Справа № 22-ц-1517/11   17.05.2011 17.05.2011   07.06.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1517/11                                                  Суддя суду 1-ї інстанції  Батченко О.В.

Категорія 27                                                                     Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

17 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого -  Лисенка П.П.,

            суддів: Лівінського І.В., Ямкової О.О.,

          при секретарі Бобуйок І.Ф.,

            за участю:   представника позивача – Сергєєвої К.О.,

                             представників відповідачів –  ОСОБА_4 та ОСОБА_5,                                                  

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Миколаєві   цивільну справу

за   апеляційною   скаргою

Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (далі – ПАТ «Марфін Банк»),

ОСОБА_6,

ОСОБА_7                               

на рішення Центрального районного суду  м. Миколаєва від 28 березня 2011 року

за   позовом

Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за  договорами поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:  

У вересні 2010 року ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення з них як поручителів заборгованості за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Славич» в загальній сумі 4520617 грн. 81 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2 722 000грн.00коп., заборгованості за відсотками в розмірі 696 661 грн. 06коп., пенею за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 32 177 грн. 98 коп., пенею за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 171 703 грн. 17 коп. та 1 017 320 грн. 00 коп. штрафних санкцій. Просив також про звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлове приміщення офісу загальною площею 454кв.м. АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7.

Позивач зазначав, що позичальник ТОВ «Славич» в порушення умов укладеного з ним 2 квітня 2008 року кредитного договору у встановлені строки не погашає суму основного кредиту та відсотки за користування кредитом, а тому банк має право вимагати від поручителів дострокового повернення кредитних коштів з урахуванням штрафних санкції та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Центрального районного суду  м. Миколаєва  від 28 березня 2011 року позов задоволено частково. З відповідача ОСОБА_6 на користь ПАТ «Марфін Банк» стягнута заборгованість ТОВ «Славич» за кредитним договором в загальній сумі 3 468 661 грн. 06 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2 722 000грн.00коп., заборгованості за відсотками в розмірі 696661 грн. 06коп. і пенею в розмірі 50 000 грн. 00 коп., а також судові витрати. Стягнення в межах 3 468 661 грн. 06 коп. звернено на нежитлові приміщення офісу загальною площею 454кв.м. АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_7 шляхом проведення прилюдних торгів та з неї стягнуті судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення звернення на предмет іпотеки і ухвалите нове, яким  відмовити у задоволенні цих вимог банка.

          Не погоджуюсь з рішенням суду, ПАТ «Марфін Банк» звернувся також з апеляційною скаргою, в якої просив скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, посилаючись на не відповідність висновків суду встановленим обставинам справи.

          Відповідач ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на рішення суду просить його скасувати в частині стягнення з нього на користь банка заборгованості за кредитом та постановити нове, яким у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі,  перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ПАТ «Марфін Банк» частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню  із наступних підстав.

Судом встановлено,  що 2 квітня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач ПАТ «Марфін Банк», та ТОВ «Славич» був укладений кредитний договір № 156/N строком до 1 квітня 2009 року. За цим договором позивач надав позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості в розмірі 2 525 000 грн. 00 коп., а позичальник за користування кредитними коштами у межах встановленого терміну повинен сплачувати 17 відсотків річних відповідно до узгодженого графіку. Наслідком порушення строків та порядку виконання зобов’язання позичальника є сплата ним на користь банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення платежу і штрафів в розмірі 10% від ліміту кредитної лінії, а також право банка пред’явити до нього вимогу щодо дострокового погашення заборгованості (а.с. 10-12).

Додатковою угодою №1 від 7 травня 2009 року до договору ліміт кредитування збільшено до 2 722 000 грн. 00 коп. зі збільшенням відсоткової ставки до 23% річних та пролонгована дія договору на строк до 1 березня 2010 року (а.с. 13).

Додатковою угодою №2 від 29 грудня 2009 року пролонговано термін дії договору до 27 червня 2011 року, змінено графік погашення заборгованості по кредиту та строки повернення заборгованості за відсотками та оплаті відсотків, строк сплати яких, ще не настав (а.с. 14-15).

