Справа  № 1-30/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року    Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого    судді ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.

при секретарі ЯНУШКЕВИЧ О.О.

за участю прокурора ЛАБУШНЯК Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Красні Окни кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с.м.т. Красні Окни, Одеської області,АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст.15, ч. 1 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2006 року, близько 14:30 г, ОСОБА_1 з поля ТОВ "Флора" намагався відкрито скоїти викрадення кукурудзи вагою 540 грн. вартістю 2489 грн 50 коп., однак довести свій умисел до кінця не зміг, через причини, які не залежали від його волі.

В судовому засідання підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиросердно розкаявся і пояснив, що 30 вересня 2006 року він вирішив скоїти таємне викрадення кукурудзи на полі, розташованому в урочищі "Городишка" . Він почав ламати качани кукурудзи і кидати їх у кузов автомобіля, що належав його покійному батькові . В цей час до автомобіля підійшов якісь чоловік, як він потім довідався, це був керуючий ТОВ "Флора"ОСОБА_2 , почав на нього кричати, говорив, що він тут господар і забрав ключи із автомобіля. У нього були запасні ключи ,він завів

автомобіль, і  незважаючи на вимоги останнього зупинитися і повернути кукурудзу, виїхав з поля і поїхав по польовій дорозі поряд з полем, намагаючись виїхати на трасу, щоб втекти. Однак біля кінця поля його зупинили якісь люди, як потім він довідався, це були працівники ТОВ "Флора" і не дали йому можливості поїхати. Потім приїхали працівники міліції і вилучили у нього із кузова автомобіля

кукурудзу.

Справа розглянута в порядку ч.3 ст.299 КПК України, так як учасниками процесу не оспорюються інші докази, які є в справі і які доводять вину підсудного.

Суд вважає, що дії підсудного органами досудового слідства правильно кваліфіковані як замах на відкрите викрадення  чужого майна .

Вина підсудного у скоєнні злочину , передбаченого ст.15, ст. 186 ч. 1 КК України, доведена повністю.

При призначенні виду та міри покарання суд бере до уваги тяжкість злочину, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу підсудного.

Підсудний свою вину визнав повністю , щиросердно розкаявся , раніше не судимий, завдана шкода відшкодована, за місцем проживання характеризується позитивно, що судом визнано обставинами , які пом'якшують покарання.

2 

Обставин, які б обтяжували покарання, немає.

Суд вважає, що покарання відносно підсудного слід обрати згідно із санкцією

ст. 186 ч.1 КК України - у вигляді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Визнаний речовим доказом автомобіль УАЗ 452 г/н НОМЕР_1/ а.с.46-47/,на який органами досудового слідства накладено арешт ,не може бути визнаний знаряддям злочину і конфіскований у доход держави, так як відповідно до п.1 ст.81 КПК України ,у доход держави може бути конфісковано знаряддя злочину, яке належить обвинуваченому. Вказаний транспортний засіб, як видно із технічного паспорту, належить іншій особі / а.с.74/.

Тому накладений органами досудового слідства арешт на вказаний автомобіль слід зняти.

Керуючись ст.ст. 321- 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченому ст.15,ст.186 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 1700 / одна тисяча сімсот /грн.

Запобіжний захід відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишити таким же   - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області протягам 15 діб з моменту проголошення.