ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.                                                           Справа № 43/324-10  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя ,

суддя Білоусова Я.О. , суддя  Пуль О.А.

при секретарі Тимченко А.М.

за участю представників сторін:

прокурор - Шевелев К.Є. за посвідченням №197 від 29.12.2006 року;

першого позивача - не з’явився;

другого позивача - Танчак Н.В за довіреністю № 38-1868 від 28.05.2010 року;

відповідача -  ОСОБА_1., особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №1544 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 22.02.11р. у справі № 43/324-10

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Харківської міської ради, м.Харків,

2) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до  Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

про стягнення 3816,49 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2011р. (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено. З відповідача стягнуто 3816,49 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовну відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема повідомила, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання та не могла надати своїх обґрунтованих заперечень на позов. Вважає, що оскаржуване рішення  не відповідає фактичним обставинам справи, а саме взаємовідносинам сторін з постачання теплової енергії, оскільки з жовтня 2008 року опалення в належному їй приміщенні, а саме в торгівельному залі площею 44.4кв.м., за адресою: вул. Рудика,3, не було підключено.

В судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що нею повністю сплачувались платежі за спірний період.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2011 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Зазначає, що система опалення відповідача єдина з системою опалення житлового будинку, окремого теплового вводу в приміщенні відповідача немає, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. Надав додаткові документи в обґрунтування заявлених заперечень.

В судовому засіданні 30.05.2001 року оголошувалась перерва до 11:30 год. 08.06.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

01 грудня 2003 року між КП "Харківські теплові мережі" та ФО-П ОСОБА_1. було укладено тимчасовий договір № 10230 про постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач 2 на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2009-2010 р.р. здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: Рудика,3, приміщення  якого займає відповідач на підставі договору оренди № 1283 від 07.05.2003 р.  

Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію, що споживається, та встановлено, що розрахунки проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки розрахунків (в 3-х примірниках).

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації вартість зазначеної в додатку № 1 до Договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

26.04.2004 року між сторонами була підписана додаткова угода до договору №10230 від 01.12.2003 року, відповідно до умов якої п.6.1. договору доповнено абзацом наступного змісту: «споживач виконує свої обов’язки по оплаті за спожиту теплову енергію шляхом перерахування грошових коштів за дорученням Енергопостачальної організації на поточний рахунок ДП «Газ-тепло»з наступним формулюванням призначення платежу: «за теплову енергію (період) згідно договору про постачання теплової енергії від 01.12.2003 року 310230».

21.08.2010 року другий позивач направив на адресу позивача лист №735 з рахунками на оплату спожитої теплової енергії, у тому числі і за спірний період.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень п.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм  процесуального  права  є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення  місцевого  господарського  суду, якщо справу  розглянуто  господарським  судом  за   відсутністю будь-якої  із  сторін,  не  повідомленої  належним чином про місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи колегія суддів знаходить обґрунтованим твердження апелянта про те, що вона не була належним чином повідомлена про місце та час засідань суду при розгляді справи в суді першої інстанції. Такий висновок зроблений апеляційним господарським судом  виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та зазначено в позовній заяві, відповідачка зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 35/85, кв. 43, яка одночасно являється і місцем її проживання. В той же час господарський суд Харківської області в порушення норм процесуального права, надсилав процесуальні документи, а саме ухвалу суду про порушення провадження у справі від 27.12.2010 року, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 11.01.2011 року, рішення суду від 22.02.2011 року, за адресою: 61123, с. Близнюки, вул. Блюхера,35/81,кв.43, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ухвал, поштовими повідомленнями, конвертами, та довідками пошти (а.с.43-а.с.47, а.с.71-а.с 76).

 Виходячи з наведеного висновок місцевого господарського суду про належне повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи являється необґрунтованим, допущені судом порушення норм процесуального права, являються підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

  Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України,  апеляційній  інстанції  справи  переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням  особливостей, передбачених у цьому розділі.

      Апеляційний господарський   суд,   переглядаючи   рішення   в апеляційному порядку,  користується правами,  наданими суду першої інстанції.

   У процесі перегляду справи апеляційний господарський  суд  за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.  Додаткові  докази   приймаються   судом,   якщо   заявник обґрунтував  неможливість  їх  подання  суду  першої  інстанції  з причин, що не залежали від нього.