3 квітня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач ПАТ «Марфін Банк», та ОСОБА_6 був укладений договір поруки №284-CN з додатковими угодами до договору № 1 від 7 травня 2009 року і № 2 від 29 грудня 2009 року, за якими ОСОБА_6 як поручитель взяв на себе зобов’язання нести солідарну відповідальність сумісно з позичальником ТОВ «Славич» за кредитним договором № 156/N від 2 квітня 2008 року та додатковими угодами до нього (а.с. 26-28).

7 травня 2009 року ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач ПАТ «Марфін Банк», та іншим відповідачем ОСОБА_7 теж був укладений договір поруки 378-CN з додатковою угодою № 1 від  29 грудня 2009 року до договору, за якими ОСОБА_7 як поручитель взяла на себе зобов’язання нести солідарну відповідальність сумісно з позичальником ТОВ «Славич» за кредитним договором № 156/N від 2 квітня 2008 року та додатковими угодами до нього (а.с.31-33).

Крім цього, 2 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір іпотеки, до якого 7 травня 2009 року та 29 грудня 2009 року були внесені відповідні зміни, за якими іпотекодавець ОСОБА_7 в забезпечення зобов’язань ТОВ «Славич» передала банку належне їй майно у вигляді нежитлових приміщень офісу загальною площею 454кв.м. АДРЕСА_1, вартістю 3 419 944 грн.00коп. (а.с. 16-23).

У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов’язань за умовами кредитного договору, пунктами 2.1.7.3, 3.4 договору іпотеки передбачений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення банком іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень з викладенням змісту порушення зобов’язань, вимоги про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Виконуючи взяті на себе зобов’язання за вищевказаними договорами банк видав позичальнику ТОВ «Славич» обумовлені кредитні кошти (а.с. 69-78). Але ТОВ «Славич», навпаки, в порушення умов договору та встановлених у ньому строків, починаючи з 2009 року своєчасно не сплачувало узгоджені платежі і станом на 1 вересня 2010 року у нього утворилася загальна сума заборгованості в розмірі 4 520 617 грн. 81 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2 722 000грн.00коп., заборгованості за відсотками в розмірі 696 661 грн. 06коп., пенею за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 32 177 грн. 98 коп., пенею за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 171 703 грн. 17 коп. та 1 017 320 грн. 00 коп. штрафних санкцій (а.с. 34).

Задовольняючи вимоги ПАТ «Марфін Банк» до відповідача ОСОБА_6 частково, суд виходив з того, що позичальник порушив умови договору, що стало підставою для пред’явлення в судовому порядку вимоги до поручителя про дострокове стягнення заборгованості за договором та стягнув з нього повну суму заборгованості за кредитом і відсотками, зменшив суму пені до 50 000 грн. 00 коп., а в стягненні штрафних санкцій відмовив за відсутності доказів.

За таких обставин, суд обґрунтовано у відповідності до ст. ст. 526, 554, ч.3 ст. 551, ч.4 ст. 559, ст. ст. 1050, 1054 ЦК України задовольнив позов до відповідача ОСОБА_6 частково та відмовив у стягненні суми штрафних санкцій із-за відсутності подання доказів щодо виникнення підстав їх нарахування до суду першій інстанції.    

            Тому, рішення суду в цієї частині є обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається, але  є підстави для його зміни відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України із зазначенням солідарного обов’язку поручителя та позичальника. А саме, при стягненні суми з поручителя ОСОБА_6 слід вказати, що вона підлягає стягненню солідарно з ТОВ «Славич».

           Доводи ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені як підстави для скасування рішення суду є необґрунтованими з урахуванням того, що її розмір зменшений судом першої інстанції та є меншім ніж розмір пені в межах строку давності.

Між тим, постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками і пенею та задовольняючи вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вважав, що строк дії договору поруки припинився та банком не надані докази щодо пред’явлення поручителю вимоги про погашення заборгованості за кредитом в межах строку його дії. Зважаючи на що, суд  звільнив відповідача від солідарного обов’язку по виконанню зобов’язань за кредитним договором сумісно з позичальником, але звернув стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи це тим, що договір іпотеки не припинив свою дію.

Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині вимог до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками і пенею та звернення стягнення на предмет іпотеки і ухвалення нового.

