Категорія 6.6.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВ
А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року Справа №2а-19518/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,
за участю сторін:
від позивача - старший державний податковий інспектор юридичного відділу
Бачура О.В. (довіреність від 20.01.2009 №1601/10)
від відповідача - не прибув
від третьої особи - головний спеціаліст-юрисконсульт
Нестерук К.М. (довіреність від 14.05.2009 №01/13-1323/0/39-09)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача, - Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради,
про визнання недійсним з моменту реєстрації запису про державну реєстрацію, припинення
юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість з
моменту його видачі,
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2009 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» про визнання недійсним з моменту реєстрації запису від 30 червня 2005 року № 1 382 102 0000 004789 про державну реєстрацію приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» (ідентифікаційний код 33619538), припинення юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту його видачі.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що при створені приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» (ідентифікаційний код 33619538) були допущені порушення закону, які не можна усунути, що у відповідності із абз. 2 ч. 2 ст. 38 від 15 травня 2003 року № 75 5-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» є підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. Порушення закону при створенні приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів», які не можна усунути, полягають в тому, що державна реєстрація проведена засновником цього підприємства – ОСОБА_3, за грошову винагороду у розмірі 300 грн. внаслідок її домовленості з невідомою особою - ОСОБА_4, який хотів створити приватне підприємство «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» з метою порушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених законом податків. ОСОБА_5 фінансово-господарською діяльністю не займалась, податкову звітність до інспекції не надавала, угод не укладала та нікому роботи не поручала. Після реєстрації підприємства установчі документи, штампи та печатку ОСОБА_5 віддала ОСОБА_4 Приватне підприємство «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» за зареєстрованим місцезнаходженням не знаходиться, про що свідчить довідка підрозділу податкової міліції від 12 вересня 2008 року № 6951 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, податкові декларації та документи фінансової звітності відповідно до закону до органів державної податкової служби не подає з 18 грудня 2006 року. Враховуючи те, що державна реєстрація приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» (ідентифікаційний код 33619538) була проведена з метою ухилення від сплати податків, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить визнати недійсним з моменту реєстрації запис від 30 червня 2005 року № 1 382 102 0000 004789 про державну реєстрацію приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» (ідентифікаційний код 33619538), припинити юридичну особу та визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту його видачі.
Ухвалою суду від 04 червня 2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради.
Відзивом на позовну заяву від 07 липня 2009 року № 01/14-1727/0/39-09 управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним з моменту реєстрації запису від 30 червня 2005 року № 1 382 102 0000 004789 про державну реєстрацію приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» та припинення юридичної особи просить відмовити повністю, оскільки наведені позивачем доводи не можуть бути покладені у підставу висновку про порушення закону, допущені під час створення юридичної особи, які не можна усунути. В частині позовних вимог про припинення юридичної особи просить відмовити з тієї підстави, що 21 серпня 2008 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис за № 1 382 113 0004 004789 про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, у зв'язку з відсутністю юридичної особи - приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» за вказаним її місцезнаходженням. Головою ліквідаційної комісії було призначено її засновника -ОСОБА_5 (арк. справи 37-39).
Ухвалою суду від 07 липня 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог про припинення юридичної особи закрито у зв'язку з тим, що є така, що набрала законної сили,
Постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами -
Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року у справі № 2а-9870/08 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо припинення юридичної особи приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів», ідентифікаційний код 33619538, зареєстрованого виконавчим комітетом Луганської міської ради 30 червня 2005 року за № 1 382 102 0000 004789.
Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Приватне підприємство «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» (ідентифікаційний код 33619538) було зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 30 червня 2005 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис за № 1 382 102 0000 004789.
Державна реєстрація приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» проведена у відповідності із вимогами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи не було, оскільки документи для державної реєстрації приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» були подані у повному обсязі та відповідали вимогам діючого законодавства.
21 липня 2005 року приватне підприємство «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» взято на облік як платник податків у Ленінській МДПІ у м. Луганську, про що свідчить довідка від 21 липня 2005 року № 1062 (арк. справи 19).
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що вона зареєструвала приватне підприємство «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» у зв'язку з важким фінансовим становищем за грошову винагороду у розмірі 300 грн. на прохання гр. ОСОБА_4, з яким її познайомила її клієнтка ОСОБА_1. Після того, як підприємство було зареєстроване, вона передала гр. ОСОБА_4 печатку та всі реєстраційні документи підприємства. Через деякий час за проханням того ж гр. ОСОБА_4 вона відкрила в установах банків розрахункові рахунки. Для ведення всієї господарсько-фінансової діяльності гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 вона надала довіреність, яку підписала особисто. Фінансово-господарською діяльністю вона особисто ніколи не займалась, жодних податкових декларацій не підписувала, податкову звітність до інспекції не надавала, угод не укладала та нікому роботи не поручала.
Відповідно до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 75 5-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
У відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 75 5-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
• - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
• - провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
• - невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових
декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за
вказаним її місцезнаходженням.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.
Протокол допиту гр. ОСОБА_5 у якості підозрюваної від 28 березня 2008 року, на який посилається Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську в обґрунтування позовних вимог щодо факту створення юридичної особи під впливом обману, а також щодо призначення керівником приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів» невідомої особи - ОСОБА_7 , якого ОСОБА_5 як засновник підприємства на посаду директора не призначала, суд визнає таким, що не є належним доказом факту фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, оскільки приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Із змісту ст. 65 Господарського кодексу України випливає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, який діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами тощо, у межах та порядку, визначених установчими документами.
Податковим органом не надано обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав законної сили, щодо особи, яка здійснювала управління підприємством, в тому числі і у фінансово-господарській діяльності - гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_7 Із зазначеного судом зроблено висновок про те, що відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним з моменту реєстрації запису від 30 червня 2005 року № 1 382 102 0000 004789 про державну реєстрацію приватного підприємства «Техно-торгова фірма «Стиль-Модів».
Щодо позовних вимог про визнання недійсним з моменту видачі свідоцтва платника податку на додану вартість, суд зазначає, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу, зокрема статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» статут, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів нечинними/недійсними законом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання нечинними/недійсними статуту, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських документів підприємства розгляду не підлягають. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення. Крім того, звернення до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними/недійсними вказаних документів не передбачено Законом України від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ «Про державну службу в Україні» та іншими законами як спосіб виконання органами державної податкової служби покладених на них законом функцій або як спосіб реалізації законних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що КАС України, а також чинне законодавство України, не надає позивачеві, як суб'єкту владних повноважень, права на звернення до суду із адміністративним позовом про визнання недійсним з моменту видачі свідоцтва платника податку на додану вартість, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач відповідно до п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. №7-93 "Про державне мито" від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 07 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 13 липня 2009 року.