Справа № 2-а-3344/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року                                                                                      м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси  Бабаков В.П.  розглянувши  у порядку скороченого провадження в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському району м. Одеси про зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни –

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2011 року позивачка звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Конституційний суд України прийняв рішення від 09.07.2007 року, яким скасував деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які скорочували суму виплат дітям війни. Проте відповідач відповідний перерахунок пенсії не зробив, в зв'язку з чим позивачка просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії та забезпечити виплату щомісячної державної соціальної допомоги за період з  01.07.2007 року по теперішній час.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2011 року позовні вимоги за період з 01.07.2007 року по 16 вересня 2010 року залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Відповідач  Управління Пенсійного фонду України в  Суворовському району м. Одеси отримав копію позовної заяви, однак до суду у встановлений строк письмові заперечення на заявлені позовні вимоги не надав.  

Суд вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

У відповідності зі ст. 1 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, отримує пенсію за віком, тому на неї у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни.

У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( в редакції Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки текст ст. 6 в редакції Закону від 28 грудня 2007 р.  визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р.), який набрав чинності з 1 січня 2006 р., дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони «Про прожитковий мінімум»від   15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від  5 жовтня 2000 р.

У відповідності зі ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум –це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 4 ч. 3 Закону «Про прожитковий мінімум»що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Однак, як вказує позивачка УПФУ в Суворовському районі  м. Одеси нараховує та виплачує значену допомогу в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, а тому позивачка була змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Так, з 1 січня 2008 року вищеназвана надбавка виплачувалась згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" у встановлених законодавством розмірах.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року (п. 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України") викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих  положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни  до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного суду України по справі  N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі  N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з  22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка є чиною і на час вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України,  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України відповідач вказані надбавки позивачці  виплачував не в повному обсязі. Не сплачені надбавки і до цього часу.

За таких обставин суд вважає, що право позивачки порушено, та підлягає судовому захисту, оскільки вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни" ( у редакції від 18.11.2004 року, чинній і на час розгляду справи по суті).

Отже, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З урахуванням вищезазначеного суд вважає за необхідним вимоги позивачки задовольнити, шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством з 16 вересня 2010 року щомісячно.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щомісячно, суд враховує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, не може бути скасовано чи звужено. Правовою гарантією забезпечення державою права на пенсійне забезпечення є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України,  ст. 8 КАС.

У відповідності зі ст. 11 ч. 2 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При цьому судом приймається до уваги, що у відповідності зі ст. 8 ч.4 КАС відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, забороняється; а згідно зі ст. 9 ч.7 КАС у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини,  суд  застосовує  закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Керуючись Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України «Про прожитковий мінімум»,рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008, Конституцією України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 77, 86, 158-163, 256 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 вересня 2010 року щомісячно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини Постанови, а також прийняття Постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:  /: