ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
01.10.2007 | Справа №2-15/11288-2007 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Галерейна, 22; 97560, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Данилова, 62, код ЄДРПОУ 32085677)
До відповідача Підприємства «Комунальник» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 8; 95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 25, код ЄДРПОУ 31532272)
Про стягнення 24730,33 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Кушнова А.О., довіреність № 3/АК від 01.01.2007 р., у справі
Від відповідача – Козак А.І., довіреність б/н від 23.09.2007 р., у справі
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Підприємства «Комунальник» про стягнення 24730,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 21889,09 грн., що стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування процентів за користування грошовими коштами у розмірі 708,43 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2132,82 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача 708,43 грн. річних та 2132,82 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 21889,09 грн. провадження у справі припинити.
Судом вказана заява прийнята до розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що сума основного боргу у розмірі 21889,09 грн. відповідачем була оплачена, а нарахування позивачем процентів за користування грошовими коштами та інфляційних втрат вважає неправомірним, оскільки строки оплати встановлені не були.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» (позивач) здійснювало на адресу Підприємства «Комунальник» (відповідач) поставки паливно-мастильних матеріалів.
Позивачем було поставлено відповідачу продукції на загальну суму 624091,93 грн., про що свідчить накопичувальна відомість по рахунку позивача за період з 01.04.2005 р. по 14.08.2007 р. (а.с. 23-35)
Вказана продукція була отримана відповідачем, про що свідчать довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 15-17), крім того, вказаний факт відповідачем не заперечується.
Проте, відповідач виконував свої обов’язки щодо розрахунків за отриману продукцію не в повному обсязі та неналежним чином, в результаті чого за ним склалася заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 21889,09 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку, та нарахування інфляційних втрат та процентів за користування грошовими коштами.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Так, на адресу відповідача позивачем було спрямовано претензію за вих.. № 1348/11 від 02.11.2006 р. (а.с. 10-11), яка була отримана відповідачем 09.11.2006 р., що підтверджується відтиском штампу відповідача із зазначенням дати та реєстраційного номеру 432.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.
Так, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)
Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, судом всановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» виконав своє зустрічне зобов’язання за щодо поставки товару.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача 708,43 грн. річних та 2132,82 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 21889,09 грн. провадження у справі припинити.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України представив докази оплати ним заборгованості за отриману продукцію в розмірі 21899,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 360 від 28.09.2007 р. на суму 20889,10 грн. (а.с. 63), та платіжним дорученням № 306 від 23.08.2007 р. на суму 1000,00 грн. (а.с. 64).
Як свідчать матеріали справи вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем після подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» (14.08.2007 р.).
Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 21889,09 грн. заборгованості за поставлені позивачем паливно-мастильні матеріали, через що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21889,09 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 2132,81 грн. та 708,43 грн. 3% річних.
Як вже було встановлено судом, претензія позивача про оплату поставленого товару була отримана відповідачем 09.11.2007 р. Отже, відповідно до вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов’язання повинен становити протягом семи днів, тобто до 16.11.2006 р.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Підприємства «Комунальник» інфляційних витрат у розмірі 2132,81 грн. за період з 17.11.2006 р. по 31.07.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з Підприємства «Комунальник» 3% річних у розмірі 708,43 грн. за період з 17.11.2006 р. по 13.08.2007 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.10.2007 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, пунктом 1-1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства «Комунальник» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 8; 95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 25, код ЄДРПОУ 31532272, п/р 26008000131273 в АКБ ЧБРР м. Сімферополь МФО 384577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Галерейна, 22; 97560, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Данилова, 62, код ЄДРПОУ 32085677, п/р 2600111891 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) 2132,81 грн. інфляційних втрат, 708,43 грн. річних, 247,30 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині провадження у справі припинити.
4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.