Справа №2-523/11

ПОСТАНОВА

іменем України

21 квітня 2011 року                                                                       м. Пирятин

Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Сімонова С.Г., у приміщенні Пирятинського районного суду, розглянувши в порядку скороченого  провадження  адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області (далі УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області) про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок, виплату та нарахування державної та додаткової пенсії,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок, виплату та нарахування державної та додаткової пенсії.

У поданій до суду позовній заяві позивач посилався на те, що є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, йому була встановлена 3 група інвалідності. Уважає, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % - як інвалід 2групи. Крім того, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»уважає, що розмір пенсії не може бути нижчим по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Тому просив суд визнати дії УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії в розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсію по третій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 07.08.2010 по час ухвалення рішення.

Ухвалою судді від 15.03.2011 року  позов у  частині зобов’язання здійснити перерахунок, виплату та нарахування основної та додаткової пенсії за період з 23.04.2009 по 22.09.2009 та з 06.07.2010 по 13.09.2010 залишено без розгляду, у іншій частині позов  прийнято до розгляду в порядку скороченого провадження, оскільки позивачем пред’явлено вимогу, передбачену п.3 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

Ухвала суду про відкриття скороченого провадження по даній справі надіслана сторонам, яким запропоновано в десятиденний строк з дня одержання вищезазначеної ухвали надати заперечення проти позову та додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.

Ухвала  одержана сторонами та 15.04.2011  року відповідач до канцелярії суду направив  письмові заперечення проти позову.

 Враховуючи вищенаведене, справа розглядається   в порядку скороченого провадження  без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.    

Судом установлено:

ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія МСЕ № 0023205 (а.с.8), а також перебуває на обліку як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до 1-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 07.05.2004 та вкладкою №613719 (а.с.6).

04.02.2011 позивач звернувся до УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області  з заявою про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Своїм листом від 08.02.2011 №122/Л-02 у перерахунку призначених пенсій УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області відмовило з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій.

Судом установлено і не заперечується відповідачем, що позивач є інвалідом 2-ї групи та постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.

Частиною 1 статті 46 Конституції України установлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Положення частини 3 статті 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розміру пенсій, призначених  згідно  з цим Законом, суд не вважає перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком,  оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. А відсутність іншого визначення мінімального  розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону.

Враховуючи те, що мінімальний розмір пенсії за віком, згідно частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” ( набрав чинності з 01 січня 2004 року) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розрахунок державної пенсії позивачу повинен здійснюватися із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений у Законі України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України  у редакції Закону України від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 4  розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22,  24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.15 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, суд вважає, що  на момент звернення позивача із заявою до УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області про перерахунок пенсії були   чинні статті  50 та 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають  виплату інвалідам 2 групи основної та  додаткової пенсії в розмірі відповідно   8 мінімальних пенсій за віком  та 75% мінімальної пенсії за віком   які і  підлягали  застосуванню до спірних правовідносин.     

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність  дій  Управління пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області щодо відмови позивачу в  нарахуванні і   виплаті  підвищення до пенсії розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  і вважає за необхідне для поновлення порушеного права позивача зобов’язати відповідача провести відповідні нарахування і виплати   за період з 14.09.2010 по 21.04.2011, тобто по день винесення постанови, враховуючи виплачені суми.

Керуючись ст.ст. 11, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159,160 - 163 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області у здійснені перерахунку  та виплаті недорахованої державної  та додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (народження ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недоплачену додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду 2 групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 14.09.2010 по 21.04.2011 з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області здійснити перерахунок  та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  як інваліду 2 групи у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 14.09.2010 по 21.04.2011 з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.  

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя –