Справа№1512/2-564/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого –судді Луняченка В.О.
при секретарі Жімбріу Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третій особі компанії «TeleTRADE Consalting Ltd. Odessa Ukrain” про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 в якому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь грошову суму заборгованості у розмірі 105 193,45 гривень, моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, судові витрати у розмірі 1820 гривень, які складаються з оплатою ИТЗ-120 гривень, та державного мита у розмірі 1700 гривень, а також компенсувати витрати пов’язані з юридичною допомогою у розмірі 4000 гривень.
У судовому засіданні позивачка, та її представник позов підтримали у повному обсязі, та пояснили, що у листопаді 2008 року позивачка пройшла курси у учбовому центрі «Теле ТРЕЙД Консалтинг». 15.11.2008 року між позивачкою та відповідачем був заключній трейдерский договір, згідно якого відповідач як трейдер виконував торгівельні операції з коштами позивачки на ринку ». 27.03.2009 року відповідач власноручно написав додаткові умови до договору, в яких зазначив, що 11 000 доларів США, котрі були взяти у керування на ринку у позивачки, він зобов’язується повернути за встановленим графіком. Однак не зважаючи на існуючу домовленість відповідач не повертає гроші, тобто не виконує свої зобов’язання згідно заключної угоди. Не виконання з боку відповідача умов договору позивачка вважає спричиненням моральної шкоди яка складається у постійному нервовому стресі, погіршенням психічного стану, та обмеженням у нормальному існуванні, та оцінюється у 10 000 гривень.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, вважав, що він е необґрунтованим та пред’явленим до неналежної особи. На думку відповідача він при укладені договору від 15.11.2008 року виступав саме як трейдер –тобто найнятий позивачкою, у межах дії угоди з компанією Consalting Ltd. Odessa Ukrain”, торгівельний оператор. У зв’язку с вищевикладеним відповідач вважає що саме компанія Consalting Ltd. Odessa Ukrain” є належним відповідачем, так як саме компанія отримала гроші позивачки, та надала трейдера. Сам відповідач грошей у позивачки не отримував, не мав можливості знімати кошти з її особливого рахунку, та розпоряджатися ними.
Суд, виходячи з доказів наданих сторонами та аналізуючи матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_2, як трейдером, та ОСОБА_1, як інвестором, 15 листопаду 2008 року був укладений «договір о принципи здійснення трейдером торгівельних операцій з валютами на ринку Forex на засоби інвестора». Згідно умов договору інвестор вносить 11 000 доларів США в якості базового вкладу, а трейдер проводить торгівельні операції з рахунком та проводить відповідні переговори стосовно проблем трейдинга. Відповідно до п.2 вищевказаного договору всі питання пов’язані з банківськими розрахунками , рух коштів, юридичні та технічні питання вирішуються інвестором та трейдером самостійно. Наведений договір є двостороннім та не передбачає звернення до третій сторони щодо вирішення будь-яких питань. Договір передбачає можливі збитки інвестора у розмірі не вище 30% від базового внеску, тобто не більш як 3300 доларів США. Термін дії договору вказано один місяць з можливістю продовження дії зі згодою обох сторін. Для дострокового припинення дії договору однією із сторін передбачена окрема процедура.
27.03.2009 року ОСОБА_2 власноручно, зі згодою з ОСОБА_1, вніс додаткові угоди до договору, взяв на себе грошове зобов’язання у вигляді 11 000 доларів США з встановленим строком та умовами його виконання. Так відповідач зобов’язався повернути позивачці до 01.06.2009 року 5000 доларів США, а до 01.01.2010 року повернути останні 6000 доларів США.
Такім чином було суттєво змінені умови укладеного 15.11.2008 року договору, а позивачем відповідно до змін взяти на себе зобов’язання щодо обов’язковому поверненню грошей, визначених у валюті, у встановлений договором строк. Пояснення відповідача щодо підстав укладення додаткових угод –начебто лише для фінансової допомоги позивачки, та внаслідок психологічного тиску з її боку, судом не приймаються до уваги, як голослівні, не підтверджені доказами та суперечливі.
Надані до суду відповідачем розписки щодо отримання позивачкою частини коштів судом проаналізовані з урахуванням інших доказів, та вважаються не маючими відношення саме до предмета позову –грошового зобов’язання по договору від 15.11.2008 року з додатковими умовами. Між сторонами укладались і інші договори щодо помісячних виплат трейдером інвестору, що підтверджується наявними у матеріалах справи розписками с вказаними в них окремих усних домовленостей, окремих від вищезазначеного договору.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Якщо у зобов’язання встановлений строк ( термін) його виконання, то, відповідно до ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно п.2 ст. 533 ЦК України –якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент гривні в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Суд, враховуючи курс НБУ на день винесення рішення, якій складає 797,35 гривень за 100 доларів, розраховує розмір заборгованості по грошовому зобов’язанню, у гривнях, у розмірі 87 708,5 гривень.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз ч.2 ст. 625 ЦК України, вказує на те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України –гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішенням Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції –це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у випадку прострочення грошового зобов’язання у гривні ( зокрема, ухвала ВСУ №6-5426 св 08 від 27.05.2009 р.).
Таким чином, суд у даному випадку грошових зобов’язань у доларах США, не застосовує вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України в частині урахування індексу інфляції, а в якості відповідальності за порушення грошового зобов’язання враховує три процента річних від простроченої суми, яка складається - за порушення строку повернення 5000 доларів США починаючі з 01.06.2009 р. –2392,05 грн., за порушення строку повернення 6000 доларів США починаючі з 01.01.2010 р.- 2152, 85 грн., взагалі 4544,9 гривень.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, утому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди. Зазначена стаття передбачає відшкодування моральної шкоди лише у випадку, коли це встановлено законом або договором. В даному випадку а ні умовами договору від 15.11.2008 року, а ні додатковими доповненнями до договору не була передбачена відповідальність у вигляді моральної шкоди. Тому суд вважає у даному випадку неможливим стягнення моральної шкоди з відповідача як відповідальності за порушення умов договору. Якихось інших підстав для стягнення моральної ( немайнової) шкоди позивачкою не доведено.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. У п.3 цієї статті ЦПК до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на правову допомогу. Згідно п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У матеріалах справи документально підтверджено сплата позивачкою 1700 гривень судового збору, та 120 гривень сплати ИТЗ. Документальних доказів витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, яки начебто понесені позивачкою суду не надано, тому не може бути стягнуто з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 79, 88, 213, 215, 223-228 ЦПК України, 526, 530, 533,625 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, та третій особі компанії Consalting Ltd. Odessa Ukraine” про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути в ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 92253,4( дев’яносто дві тисячі двісті п’ятдесят три) гривні 40 копійок , яка складається з 87708,5 гривень, що еквівалентно 11000 доларів США на день винесення рішення, та 4544,9 гривень як 3% річних від простроченої суми за час прострочення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, затрачені нею судові витрати на розгляд справи, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., держмито у сумі 1700,00 грн.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя : Луняченко В. О.