ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2008 р. Справа № 6/1341
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Остапчук А.Ю. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_2 - адвокат,
від прокуратури: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського суду Житомирської області
від "20" серпня 2007 р. у справі
за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Швайківської сільської ради (с.Швайківка Бердичівського району Житомирської області)
до підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 3381,30 грн.,
ВСТАНОВИВ:
06 квітня 2007 року Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3381,30 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.08.2007р. позов задоволено. Стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь Швайківської сільської ради до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища 3381,30 грн. шкоди, спричиненої незаконним виловом риби; на користь державного бюджету України - 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду від 20.08.2007р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Посилається на те, що виловлював свою власну рибу, яку запустив в орендований ставок, отже мав право нею розпоряджатись. Вважає, що посилання суду на Закон України „Про тваринний світ”, постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства” є безпідставним, оскільки ці нормативні акти регулюють правові відносини щодо ведення рибного господарства та рибальства на водоймах загального використання, а не в спеціально облаштованих водоймах для вирощування риби (а.с.84).
У відзиві на апеляційну скаргу Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що в порушення вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.10.1998р. № 154, та всупереч наказу Житомирської облдержрибінспекції від 04.03.2004р. № 24 ОСОБА_1 на орендованому водному об'єкті, що знаходиться в руслі річки Гнилоп'ять, площею 58,9 га, за відсутності режиму рибогосподарської експлуатації, гідротехнічної споруди рибозахисту, яка б унеможливлювала попадання риби з річки в орендовану водойму, проводив у ній вилов риби в період нересту. На думку прокурора, штучне розведення чи вирощування водних організмів для різних цілей, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах відноситься до спеціального використання об'єктів тваринного світу, а тому підпадає під дію Закону України „Про тваринний світ” та Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства (а.с.91 - 93).
Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представників позивача та Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури, які відповідно до реєстру рекомендованих листів, надісланих Житомирським апеляційним господарським судом 16.10.2007р., були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, тому така неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення відповідача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
09 березня 2004 року підприємець ОСОБА_1 уклав з Бердичівською районною державною адміністрацією договір оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту площею 58,9 га (а.с.14 - 15).
Орендоване підприємцем водоймище являє собою частину гирла річки Гнилоп'ять, огороджену вище і нижче течії двома дамбами.
В результаті проведеної Житомирською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено факт добування риби в нерестовий період на водоймі р.Гнилоп'ять, а саме: громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували з підприємцем ОСОБА_1 в трудових відносинах, 10 та 15 квітня 2004 року здійснювали незаконний вилов риби на орендованій відповідачем водоймі р.Гнилоп'ять в с.Швайківка Бердичівського району, про що складено протоколи про адміністративні правопорушення №№000149 і 000225 від 10.04.2004р. і № 000222 від 15.04.2004р. (а.с.6 - 8). Всього вказаними особами було виловлено 661 карась та 2 окуні, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 3381,30 грн., на яку пред'явлено позов прокурором.
Постановою дільничного інспектора міліції Бердичівського МРВВС від 16.03.2005р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом по ч.1 ст.249 КК України відмовлено за відсутністю в їх діях складу зазначеного злочину (а.с.25 - 27).
Статтею 10 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що громадяни зобов'язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлювальних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону та відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства.
Згідно із ст.17 Закону України "Про тваринний світ" до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст.48, 49 Водного Кодексу України використання водного об'єкту для рибогосподарських потреб відноситься до спеціального водокористування та здійснюється на підставі спеціального дозволу.
Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996р. № 1192, зокрема, пунктами 1 і 2 передбачено, що цей Порядок регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства. Користувачі водних живих ресурсів - це підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси.
В пунктах 29, 30 Тимчасового порядку зазначено, що рибництво здійснюється шляхом штучного розведення чи вирощування водних організмів, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах, а також шляхом вирощування організмів "сидячих" видів на спеціально визначених ділянках водойм у стані природної волі. Залежно від цільового призначення може здійснюватися рибництво, спрямоване на збільшення запасів і поліпшення видового складу водних живих ресурсів у природному середовищі шляхом їх штучного розведення та наступного вселення до природних водойм, а також товарне рибництво, спрямоване на природне відтворення, штучне розведення і вирощування водних живих ресурсів з метою одержання товарної продукції.
Таким чином, штучне розведення чи вирощування водних організмів для різних цілей, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах відноситься до спеціального використання об'єктів тваринного світу, а тому підпадає під дію вказаного Тимчасового порядку.
Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.10.1998р. № 154 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.06.1999р. за № 357/3650, передбачено, що для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі необхідно мати режим рибогосподарської експлуатації, в якому зазначаються обсяги (ліміти) вилову туводних видів водних живих ресурсів (представники місцевої фауни, що перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об'єкті до початку їх спеціального використання), вказується строк лову, кількість знарядь та засобів лову, обсяг вилучення, випуску водних живих ресурсів. Цей режим погоджується з державним органом рибоохорони.
Згідно з п.1.2 цієї ж Інструкції, її дія не поширюється на: рибогосподарські водні об'єкти рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, лиманні), що побудовані та функціонують спеціально з метою товарного рибництва; штучно створені рибогосподарські водні об'єкти (котловани, канали, кар'єри, ставки тощо), що наповнюються виключно талими, дощовими, грунтовими, дренажними, артезіанськими, скидними іригаційними водами, рибогосподарські водні об'єкти, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, природні або штучно створені водні об'єкти площею до 5 гектарів.
Наказом Житомирської облдержрибінспекції від 04.03.2004р. № 24, зареєстрованим в Житомирському обласному управлінні юстиції 19.03.2004р. № 15/566, була встановлена у водоймах області весняно-літня заборона на лов риби і раків на період нересту, виношування ікри та лічинок ріків і під час їх линьки. Цим наказом встановлені наступні строки заборони лову риби у нерестовий період: на водосховищах та ставках - з 01 квітня по 09 червня, на річках та на їх притоках - з 01 квітня по 20 травня, на придаткових системах водойм - з 01 квітня по 29 червня (а.с.21).
В порушення зазначених вимог, відповідач на орендованому водному об'єкті площею 58,9 га проводив вилов риби за відсутності режиму рибогосподарської експлуатації.
Посилання відповідача на те, що 15 березня 2004 року ним проведено зариблення ставка зарибком коропа, білого амура, товстолоба та що він виловлював свою рибу, якою мав право розпоряджатися на власний розсуд, є безпідставними та не звільняють його від відповідальності, оскільки підприємець ОСОБА_1 орендував став, що є частиною природної водойми, в якому до цього водилася риба. Тому на нього теж розповсюджується заборона щодо вилову риби в період нересту.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу, підлягає відшкодуванню та розрахунок розміру шкоди обчислений відповідно до чинного законодавства і не заперечувався відповідачем.
Враховуючи викладене, рішення суду є законним і обгрунтованим, тому підстав для його скасування нема.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20 серпня2007 року у справі №6/1341 залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Справу №6/1341 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Надруковано 5 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - прокурору,
4 - відповідачу,
5 - в наряд.