Справа№ 2-а-1374/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18.04.2011  року          

           Київський районний суд м. Одеси в складі:

                    головуючого –судді                                     Луняченка В.О.

                    при секретарі –                                              Жімбріу Н.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позивача ОСОБА_1  до відповідача УПФУ в Київському р-ні м.Одеси про стягнення соціальних виплат,-

ВСТАНОВИВ:

    16.03.2011 року позивач звернувся до Київського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про стягнення невиплаченої державну соціальну допомогу як дитині війни за період  2007-2009 року та 6 місяців 2010 року у сумі 4 537, 2 грн.; зобов`язання виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату у 2011 році. Позовна заява містить також вимоги про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду за період 01.01.2007 до 01.12.2009 року, мотивуючи це тим, що він є дитиною війни і отримує пенсію через Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси. Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.  Позивач стверджує, що відповідач  не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує його законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційним. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційним. У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що йому не доплачено державну соціальну допомогу як дитині війни. Позивач вказує, що він своєчасно не звернувся до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу йому не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»   державна соціальна допомога дітям війни повинна йому бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.  Позивач вказує, що   Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не виплатило йому державну соціальну допомогу з 2007-2009 роки та 6 місяців 2010 року  у розмірі 4 537,3 грн. та повинно забезпечити йому виплату у 2011 році.

            Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.04.2011 року  позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині позовних вимогами про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни за період  01.01.2007 по 16.09.2011 р.р. –залишено без розгляду.  

          При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_1, в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

Позивач –ОСОБА_1 надав  до суду заяву, в якій позов підтримав, просив суд розглядати справу за його відсутністю на підставі наявних в матеріалах справи документах.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав заперечення проти позову і просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі і розглянути справу без його присутності в судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності   належним чином повідомлених сторін, які надали заяви  про розгляд адміністративної справи за їх відсутності  у відповідності до правил, встановлених ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить із наступного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.  

          Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.

Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за  захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.   

Суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної дороги дитини війни  16.03.2011 року.

З урахуванням постановлення судом ухвали від 18.04.2011 року  про залишення   позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  про стягнення невиплаченої державну соціальну допомогу як дитині війни за період  01.01.2007 року по 01.09.2010 року  – без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 16.09.2010 року до16.03.2011 року –дати звернення до суду позивача з адміністративним позовом.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача  щодо виплати  ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач має право на перерахунок підвищення  у розмірі   30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 22.02.2011 року у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги,  як дитині війни,  виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком  за період з 16.09.2010 року по 16.03.2011 року з урахуванням виплачених сум.

Таким чином суд доходить висновку про те, що  слід зобов`язати  Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь  ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни  виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 16.09.2010 року по 16.03.2011  року  з урахуванням виплачених сум.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача забезпечити виплачувати підвищення пенсії у розмірі  не меншому за встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі  30 відсотків мінімально пенсії за віком  у 2011 році, тобто з 16.03.2011р. дати звернення до суду  по 31.12.2011р. не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що суд не має права розглядати правовідносини, які настануть у майбутньому, як того просить позивач.

У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

       На підставі  викладеного та керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення соціальних виплат –  задовольнити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з  16.09.2010 року до 16.03.2011 року з урахуванням виплачених сум за даний період.

В іншій частині позову відмовити.

          Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.

   Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Суддя                                                                      Луняченко В.  О.