, є належним чином оформленими та мають всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для даного типу документу.
На момент виписки податкових накладних та надання їх позивачу, контрагенти позивача перебували в якості платника податків на додану вартість, про що не заперечується відповідачем в акті перевірки відповідач.
Позивач вважає, що Закон № 168 виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, в даному законі взагалі немає норми що дає податковим органом зменшувати суму нарахованого бюджетного відшкодування через неотримання ними підтвердження вказаної суми контрагентами платника податку. Для віднесення відповідних сум податків до податкового кредиту платника податків, який придбавав зазначений – товар, Законом № 168 не передбачено як умову сплати цих сум до бюджету його контрагентами. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним з ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме цієї особи. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків. Будь-яких доводів та доказів щодо обізнаності позивача зі станом податкового обліку його контрагентів та виконання обов'язку щодо сплати податку на додану вартість до бюджету податковим органом в акті перевірки не наведено.
З боку позивача податковий кредит з податку на додану вартість сформованій у відповідності до вимог діючого законодавства, документи, які підтверджують правильність формування вказаного податкового кредиту виписані та видані позивачу платником який знаходився на обліку в податковому органі як платник податків, свідоцтво про реєстрацію його як платника податків на додану вартість на момент укладення угод не було анульовано, доводи податкового органу викладені в акті перевірки не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються на надуманих фактах, тому винесене на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як незаконне.
Також відповідачем були порушенні умови проведення даної перевірки. Згідно акту перевірки № 107/23/30252561 від 21.03.2011 року перевірка проводилась з 18.03.2011 р. по 21.03.2011 р., повідомлення про початок перевірки від 17.03.2011 р. № 1014/23-019/521 та копія наказу від 17.03.2011 р. № 126 направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, згідно зі штемпелем на конверті датою відправлення позивачеві вказаних документів є 21.03.2011 р. Акт проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення також датовані від 21.03.2011 р. На підставі вказаних порушень з боку відповідача, позивач відмовився підписувати дані документи.
Просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Первомайську Луганської області № 0000132301 від 21.03.2011 р., яким завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 274 574,93 грн. та визнати суму 274 579,93 грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Представник позивача в судовому засіданні подав письмову заву про уточнення позовних вимог, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Первомайську Луганської області № 0000132301 від 21.03.2011 р., яким завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 274 574,93 грн. та зобов’язати ДПІ в м.Первомайську поновити в податковому обліку право ПП «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» на бюджетне відшкодування сум ПДВ в розмірі 274 574,93 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та в заперечення на адміністративний позов пояснила, що на підставі службового посвідчення від 31.12.2008 року серія УЛГ № 012783, виданого ДПІ в м.Первомайську Бібіковою С.І. начальником відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м.Первомайську, наказу ДПІ в м.Первомайську від 17.03.2011 року № 126 проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.04.2008 року по 28.04.2010 року.
За результатами невиїзної документальної перевірки ПП «ВПФ»Добробут», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.04.2008 р. по 28.04.2008 р. було складено акт перевірки від 21.03.2011 р. № 107/23/30252561 та встановлено порушення абзацу «а» п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 274 579,93 грн.
На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 року № 0000132301/0 на суму 274 579, 93 грн.
Станом на дату складання акту перевірки не отримано відповідей від органів ДПС щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ПП ВТФ «Добробут», як по основним постачальникам, так і по ланцюгам постачання на загальну суму не підтвердженого та не відшкодованого заявленого на розрахунковий рахунок бюджетного відшкодування в сумі – 274 579,93 грн.
Дані про суми ПДВ, які не підтверджені за результатами перевірок контрагентів: травень 2008 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 71 208,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,18 грн.;
червень 2008 р.- заявлене бюджетне відшкодування – 603 884, 00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,59 грн.;
липень 2008 р.- заявлене бюджетне відшкодування – 380 299,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,82 грн.;
серпень 2008 р.- заявлене бюджетне відшкодування – 481,730, а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,12 грн.;
вересень 2008 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 439 216,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,46 грн.;
жовтень 2008 р. – заявлене бюджетне відшкодування - 482 057,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,28 грн.;
квітень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 225 414,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 0,48 грн.;
травень 2009 р.- заявлене бюджетне відшкодування – 189 287,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 32 085,00 грн.;
червень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування -221 009,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 18 129,00 грн.;
липень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 320 213,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 22 048,00 грн.;
серпень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 118 519,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 32 407,00 грн.;
вересень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 120 613 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 25 929,00 грн.;
жовтень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 485 952, 00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 30 873,00 грн.;
листопад 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 423 117,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 67 195,00 грн.;
грудень 2009 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 135 778,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 24 398,00 грн.;
січень 2010 р. – заявлене бюджетне відшкодування -118 595,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 14 532,00 грн.;
лютий 2010 р. – заявлене бюджетне відшкодування – 100 471,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 6 981,00 грн.,
разом заявлене бюджетне відшкодування – 4 917 362,00 грн., а залишок непідтвердженої суми бюджетного відшкодування - 274 579,93 грн.
