ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

17.01.2008                                                             Справа  № 11/236

За позовом    товариства з обмеженою відповідальністю „Шелтер”, м. Біла Церква Київської області

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1,                       м. Ужгород

про  стягнення 13294,16 грн.                                                                     

                                                                                     Суддя  Л.М. Якимчук 

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Шелтер”, м. Біла Церква Київської області (далі -позивач) звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі -відповідач), з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог від 18.12.07 за №458, про стягнення суми 13294,16 грн., в т.ч. 1881,50 грн. три відсотки річних та 11412,66 грн. інфляційних нарахувань, нарахованих, у зв'язку з не повним виконанням рішення господарського суду Закарпатської області від 19.04.07 у справі №11/50, яким стягнуто з відповідача 84600,00 грн. боргу за товар, отриманий на підставі договору купівлі-продажу № ТР-03/04 від 03.04.06, 7250,10 грн. пені, 1874,74 грн. три проценти річних, 7707,06 грн. інфляційних, а також 1014,31 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 117,89 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, однак у судовому засіданні усно заявив, що позовні вимоги визнає.

Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України  та підписано 24.01.08.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.04.07 у справі №11/50 стягнуто з відповідача на користь позивача суму 84600,00 грн. боргу, 7250,10 грн. пені, 1874,74 грн. три проценти річних (за період з 08.05.06 по 10.02.07), 7707,06 грн. інфляційних (за період з 01.05.06 по 31.12.06), а також 1014,31 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 117,89 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

Проте,  як стверджує позивач, відповідач у повному обсязі не виконав рішення господарського суду Закарпатської області від 19.04.07 у справі №11/50, що стало підставою для подальшого нарахування, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивач, у заяві про зміну позовних вимог від 18.12.07 за №458, повідомив суд, про те, що 01.09.07 відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 20000,00 грн., які частково зараховані в погашення сум, стягнених за рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.04.07 у справі №11/50, зокрема,  2035,90 грн. в погашення основного боргу, а тому зменшує позовні вимоги, і просить стягнути 1881,50 грн. три проценти річних за період з 11.02.07 по 16.11.07 та інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання, розмір яких за період 01.01.07 по 31.11.07, становить -11412,66 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Цією ж статтею передбачено, що боржник не звільняється від  відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового  зобов'язання  не залежно від наявності вини в його діях.

Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання  боржника не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.

Відтак, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні  витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, а тому підлягають до задоволення.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: 186,03 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задоволити  повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (м. АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шелтер” (Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22,   код 23420437):

-  суму 13294,16 грн., в т.ч. 1881,50 грн. три відсотки річних та 11412,66 грн. інфляційних нарахувань ;

- суму 186,03 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та                      суму 118,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                       Л.М.Якимчук