Так, положеннями ст. ст. 526, 554, ч.4 ст. 559 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник та не звільняється від виконання обов’язку, у випадку відсутності письмового підтвердження отримання вимоги кредитора. Навпаки, порука припиняється, після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання  не пред’явить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору поруки №378-CN від 7 травня 2009 року та додаткової угоди до нього № 1 від 29 грудня 2009 року не припинився і банк в  межах строку його дії - 9 липня 2010 року пред’явив вимогу до поручителя ОСОБА_7 (а.с. 36, 73, 80). Тому відповідач як поручитель повинна нести солідарну відповідальність сумісно з боржником.

Доводи ОСОБА_7 з приводу того, що вона особисто не отримала письмову вимогу банка щодо виконання нею обов’язку боржника не підтверджені допустимими доказами та не можуть бути підставою для звільнення її від виконання умов договору поруки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель  надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та попередження про звернення  стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, він вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання. Без попереднього повідомлення іпотекодавця іпотекодержатель може в будь-якій час звернутися за захистом своїх порушених прав до суду  тільки в тому  випадку, коли затримка, що викликана таким повідомленням,  може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Між тим, задовольняючи в цієї частині позов, суд не врахував зазначені положення Закону та передчасно вирішив питання на користь банка, який не дотримався встановленого порядку попередження іпотекодавця, у зв’язку з відсутністю будь-яких даних про знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки. Тому недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для відмови в позову.

За таких обставин, при скасуванні рішення в цієї частині та постановлення нового рішення колегією суддів апеляційної інстанції, з відповідача ОСОБА_7 слід стягнути на користь банка встановлену судом заборгованість за кредитом, відсотками і пенею та відмовити у зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи часткову зміну та скасування рішення суду першій інстанції, воно  також підлягає зміні і в частині стягнення судових витрат з їх розподілом відповідно до ст. 88 ЦПК України. З кожного із відповідачів на користь банка слід стягнути раніш сплачені ним судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі по 910грн.00коп..

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Щодо надання ПАТ «Марфін Банк» апеляційної інстанції письмових документів в якості обґрунтування наявності підстав для скасування рішення суду в частині відмови у стягнення штрафних санкцій, то колегія суддів зазначене не може прийняти до уваги, так як ці документи не були предметом дослідження суду першій інстанції та про них не було своєчасно заявлено позивачем.          

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного банку «Марфін Банк» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Центрального  районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2011 року в частині вимог Публічного акціонерного банку «Марфін Банк» до ОСОБА_6  про стягнення суми заборгованості за кредитом, відсотками та пенею змінити та викласти в наступній редакції.

           Стягнути на користь публічного акціонерного товариства  «Марфін Банк» з ОСОБА_6 за договором поруки №284-CN від 3 квітня 2008 року та додатковими угодами № 1 від 7 травня 2009 року і № 2 від 29 грудня 2009 року заборгованість ТОВ «Славич» за кредитним договором № 156/N від 2 квітня 2008 року в загальному розмірі 3 468 661 грн. 06коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі  2 722 000 грн. 00 коп., за відсотками в сумі 696 661 грн. 06 коп. і пенею – 50 000 грн. 00 коп., та підлягає стягненню солідарно з ТОВ «Славич».

           Рішення Центрального  районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2011 року в частині вимог Публічного акціонерного банку «Марфін Банк» до ОСОБА_7 про стягнення суми заборгованості за кредитом, відсотками і пенею та звернення стягнення на майно скасувати та постановити нове.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства  «Марфін Банк» з ОСОБА_7 за договором поруки №378-CN від 7 травня 2009 року та додатковою угодою № 1 від 29 грудня 2009 року заборгованість ТОВ «Славич» за кредитним договором № 156/N від 2 квітня 2008 року в загальному розмірі 3 468 661 грн. 06коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі  2 722 000 грн. 00 коп., за відсотками в сумі 696 661 грн. 06 коп. і пенею – 50 000 грн. 00 коп., та підлягає стягненню солідарно з ТОВ «Славич».

В задоволені позову публічного акціонерного товариства  «Марфін Банк» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на майно за договором іпотеки – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7  на користь публічного акціонерного товариства  «Марфін Банк» судові витрати в розмірі по 910 грн. 00 коп. з кожного.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних та кримінальних справ.

Головуючий                                                                  

Судді