ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.01.08р. |
|
Справа № А37/16-08 |
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1м.Дніпродзержинськ
до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську
про визнання недійсним рішення № 000291701/0/6717/ю/171 від 06.03.2007 року
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі Усік І.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1
від позивача: ОСОБА_2. дов від 11.01.2008 року
від відповідача: Сарандачов А.В. дов № 918/10/100 від 14.01.2008 року
від відповідача: Бойко Є.В. дов № 1582/10/100 від 21.01.2008 року
від відповідача: Переверзев І.В. дов № 42431 від 12.12.2007 року
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі - відповідач) і просить суд визнати рішення відповідача № 000291701/0/6717/ю/171 від 06.03.2007 року недійсним. В обґрунтування цих вимог позивач посилається на те, що вказані в акті перевірки недоліки при заповненні податкових накладних не є підставою для визнання їх недійсними. При проведені перевірки не були встановлені факти, що позивач не отримував товари, ве вказані факти, що покупцям по проданим позивачеві товарам був повернутий податок на додану вартість. При складені цього акту не враховані роз'яснення ДПА України від 10.12.2003 року № 10138/6/19-2415 та лист Держкомпідприємства від 16.07.2003 року № 4229.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що визначені Законом вимоги про зміст податкових накладних позивачем не дотриманий, що позбавляє його право скористатися податковим кредитом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі акту від 23.02.2007року №29/17-121-2430720031 відповідачем видано податкове повідомлення-рішення № 000291701/0/6717/ю/171 від 06.03.2007 року, яким донараховано позивачу податок на додану вартість на суму 42157,0грн. та застосовані штрафні санкції на суму 23739,0грн.
Нарахування зазначених платежів пов'язується з наступними обставинами.
В акті перевірки зазначається, що перевіркою фінансово-господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Так, відповідно до ст. 7.2.1. зазначеного закону платник податків зобов'язаний надати покупцю накладну, в якій повинно бути вказано окремими строками:
- порядковий номер податкової накладної;
- дату виписки податкової накладної;
- повну або скорочену назву, вказану у статутних документах юридичної особи або приз віще, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
- податковий номер платника податків (продавця та покупця);
- місце знаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
- опис ( номенклатури) товарів (робіт, послуг ) та їх кількість (об'єм).
В податкові періоди, що перевірялися, у приватного підприємця ОСОБА_1 виявлені податкові накладні на придбання товарів, які не відповідають вимогам п/п 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, тому суми податку на додану вартість за цими податковими накладними не можуть бути виключені до складу податкового кредиту платника податків.
У зв'язку з цим донараховано податку на додану вартість за квітень 2005 року у сумі 5135 грн., за травень 2005 року у сумі 5317 грн., за червень 2005 року у сумі 8008 грн., за липень 2005 року у сумі 321 грн., за серпень 2005 року у сумі 4040 грн., за вересень 2005 року у сумі 515 грн., за жовтень 2005 року у сумі 360 грн., за листопад 2005 року у сумі 325 грн., за грудень 2005 року у сумі 3681 грн., за січень 2006 року у сумі 221 грн., за лютий 2006 року у сумі 1001 грн., за березень 2006 року 919 грн., за квітень 2006 року у сумі 153 грн., за травень 2006 року у сумі 5986 грн., червень 2006 року у сумі 2226 грн., за липень 2006 року у сумі 233 грн., за вересень 2006 року у сумі 593 грн., за жовтень 2006 року у сумі 1391 грн., за листопад 2006 року у сумі 224 грн., за грудень 2006 року у сумі 1508 грн., всього на суму 42157,00 грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.
Наказом ДПА України від 10.08.2005року N 327 затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що акт перевірки є службовим документом, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Пунктами 2.3.2-2.3.4 Порядку визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами суб'єкта господарювання.
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що акт перевірки не містить обґрунтування порушень, оскільки відсутній перелік, опис та конкретні недоліки податкових накладних, які за висновком ДПІ складено з порушенням вимог закону.
Отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без належних та достатніх для цього підстав, тому його слід визнати недійсним.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 000291701/0/6717/ю/171 від 06.03.2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3,40 грн..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Б.Кеся
Постанову підписано у повному обсязі 26.01.2008року