У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 січня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2007 року  щодо ОСОБА_1.  

Зазначеною постановою до

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- застосовано примусовий захід медичного характеру - направлення до Черкаської психіатричної лікарні № 1 м. Сміла із загальним наглядом для лікування в примусовому порядку за вчинення в стані неосудності суспільно-небезпечних діянь, передбачених ст.69 КК України  1960 року, ч.3 ст. 357,  ч.1 ст.358 КК України.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1. учинив суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діянь, передбачених  ст.69 КК України 1960 року, ч.3 ст.357,  ч.1 ст. 358 КК України, за таких обставин.

На початку липня 2000 року ОСОБА_2 з метою вчинення нападів на колективні підприємства та окремих осіб для заволодіння їх майном організував стійку банду, озброєну вогнепальною зброєю, боєприпасами, вибуховими пристроями, до складу якої добровільно увійшли жителі м. Черкаси - ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4. та інші невстановлені  особи.

На початку листопада 2000 року ОСОБА_2 розробив план нападу на водія вантажного автомобіля «МАМ» з причепом, що належав ТОВ "Тіса-Транс", який мав перевозити тютюнові вироби САТ „Реємтсма-Черкаси", та залучив до його виконання активних членів  злочинної групи - ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлену особу, яка за планом повинна була після вчиненого нападу відігнати вантажний автомобіль з тютюновими виробами у напрямку, який він вкаже.

Погодившись із планом, ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа протягом листопада 2000 року вивчали маршрут руху та час завантаження вантажного автомобіля „МАН” на складах ТОВ “Спорте” та час від'їзду до місця призначення, після чого ОСОБА_1., як член банди, 05.12.2000 року близько 8 год. на 102 км автошляху “Бориспіль -Запоріжжя”, що неподалік с.Домантово Золотоніського району Черкаської області, шляхом застосування вогнестрільної зброї, фізичного та психічного насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я, з метою заволодіння колективним майном вчинив збройний напад на ОСОБА_5 - водія вантажного автомобіля ТОВ “Тіса-Транс”, який займався перевезенням тютюнових виробів спільного акціонерного товариства “Реємтсма-Черкаси”, та намагався заволодіти вантажним автомобілем “МАН” з причепом, вартістю 52695,62 грн., належним ТОВ “Тіса-Транс”, та цигарками у кількості 800 коробів на суму 445440 грн., які належали САТ "Реємтсма-Черкаси", а всього  майном на суму 498135,62 грн.. Проте ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. були затримані на місці злочину працівниками міліції, а ОСОБА_1. з місця вчинення злочину втік.

Приблизно в січні 2005 року ОСОБА_1. на території залізничного вокзалу м.Черкаси знайшов паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6. Діючи в особистих інтересах, він залишив паспорт собі та зберігав  його за місцем свого проживання, тобто незаконно заволодів вищевказаним паспортом. У подальшому, достовірно знаючи про факт свого перебування в розшуку правоохоронними органами за вчинення бандитизму та розбійного нападу, з метою  використання  паспорту для уникнення затримання та притягнення до кримінальної відповідальності, переклеїв особисту фотографію у знайдений паспорт і таким чином підробив зазначений документ.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1. на час вчинення злочинів виявляв ознаки хронічного психічного захворювання, яке, враховуючи  психічний рівень розладу,  позбавляло  його можливості на той час усвідомлювати свої дії та керувати ними.  Також за висновком експертизи ОСОБА_1. за своїм психічним станом на час розгляду справи в суді не був здатним усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Тому  за рішенням суду щодо ОСОБА_1. були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.

  У апеляційному порядку постанова  оскаржена не була.

У касаційному поданні заступник прокурора Черкаської області  стверджує, що суд  допустив помилку при обранні  ОСОБА_1 виду примусового заходу медичного характеру. Зокрема,  в порушення  вимог ст. 94 КК України  суд обрав  ОСОБА_1 психіатричний заклад  із загальним (звичайним)  наглядом, не врахувавши суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_1 злочинів, та  вказав назву конкретного медичного закладу,  в якому належить проходити лікування. Тому  прокурор просить постанову суду про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1. скасувати через неправильне застосування кримінального закону, а справу направити  на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 419, 420, 421 КПК України суд повинен у судовому засіданні перевірити докази, що доводять або спростовують вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, перевірити інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про  застосування примусових заходів медичного характеру. У нарадчій кімнаті суд повинен вирішити питання, чи мало місце суспільно-небезпечне діяння, чи вчинено воно особою, щодо якої розглядалась справа, чи вчинене діяння в стані неосудності, чи потрібно застосовувати до цієї особи  примусові заходи  медичного характеру і які саме, та прийняти відповідне рішення.

Згідно з п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування”, постанова у справі про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам кримінально-процесуального закону і, крім вирішення питань, передбачених ст.420 КПК України, містити в собі як формулювання суспільно небезпечних діянь, визнаних судом установленими, так і посилання на перевірені в судовому засіданні докази, якими суд обґрунтовує свої висновки, а також мотиви прийнятого ним рішення по суті.

Суд, усупереч зазначених вимог закону, отримавши від прокурора справу з обвинувальним висновком, розпочавши судове слідство по справі, дослідив лише докази щодо наявності у ОСОБА_1. психічного захворювання, яке позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Інші докази по справі, в тому числі й ті, на які послався суд у постанові про застосування примусових заходів медичного характеру, у частині доведеності вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь, судом досліджено не було, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та тягне безумовне скасування постанови суду.

Крім того, в  порушення вимог ст. 94 КК України суд призначив ОСОБА_1 примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної лікарні із загальним наглядом, хоча такий вид примусового заходу  цією статтею не передбачений. Також  при прийнятті цього рішення суд не урахував тяжкість  діянь, в яких обвинувачувався ОСОБА_1., ступінь  його небезпечності  для інших осіб, внаслідок чого призначив йому примусовий захід медичного характеру менш суворий, ніж передбачено ст. 94 КК України, і не мотивував свого рішення.

Таким чином, суд неправильно застосував кримінальний закон, що також є підставою для скасування прийнятої щодо ОСОБА_1  постанови з направленням справи на новий судовий розгляд.     

При новому судовому розгляді справи суду належить повно і всебічно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку і постановити законне та обґрунтоване судове рішення. В разі встановлення вчинення підсудним суспільно небезпечних діянь, а також наявності у нього на момент їх вчинення  та на час розгляду справи в суді психічного захворювання, що позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, йому належить обрати вид примусових заходів медичного характеру у відповідності до вимог  ст.ст. 93, 94 КК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог кримінально-процесуального закону у рішенні суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської області від 23 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

С у д д і:

Кармазін Ю.М.                  Кліменко  М.Р.                    Глос Л.Ф.