Справа№2-4389/11

РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    08.06.2011 року                Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді   Луняченка В.О.,

при секретарі               Жімбріу Н.В.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення неустойки , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СПД ОСОБА_2, у якому просить розірвати договір суборенди нежитлового приміщення від 04.01.2010 року, та як наслідок стягнути на його користь неустойку у загальному розмірі 93401,26 грн. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 04 січня 2010 року між  ним та відповідачем був укладений договір суборенди нежилого приміщення, площею 125,00 кв.м, за адресою АДРЕСА_1, балансовою вартістю  240036,89 грн., строком на 2 роки 11 місяців.Суборенда була укладена на законних підставах, а саме відповідач розпоряджається приміщенням на підставі Договору оренди №А/01/11/6 від 01.11.2006 року, який укладений між відповідачем –СПД ОСОБА_2 та ТОВ «Борол». На виконання умов договору, а саме п.2.2 між сторонами був укладений Акт приймання-передачі приміщення 04 січня 2010 року.  На підставі п.2.1  приміщення, яке надано у суборенду, повинно бути передано орендарем та прийнято суборендарем протягом 3-х днів з дати підпису Акту приймання-передачі, а саме з 04.01.2010 року по 07.01.2010 року, але з боку орендаря зазначена умова була порушена в повному обсязі, та як наслідок приміщення не було передано, чим спричинило позивачу збитки у загальному розмірі 193 401,26 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить позивні вимоги задовольнити у позовному обсязі та розглядати справу за його відсутністю.

У попереднє судове засідання відповідач –СПД ОСОБА_2  не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив розглядати справу за його відсутністю.             

Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов обґрунтований, та підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04 січня 2010 року між  позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди нежилого приміщення, площею 125,00 кв.м, за адресою АДРЕСА_1, балансовою вартістю  240036,89 грн., строком на 2 роки 11 місяців.

На виконання умов договору, а саме п.2.2 між сторонами був укладений Акт приймання-передачі приміщення 04 січня 2010 року.

Договір суборенди був укладений на законних підставах.

Але з боку відповідача був порушений п.2.1 договору, та приміщення, яке є предметом договору не було передано відповідачем позивачу  протягом 3-х днів з дати підпису Акту приймання-передачі, а саме з 04.01.2010 року по 07.01.2010 року, чим спричинило позивачу збитки у загальному розмірі 193 401,26 грн. , розрахунок яких міститься у позовної заяві.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 766 ЦК України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором чи 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, чи 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п.3,4 ст.611 ЦК України).

Одночасно стороною відповідача до суду не було надано жодного документа, яки би спростовували зазначені вище доводи та інші вимоги та твердження позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач обґрунтував свої позовні вимоги щодо розірвання договору суборенди та стягнення неустойки.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212 -218, 223 ЦПК України, ст.ст. ст.ст.11,13,15,16,509,525,526,610,611,759,766,774 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір суборенди нежилого приміщення від 04.01.2010 року, який був укладений між ОСОБА_1 та Суб’єктом Підприємницької діяльності ОСОБА_2, стосовно нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

Стягнути з Суб’єкта Підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену орендну плату з урахуванням індексу інфляції у розмірі  32055,72 грн. (тридцять дві тисячі п’ятдесят п’ять гривен сімдесят дві копійки), 3% річних у розмірі 1143,14 грн. (одна тисяча сто сорок три гривні чотирнадцять копійок), неустойку у вигляді штрафу  160202,4 грн. (сто шістдесят тисяч двісті дві гривні чотири копійки), судовий збір (державне мито) у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривен) та ІТЗ у розмірі 120 грн. (сто двадцять гривен).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційному суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :                                                              Луняченко В.  О.