2-а-1786/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 травня 2011 року     Подільський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді  Сербіної Н.Г.,

при секретарі Карпенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером за віком та дитиною війни і відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» має право на отримання з 01.01.2006 року щомісячної грошової допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва з проханням зробити відповідний перерахунок, але в цьому йому було відмовлено.

Просить визнати відмову відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої 30% надбавки до пенсії з 01.07.2010 року  протиправною та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок підвищеної пенсії як особі, що має статус дитини війни, за період з 01.07.2010 року.

В судове засідання сторони не з’явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача надала суду заперечення, в яких позов не визнала та  просила відмовити в задволенні позову.

Суд, керуючись вимогами ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути  справу у відсутність сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Ухвалою судді від 25.03.2001 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва в частині позовних вимог за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року залишено без розгляду на підставі ст. ст. 99 – 100 КАС України.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов   підлягає  задоволенню,  з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі  м.Києва і отримує пенсію за віком, має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 виданим 04.08.1999 року та  листом відповідача № 662/Х-599 від 24.02.2011 року                   (а. с. 6, 8).

Позивач звернувся до Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі  м.Києва з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 30% надбавки, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але листом від 24.02.2011 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії, з посиланням на  Закони України  «Про державний бюджет України» 2010 рік.

Статтями 1, 6, 7 та Прикінцевими положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р., із змінами, внесеними згідно із Законами від 20.12.05р., 19.01.06р. та 19.12.06р., який набрав чинності з 01.01.06р., передбачено, що дітям війни - особам, які є громадянами України та яким на час закінчення ( 02.09.45р.) Другої світової війни було менше 18 років,  пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, судом встановлено, що  Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розмір пенсії осіб, які є громадянами України та якім на час закінчення ( 02.09.45р.) Другої світової війни було менше 18 років, з 01.01.06р. повинен був бути підвищеним на 30% від мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету.

Згідно ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом, дія ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006р. була зупинена.

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни».

В Рішенні Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 від 09.07.07р. за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих статей Закону України   «Про державний бюджет України на 2007р.» зазначено, що метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону  про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, що передбачено ст.48 Конституції України.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Проаналізувавши зазначені положення Конституції України, Кодексу, практику зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дій інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено Законами України, не відповідає ст.ст 1, 3, 21, 22,  ч.2 ст.19, п.1 ч.2 ст.92, ч.1-3 ст.95 Конституції України.

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Зазначеним рішенням суду п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Пунктом 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07р. в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленою для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнане неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи те, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.08р. та 22.05.08р., які мають  преюдиціальне значення для судів загальної  юрисдикції, зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007р. та внесення змін в ст.6 зазначеного Закону (в редакції від 28.12.07р.) визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, а  зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006р. була здійснена саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нарахувати йому, як дитині  війни, щомісячну 30% надбавку до пенсії, що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 02.09.2010 року підлягає задоволенню.  

Поняття мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому, в ч.3 цієї ж статті зазначено, що встановлений ч.1 мінімальний  розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Оскільки іншими законами України мінімальний  розмір пенсії за віком не встановлений, суд вважає, що позивач правомірно застосував положення п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 6, 7 та Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р. із змінами, Рішення Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 від 09.07.07р., Рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р., керуючись ст.ст. 99-100, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд;-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва щодо нарахування і виплати несплаченої ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни з 02.09.2010 року - протиправною.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 02.09.2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 3 (три) 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва в порядку та строки, встановлені законом. Апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                      Сербіна  Н.  Г.