Для усунення встановлених системою автоматизованого співставлення сум податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ДПІ в м.Первомайську направлені запити до органів ДПС, на обліку яких знаходяться дані контрагенти. Станом на дату проведення перевірки розбіжності не усунені.
За даними програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено контрагента 2 ланцюга: ВАТ «Лисичанськнафтопродукт»
та ТОВ «ТНК Комерс», з 3 ланцюгом ЗАТ «Ліннік» взаємовідносини підтвердити не можливо.
Просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обо’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст.ст. 10,11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку – особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.
Судом встановлено, що приватне підприємство « Виробничо-транспортна фірма «Добробут», ід. код 30252561, зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради 23.03.1999 року за № 1 388 105 0001 000030, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16494950 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 28.11.2005 року.
Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як, різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язання, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має невід’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
18.03.2011 р. посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Первомайська була проведена документальна невиїзна перевірка приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість розрахунковий рахунок за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р.
За результатами вищевказаної перевірки було складено акт № 107/23/30252561 від 21.03.2011 р. В ході перевірки відповідачем було встановлено, що в порушення абзацу «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 274 579,93 грн. На підставі даного акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000132301 від 21.03.2011 р.
В акті зроблено висновок про те, що позивачем порушено абзац «а» п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ПП ВТФ «Добробут» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 року у розмірі 2 745 79,93 грн. у тому числі по періодам : травень 2008 р. – 0,18 грн., червень 2008 р.-0,59 грн., липень 2008 р.- 0,82 грн., серпень 2008 р.- 0,12 грн., вересень 2008 р. – 0,46 грн., жовтень 2008 р. – 0,28 грн., квітень 2009 р. – 0,48 грн., травень 2009 р.- 32 085,00 грн., червень 2009 р. – 18 129,00 грн., липень 2009 р. – 22 048,00 грн., серпень 2009 р. – 32 407,00 грн., вересень 2009 р. – 25 929,00 грн., жовтень 2009 р. – 30 873,00 грн., листопад 2009 р. – 67 195,00 грн., грудень 2009 р. – 24 398,00 грн., січень 2010 р. – 14 532,00 грн., лютий 2010 р. – 6 981,00 грн.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. В ході судового розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «Лисичанськнафтопродукт», та ФОП ОСОБА_4 були укладені договори № 14/12-09/Дб від 14.12.2009 року, №135/2009/В2В від 22.01.2009 року.
Відповідно до договору № 14/12-09/Дб від 14.12.2009 року умови поставки є EXW, згідно вказаних умов постачальник брав на себе обов’язок поставити товар на склад продавця. Згідно вказаного договору на підприємство було поставлене пальне.
Судом по даній угоді були досліджені видаткова накладна та податкова накладна, а саме:
- видаткова накладна № ЧГ-0000139 та податкова накладна № 19 у кількості 3,966 т. на суму 26016,97 грн. (т.1 а.с. 219, т.2 а.с.57);
Відповідно до договору №135/2009/В2В від 22.01.2009 року умови поставки є EXW, згідно вказаних умов постачальник брав на себе обов’язок поставити товар на склад продавця. Згідно вказаного договору на підприємство було поставлене пальне.
