2-а-2245/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03 червня 2011 року     Суддя Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про визнання відмови неправомірною, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про визнання відмови неправомірною, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач відноситься до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та довічно отримала другу групу інвалідності. В обґрунтування правових підстав позову позивач посилалася на ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких просить визнати неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку доплати недоплаченої пенсії та додаткової пенсії як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з дати звернення до суду, тобто з 16.09.2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Протягом встановленого строку письмових заперечень від відповідача не надійшло.  

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в УПФ України в Подільському районі м. Києва.

Відповідно до довідки № 148132 Спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 з 04.05.1994 р. безстроково встановлена 2-га група інвалідності, у зв’язку з тим, що захворювання пов’язане з роботою на ЧАЕС (а.с. 4). Згідно цієї довідки, ОСОБА_1 є непрацездатною. Згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 13.10.1994 р. ОСОБА_1 відноситься до першої категорії (а.с. 3).

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 зазначеного вище Закону, особам, віднесеним до першої категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

ОСОБА_1 звернулася до УПФ України Подільського району м. Києва із заявою, в якій просила перерахувати їй недоплачену пенсію.

02.03.2011 р.  УПФ України в Подільському районі м. Києва направило ОСОБА_1  лист № 851/О-730, яким відмовило в здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 5-6).

Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно Постанови КМУ №654 від 16.07.08р. Кабінет Міністрів України постановив установити починаючи з 01.07.08 р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986р. із зони відчуження, інвалідів 2 групи – 820 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, вважаю, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07 р. текст ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2 групи – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, частина 3 та 4 ст. 54 змінена чотирма частинами такого змісту: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986р. по 2 групі інвалідності – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08 р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28  розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від  22.05.08 р., яке має преюдиціальне значення для судів загальної  юрисдикції, внесення змін до  ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина,  вважаю, що вимоги позивача про  визнання неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку доплати недоплаченої пенсії та додаткової пенсії як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов’язання відповідача зробити перерахунок і виплатити пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75%  мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 16.09.2011 року, з урахуванням проведених виплат, підлягають задоволенню.   

При цьому, слід також зазначити, що згідно вимог ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.06 р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій, визначений відповідно до ст.ст. 50, 54 цього Закону.

На підставі викладеного, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 50, 54, 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Конституції України та керуючись, ст.ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва  щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 16 вересня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2, ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.   

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                      Васильченко  О.  В.