     Апеляційний господарський   суд   не    зв'язаний    доводами апеляційної   скарги  і  перевіряє  законність  і  обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи актом на підключення споживача до джерела теплової енергії: № 174/9681-В від 15.10.2009 р. та актом № б/н від 15.04.2010р. про припинення подання теплоносія, підписаними уповноваженими представниками теплопостачальної організації та балансоутримувача будинку та скріпленими печатками організацій.

Посилання відповідача на те, що з жовтня 2008 року опалення в орендоване нею приміщення за адресою: вул. Рудика,3, не було підключено, не приймаються  до уваги колегією суддів з огляду на те, що періодом за який КП «Харківські теплові мережі»нарахована заборгованість є січень –квітень 2010 року. Наявність теплопостачання в приміщеннях відповідачки в спірний період підтверджується не лише наведеними вище актами про включення та відключення споживача, а самою спо     живачкою, як в апеляційній скарзі так в судовому засіданні.

Так само необґрунтованим є твердження апелянта про те, що постачальником протиправно були зараховані здійснені нею платежі у 2010 році на майбутній період, а не на погашення наявної заборгованості, з огляду на наступне.

Абз. 2 розділу 6 договору про постачання теплової енергії передбачено, що сума сплачена споживачем понад спожиті обсяги  теплової енергії за розрахунковий період зараховується в рахунок оплати на наступний місяць (на початок розрахункового  періоду).

З урахуванням чого всі здійснені відповідачкою оплати понад спожиту в місяці зазначеному в призначенні платежу кошти, правомірно було зараховані другим позивачем в рахунок наступних платежів.

Відповідно до п. 24.2 статті 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-3 від 05.04.2001 року, реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України. Так, у відповідності до п. 3.1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (далі - Інструкція). Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку № 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку № 8 цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

  Банк у договорі з платником має право передбачити можливість подання цим платником платіжного доручення у довільній формі, яка має містити такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату складання і номер, прізвище і номер, прізвище ім'я по батькові, ідентифікаційний номер отримувача та номер його рахунку , найменування та код банку отримувача, суму цифрами та словами, призначення платежу, підпис платника.

У п. 24.3 ст. 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»№ 2346-3 від 05.04.2001 року, при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документу  на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією. У відповідності по п. 3.8 Інструкції реквізит  "Призначення  платежу"  платіжного  доручення заповнюється платником так,  щоб  надавати  повну  інформацію  про платіж  та документи,  на підставі яких здійснюється перерахування коштів  отримувачу.  Повноту   інформації   визначає   платник   з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає  за  дані,  що   зазначені   в   реквізиті.

Таким  чином,  грошові  кошти,  які  були  сплачені     СПДФО  Тесленко  Т.Ф.   без зазначення    реквізиту    «Призначення    платежу»,    з    моменту    отримання    на розрахунковий рахунок  КП «Харківські теплові мережі» правомірно були враховані постачальником в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача.

В  той же час в наданих до матеріалів справи документах наявна копія платіжного доручення №163 від 04.02.2010 року, яка свідчить про перерахування відповідачкою суми у розмірі 530грн. з призначенням платежу: «за договором №10230 від 01.12.2003 року за січень 2010 року», а відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку суми позову, другим позивачем  за січень 2010 року врахована сума 451,48грн.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про безпідставне неврахування першим позивачем суми сплаченою відповідачкою за січень 2011 року в повному обсязі.

Зважаючи на порушення місцевого господарського суду норм процесуального відповідно до положень п.2. ч.3 статті 104 та п.2 ч.1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року у справі №43/324-10 скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки суми заборгованості у розмірі 3737,97грн., в частині стягнення 78,52грн. відмовити.

Також відповідно до положень п.10 ч.2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат.

  Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 2 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі  № 43/324-10 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул. Доброхотова, 11 р/р 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) суму боргу 3737,97грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) - 99,90 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) - 231,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

       В частині стягнення 78,52грн. відмовити.     

Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                           Білоусова Я.О.  

Суддя                                                                                           Пуль О.А.  

Повний текст постанови складено 10.06.2011  року