Судом по даній угоді були досліджені видаткові накладні та податкові накладні, а саме:
- видаткова накладна від 08.04.2009 р. № 0000002869 та податкова накладна № ОС- 0003404 у кількості 6219,00 кг. на суму 32 854,98 грн. ( т.1 а.с.171, т.2 а.с.13);
- видаткова накладна від 09.04.2009 р. № 0000002906 та податкова накладна № ОС-0003429 у кількості 6228,00 кг. на суму 33 344,74 грн. (т.1 а.с.172, т.2 а.с.9);
- видаткова накладна від 14.04.2009 р. № 0000003040 та податкова накладна № ОС-0003542 у кількості 6191,00 кг. на суму 33 016,63 грн. ( т.1 а.с. 173, т.2 а.с.14);
- видаткова накладна від 22.04.2009 р. № 0000003226 та податкова накладна № ОС-0003700 у кількості 6246,00 кг. на суму 31 835,87 грн. ( т.1 а.с.174, т.2 а.с.12);
- видаткова накладна від 22.04.2009 р. № 0000003259 та податкова накладна № ОС-0003730у кількості 6236,00 кг. на суму 31 784,89 грн. ( т.1 а.с. 175, т.2 а.с. 11);
- видаткова накладна від 29.04.2009 р. № 0000003558 та податкова накладна № ОС-0003998 у кількості 6166,00 кг. на суму 29 670,79 грн.( т.1 а.с. 176, т.2 а.с.10);
- видаткова накладна від 05.05.2009 р. № 0000003678 та податкова накладна № ОС-0004146 у кількості 6172,00 кг. на суму 29 514,50 грн. (т.1 а.с. 177, т.2 а.с.56);
- видаткова накладна від 15.05.2009 р. № 0000004058 та податкова накладна № ОС-0004632 у кількості 3881,00 кг. на суму 19331,27 грн. ( т.1 а.с.178, т.2 а.с.55);
- видаткова накладна від 20.05.2009 р. № 0000004147 та податкова накладна № ОС-0004707 у кількості 6174,00 кг. на суму 30 752,66 грн. ( т.1 а.с.179, т.2 а.с.54);
- видаткова накладна від 21.05.2009 р. № 0000004210 та податкова накладна № ОС-00044769 у кількості 6173,00 кг. на суму 30 747,68 грн. (т.1 а.с.180, т.2 а.с.53);
- видаткова накладна від 27.05.2009 р. № 0000004396 та податкова накладна № ОС-0004936 у кількості 6150,00 кг. на суму 30 264,12 грн. ( т.1 а.с. 181, т.2 а.с.52);
- видаткова накладна від 28.05.2009 р. № 0000004455 та податкова накладна № ОС-0004993 у кількості 6144,00 кг. на суму 30 234,60 грн. ( т.1 а.с. 183, т.2 а.с.51);
- видаткова накладна від 03.06.2009 р. № 0000004619 та податкова накладна № ОС-0005359 у кількості 6158,00 кг. на суму 31 017,85 грн.( т.1 а.с. 184, т.2 .с.50);
- видаткова накладна від 10.06.2009 р. № 0000004839 та податкова накладна № ОС-0005559 у кількості 6151,00 кг.на суму 33 750,57 грн. ( т.1 а.с.158, т.2 а.с. 49);
- видаткова накладна від 11.06.2009 р. № 0000004889 та податкова накладна № ОС-0005605 у кількості 6151,00 кг. на суму 33 750,54 грн. ( т.1 а.с. 186, т.2 а.с.48);
- видаткова накладна від 16.06.2009 р. № 0000005031 та податкова накладна № ОС-0005735 у кількості 6150,00 кг. на суму 34 667,56 грн. ( т.1а.с. 187, т.2 а.с.47);
- видаткова накладна від 18.06.2009 р. № 0000005133 та податкова накладна № ОС- 0005827 у кількості 6177,00 кг. на суму 35 437,43 грн. ( т.1 а.с. 188, т.2 а.с. 46);
- видаткова накладна від 25.06.2009 р. № 0000005314 та податкова накладна № ОС-0005990 у кількості 6144,00 кг. на суму 35 604, 50 грн. ( т.1 а.с.189, т.2 а.с.45);
- видаткова накладна від 30.06.2009 р. № 0000005418 та податкова накладна № ОС-0006083 у кількості 3833,00 кг. на суму 21 989,90 грн. (т.1 а.с.190, т.2 а.с.44);
- видаткова накладна від 02.07.2009 р. № 0000005487 та податкова накладна № ОС-0006383 у кількості 6109,00 кг. на суму 35 047,31 грн. ( т.1 а.с. 191, т.2 а.с.43);
- видаткова накладна від 06.07.2009 р. № 0000005576 та податкова накладна № ОС-00064 у кількості 6158,00 кг. на суму 35 328,42 грн. ( т.1 а.с.192, т.2 а.с.42);
- видаткова накладна від 09.07.2009 р. № 0000005696 та податкова накладна № ОС-0006576 у кількості 6158,00 кг. на суму 34 712,65 грн. ( т.1 а.с. 193, т.2 а.с. 41);
- видаткова накладна від 13.07.2009 р. № 0000005794 та податкова накладна № ОС-0006661 у кількості 6143,00 кг. на суму 34 013,82 грн. ( т.1 а.с.194, т.2 а.с. 40);
- видаткова накладна від 16.07.2009 р. № 0000005936 та податкова накладна № ОС-0006789 у кількості 6135,00 кг. на суму 33 355,97 грн. ( т.1 а.с.195, т.2 а.с.39);
- видаткова накладна від 24.07.2009 р. № 0000006310 та податкова накладна № ОС-007120 у кількості 3853,00 кг. на суму 21 719,36 грн. ( т.1 а.с.196, т.2 а.с.38);
- видаткова накладна від 04.08.2009 р. № 0000006660 та податкова накладна № ОС-0007695 у кількості 6137,00 кг. на суму 37 969,60 грн. ( т.1 а.с.198, т.2 а.с.37);
- видаткова накладна від 11.08.2009 р. № 0000006919 та податкова накладна № ОС-0007924 у кількості 3861,00 кг. на суму 25 528,93 грн. ( т.1 а.с.199, т.2 а.с.36);
- видаткова накладна від 27.08.2009 р. № 0000007483 та податкова накладна № ОС-0008438 у кількості 6163,00 кг. на суму 43 319,72 грн.( т.1 а.с. 200, т.2 а.с.35);
- видаткова накладна від 31.08.2009 р. № 0000007600 та податкова накладна № ОС-0008537 у кількості 6104,00 кг. на суму 43 271,26 грн. ( т.1 а.с.201, т.2 а.с.34);
- видаткова накладна від 04.09.2009 р. № 0000007738 та податкова накладна № ОС-0008894 у кількості 6158,00 кг. на суму 44 072,83 грн. ( т.1 а.с.202, т.2 а.с.33);
- видаткова накладна від 09.09.2009 р. № 0000007846 та податкова накладна № ОС-0008987 у кількості 6139,00 кг. на суму 43 593,04 грн. ( т.1 а.с. 203, т.2 а.с.32);
- видаткова накладна від 14.09.2009 р. № 0000007973 та податкова накладна № ОС-0009108 у кількості 3855,00 кг. на суму 27 216,29 грн. ( т.1 а.с.204, т.2 а.с.31);
- видаткова накладна від 18.09.2009 р. № 0000008185 та податкова накладна № ОС-0009287 у кількості 3864,00 кг. на суму 26 646,16 грн. ( т.1 а.с. 205, т.2 а.с.30);
- видаткова накладна від 23.09.2009 р. № 0000008318 та податкова накладна № ОС-0009404 у кількості 6182,00 кг. на суму 41 437,92 грн. ( т.1 а.с.206, т.2 а.с.29);
- видаткова накладна від 25.09.2009 р. № 0000008424 та податкова накладна № ОС-0009496 у кількості 6188,00 кг. на суму 41 329,63 грн. (т.1 а.с.207, т.2 а.с.28);
- видаткова накладна від 29.09.2009 р. №0000008536 та податкова накладна № ОС- 0009599 у кількості 6200,00 кг. на суму 40 641,00 грн. ( т.1 а.с.208, т.2 а.с.27);
- видаткова накладна від 02.10.2009 р. № 0000008693 та податкова накладна № ОС-0010012 у кількості 6211,00 кг. на суму 40 048,50 грн. (т.1 а.с.209, т.2 а.с.26);
- видаткова накладна від 07.10.2009 р. № 0000008827 та податкова накладна № ОС-0010135 у кількості 6223,00 кг. на суму 39 733,84 грн. ( т.1 а.с.2010, т. 2 а.с.25);
- видаткова накладна від 12.10.2009 р. № 0000009000 та податкова накладна № ОС-0010271 у кількості 6182,00 кг. на суму 39 873,90 грн. ( т.1 а.с. 211, т.2 а.с.24)
- видаткова накладна від 15.10.2009 р. № 0000009182 та податкова накладна № ОС-0010421 у кількості 6175,00 кг. на суму 40 903,20 грн.(т.1 а.с.212, т.2 а.с.23);
- видаткова накладна від 21.10.2009 р. № 0000009453 та податкова накладна №ОС-0010638 у кількості 6203,00 кг. на суму 43 625,68 грн. ( т.1 а.с.213, т.2 а.с.22);
- видаткова накладна від 27.10.2009 р. № 0000009715 та податкова накладна № ОС-0010870 у кількості 3914,00 кг. на суму 28 227,77 грн. ( т.1 а.с.214, т.2 а.с.21);
- видаткова накладна від 30.10.2009 р. № 0000009838 та податкова накладна № ОС-0010974 у кількості 6249,00 кг. на суму 43 742,98 грн. (т.1 а.с.215, т.2 а.с.20);
- видаткова накладна від 30.10.2009 р. № 0000009857 та податкова накладна № ОС-0010997 у кількості 6252,00 кг. на суму 43 763,98 грн. ( т.1 а.с.216, т.2 а.с.19);
- видаткова накладна від 12.11.2009 р. №00000010218 та податкова накладна № ОС-0011543 у кількості 6246,00 кг. на суму 44 359,07 грн.( т.1 а.с. 217, т.2 а.с.18);
- видаткова накладна від 27.11.2009 р. № 00000010622 та податкова накладна № ОС-0011849 у кількості 3925,00 кг. на суму 27 066,82 грн. ( т.1 а.с. 218, т.2 а.с.17);
- видаткова накладна від 24.12.2009 р. № 00000011329 та податкова накладна № ОС-0012611 у кількості 6295,00 кг. на суму 39 841,08 грн. ( т.1 а.с.220, т.2 а.с.16);
- видаткова накладна від 06.01.2010 р. № 0000000055 та податкова накладна № ОС-0000039 у кількості 6283,00 кг. на суму 41 781,97 грн.( т.1 а.с.221, т.2 а.с.15).
Крім цього, судом встановлено, що договір на постачання та перевезення нафтопродуктів між позивачем та ТОВ «Діоніс-2007» не укладався, оскільки правочин був разовий. Підставою для сплати за товар та підтвердженням взаємовідносин між сторонами були надані продавцем податкова накладна № 93 від 03.08.2009 року (т.1 а.с.197) та видаткова накладна № ДЛ 000047 від 04.08.2009 р. (т.2 а.с.58).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В судовому засіданні було встановлено, що позивач проводив оплату на протязі періоду 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. за договорами №14/12-09/Дб від 14.12.2009 року, №135/2009/В2В від 22.01.2009 р., та за правочином між позивачем та ТОВ «Діоніс-2007», на час розгляду справи заборгованість за даними договорами відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями, які були надані представниками позивача в судове засідання (т. 1 а.с. 44,53,54,62,63,72,73,74,75,76,77,78,79,87,88,89,90,91,92,93,102,-106, 115-120, 129-135, 144-149,158-163).
Також в судовому засіданні були дослідженні товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р., які оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства та підтверджують наявність правовідносин між позивачем та контрагентами (т.2 а.с. 59-107).
Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.
Згідно ст.79 ПК України (особливості проведення документальної невиїзної перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних перевірок не обов’язкова.
Згідно п.200 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що рахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалась господарська діяльність за періверяємий період, протягом якого сформовано податковий кредит.
Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому покупцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. При цьому в судовому засіданні було перевірено можливість позивача щодо здійснення операцій, відносно яких сплачувався ПДВ в розмірі ціни товару або послуги.
Суд зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів «поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою» без урахування далі слів «у випадках, визначених цим Законом». За наведеним Законом сплата у складанні ціни товарів (послуг) здійснюється продавцем (яким є позивач у справі) покупцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документи підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Згідно п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування ( у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримувались від виконання зазначених дій.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт здійснення позивачем господарської операції та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 КАСУ покладено обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані здійснювати сої функції , у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч.3 ст.160 КАСУ в судовому засіданні 18 травня 2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 травня 2011 р., про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАСУ повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин у судовому засіданні.
Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут» до Державної податкової інспекції в м.Первомайську про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0000132301 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області № 0000132301 від 21.03.2011 р., яким завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.04.2008 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 274 574,93 грн.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Первомайську Луганської області поновити в податковому обліку право підприємства "Виробничо-транспортна фірма "Добробут" на бюджетне відшкодування сум ПДВ в розмірі 274 574,93 грн.
Стягнути на користь приватного підприємства "Виробничо-транспортна фірма "Добробут" з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 кой.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 23 травня 2011 року.
СуддяЄ.О. Кисельова