Справа №  2-1650/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 лютого 2011 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого  Морозова М.О.

               при секретарі Родько Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ «Астракард»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом представника ОСОБА_1-ОСОБА_3 до ТОВ «Астракард»про визнання недійсними пунктів договору,

                                                 в с т а н о в и в:

ТОВ “Астракард” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на загальну суму 77783 грн. 35 коп. згідно кредитного договору №01112100215 від 29.01.2009 р., укладеного з ОСОБА_1, договору поруки від 29.01.2009 р. укладеного з ОСОБА_2, що складається з пені в розмірі 19500 грн. згідно п.11.1 кредитного договору, що нараховується у розмірі 0, 15 % від суми кредиту за кожен день прострочення, через сім днів з дати першого простроченого платежу згідно Додатку №1 до кредитного договору; штрафу у сумі 58283 грн. 35 коп. згідно п.11.2. кредитного договору, який нараховується у розмірі 100 % від суми наданого кредиту. При цьому, посилається на те, що 29.01.2009 р. між ТОВ “Астракард” і ОСОБА_1 був укладений вищевказаний кредитний договір, згідно якого останньому товариством було видано кредит в 100000 грн. на строк в один рік, зі сплатою процентів за користування кредитом. Товариство по умовам кредитного договору надало кредит ОСОБА_1, а ОСОБА_2 по договору поруки від 29.01.2009 р. зобов’язалась нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання ним зобов’язань за кредитом згідно кредитного договору №01112100215 від 29.01.2009 р. ОСОБА_1 неналежним чином виконував умови договору, порушив графік повернення кредитних коштів, сплачував кошти з запізненням та не в повному обсязі, незважаючи на те, що товариство по наданню кредиту свої зобов’язання по договору виконало, що призводить до погіршення стану товариства. По умовам кредитного договору (п.п. 11.1, 11.2) у випадку його порушення нараховується пеня в розмірі 150 грн. за кожен день прострочення протягом трьох місяців, а потім штраф у розмірі 100 % від суми наданого кредиту.

  В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позов не визнала, пред’явила зустрічний позов до ТОВ «Астракард»про визнання недійсними пунктів 11.1 та 11.2 кредитного договору №01112100215 від 29.01.2010 р., мотивуючи тим, що п.11.1. кредитного договору передбачена відповідальність, яка виражена у відсотках, котрі нараховуються за кожен день прострочення платежу, перевищують подвійну облікову ставку НБУ, й крім того, база нарахування таких відсотків у договорі-сума кредиту, у Законі «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»-сума простроченого платежу. П.2.1. кредитного договору передбачене, що кредит надається для споживчих потреб і надані товариством кошти є споживчим кредитом. Умови договору є несправедливими, бо встановлена вимога щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов’язань за договором, що суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Представник позивача по основному позову зустрічний позов не визнав, вважаючи його надуманим та таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні норм закону.

Третя особа подала заяву про слухання справи без її участі, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без її участі спір.      

  Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що основний та зустірчний позови не підлягають задоволенню з слідуючих підстав.

 Судом встановлено, що 29.01.2009 р. між ТОВ “Астракард” і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №01112100215, згідно якого останньому товариством було надано кредит на строк в 12 місяців у розмірі 100000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом. Між ОСОБА_2 та ТОВ «Астракард»29.01.2009 р. був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов’язується нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання ним зобов’язань за кредитом згідно кредитного договору №01112100215 від 29.01.2009 р. ТОВ «Астракард»видав грошові кошти ОСОБА_1 шляхом перерахування на його банківський рахунок НОМЕР_1, які 28.02.2009 р. позичальником були зняті з цього банківського рахунку. Відповідач ОСОБА_1, виконуючи умови договору, кредит та відсотки за його користування, сплачував, починаючи з 29.02.2009 р., але з запізненням, не в повному обсязі відповідно до графіку, але сплатив кредит та відсотки по ньому у повному обсязі до закінчення дії кредитного договору, тобто станом на 29.01.2010 р. (а.с.5-10, 35-44).

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як передбачено п.11.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитних коштів та плати за кредит, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 0, 15 % від суми кредиту за кожний день прострочення.

Як передбачено п.11.2. кредитного договору якщо протягом 3 місяців позичальником не було здійснено жодного платежу на рахунок погашення суми боргу за наданий кредит, кредитодавець встановлює штраф у розмірі 100 % від суми наданого кредиту, що є обов’язковим до сплати.

Станом на 29.01.2010 р. з боку відповідача по справі ОСОБА_1 були сплачені кошти по тілу кредиту та відсотки за його користування в повному обсязі, прострочення сплати по терміну дії кредитного договору не відбулось, тому ОСОБА_1 не повинен сплачувати позивачу по справі пеню в розмірі 0, 15 % від суми кредиту за кожний день прострочення в розмірі 19500 грн.

ОСОБА_1 не допускав пропусків платежів по кредитному договору більше 3 місяців і найбільший термін прострочення платежів по графіку дорівнював 61 календарний день за період з 13.08.2009 р. по 14.10.2009 р., тому застосування п.11.2. кредитного договору для стягнення з позичальника на користь товариства штрафу в розмірі 58283 грн. 35 коп. є недопустимим. Отже, позовні вимоги ТОВ «Астракард»є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходить з наступного.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Представник відповідача, обґрунтовуючи підстави зустрічного позову, посилається на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст. ст. 1, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених
правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно
від форм власності та господарювання, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької   діяльності.

Тобто до спірних правовідносин, коли стороню кредитного договору та договору поруки є фізичні особи, вказаний закон не може застосовуватись.  

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день простроченого виконання.

Згідно ст. 551 ЦК Закону України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Сторони на добровільних началах, за власним волевиявленням уклали кредитний договір 29.01.2009 р., погодившись з його умовами, в тому числі й щодо відповідальності сторін, що є їх правом. Відповідно до вищевказаних норм сторонам договірних відносин дозволяється змінювати розмір законної неустойки в бік її збільшення.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, коли основний та зустрічний позови не задовольняються, то не можуть стягуватись на користь сторін і понесені ними судові витрати по справі.

 Витрати по справі, понесені судом по зустрічному позову, слід компенсувати за рахунок держави, бо подавач зустрічного позову по закону був звільнений від сплати судового збору.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 549, 551, 624, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

                                                           в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні основного позову ТОВ «Астракард»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів та зустрічного позову представника ОСОБА_1-ОСОБА_3 до ТОВ «Астракард»про визнання недійсними пунктів договору.

Витрати по справі, понесені судом по зустрічному позову, компенсувати за рахунок держави.

   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення суду, може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом й0 днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя