ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"25" січня 2008 р. |
Справа № 9/305-07-8349 |
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
до відповідача Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фонд приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання переукласти договір оренди
Суддя Бакланова Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
ОСОБА_2 дов. № 358 від 13.11.2007р.
Від відповідача: Чернокульський С.С. дов. 335/19 від 09.01.2008р.
Від 3-ої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області до відповідача Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з позовом про визнання недійсним договору оренди від 01.06.2000р. та зобов'язання переукласти договір оренди терміном на 2 роки.
У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди на нежитлове приміщення першого, другого поверхів і підвальне приміщення літ. „Б” по вул. Дзержинського, 35 в м. Білгород-Дністровському терміном на 5 років.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2007р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача залучено Фонд приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.06.2000 р., між товариством з обмеженою відповідальністю «Телком»та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежилого приміщення № 1, згідно умов якого останньому передане у платне строкове користування приміщення - магазин «Телеком», площею 128,7м.кв., розташований по вул. Дзержинського, 35 у м. Білгород-Дністровському для організації торгівельної діяльності товарами народного споживання. Строк дії договору оренди встановлено з 01.06.2000 р. до 01.06.2009 р.
17.01.2007р. позивачем був отриманий дозвіл №12 на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг (магазин промислових товарів «Телеком») по вул. Дзержинського, 35.
Як зазначає позивач, договір оренди між позивачем та ТОВ «Телком»не було посвідчено нотаріально, тому що на час укладання договору нотаріальне посвідчення договорів не було обов'язковою вимогою. Проте, даний договір не було розірвано, або у встановленому законом порядку визнано не чинним або не укладеним, тому він продовжує свою дію і на цей час і станом на 01 липня 2006 р. позивач є належним користувачем приміщення магазину «Телеком»по вул. Дзержинського, 35 у м. Білгород-Дністровському. За час дії договору оренди від 01.07.2000 р. обов'язки орендаря ним виконуються старанно і в повному обсязі. Орендодавець жодних претензій до виконання позивачем умов договору оренди не має.
Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської ради приймається рішення № 506 від 25.07.2003 р. „Про видачу свідоцтва про право власності на комплекс будівель по вул. Дзержинського, 35", відповідно до якого видається свідоцтво про право власності на комплекс будівель по вул. Дзержинського, 35 територіальній громаді міста.
Рішенням виконкому № 551 від 21.08.2003 р. „Про розгляд питань щодо внесення доповнень в перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади", приміщення магазину „Телеком" було прийняте у комунальну власність громади.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 461 від 29.08.2003 р. було затверджено перелік об'єктів комунальної власності, у тому числі орендоване позивачем приміщення магазину „Телеком".
Таким чином, на підставі вищезазначених рішень, приміщення магазину «Телеком»стало об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського. Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Згідно ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої в оренду, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Перехід права власності на передане в оренду майно іншій особі, не є підставою для зміни або розірвання договору оренди. Договір оренди (найму) зберігає силу і в тому випадку, коли новий власник, до якого перейшло право власності, не знав про те, що майно передане в оренду.
Попередження про розірвання договору оренди приміщення магазину «Телеком»від 01.06.2000 р. позивачу, як орендарю, жодного разу не надходили. Договір між позхивачем та ТОВ «Телком»не оскаржувався, таким чином, як стверджує позивач, він залишається орендарем приміщення магазину «Телеком»по вул. Дзержинського, 35 ум. Білгород-Дністровський.
Відповідно до п. 1 ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»- орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди на нежитлове приміщення першого, другого поверхів і підвальне приміщення літ. „Б” по вул. Дзержинського, 35 в м. Білгород-Дністровському терміном на 5 років.
Відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав.
Так, позивач стверджує, що він має переважне право на переукладення договору оренди, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 77 Цивільного кодексу України, оскільки після прийняття Білгород-Дністровською міською радою рішення, відбувся перехід права власності на нежитлові приміщення, від ТОВ «Телком»до комунальної власності територіальної громади міста Білгорода-Дністровського.
Однак, з такими твердженнями відповідач не погоджується, оскільки приймаючи вище наведені рішення Білгород-Дністровською міською радою та її виконавчим комітет було оформлено право комунальної власності на комплекс будівель по вул. Дзержинського 35.
Більш того, ТОВ «Телком»в жодному разі не був власником нежитлових приміщень комплексу будівель №35 по вул. Дзержинського.
Крім того, твердження позивача про перехід права власності на нежитлові приміщення комплексу будівель №35 по вул. Дзержинського спростовуються рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2003р. по справі №30/104-03-4392, яким було відмовлено в задоволенні позову ТОВ „Телком” до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання за ТОВ „Телком” права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Дзержинського, 35 в м. Білгород-Дністровському.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за таких підстав.
Позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном -щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти в межах своїх повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, а договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.07 у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми. Ця норма розповсюджується на відносини між сторонами щодо укладення договору оренди.
Згідно ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно переліку, що визначається Фондом державного майна України та органами місцевого самоврядування відповідному орендодавцеві.
При цьому, як встановлено судом, орендодавцю проект договору оренди позивачем надано не було та з відповідною заявою він не звертався.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Висновки суду, викладені у резолютивній частині рішення, повинні ґрунтуватися на досліджених у судових засіданнях доказах (в даному випадку -проекті договору).
Однак, суд не може надати правову оцінку проекту договору, оскільки він в загалі не направлявся позивачем відповідачу.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Бакланова Н.В.