Категорія 2.19.5
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2009 року Справа №2а-1526/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,
за участю сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області
про зобов'язання відповідача здійснити нарахування недоплаченої щомісячної державної
соціальної допомоги за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп. та з 01.01.2008 по 30.09.2008
в сумі 697 грн. 50 коп.,
ВСТАНОВИВ:
22 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про зобов'язання відповідача здійснити нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп. та з 01.01.2008 по 30.09.2008 в сумі 697 грн. 50 коп.
В позовній заяві позивач зазначила, що вона має правовий статус «дитини війни», у 2006-2007 роках та з 01.01.2008 по 30.09.2008 відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів і зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп. та з 01.01.2008 по 30.09.2008 в сумі 697 грн. 50 коп.
Позивач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову відповідач не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач не наполягає на застосуванні строку позовної давності, а позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про факт порушення його прав стало відомо лише після висвітлення цих подій в пресі у зв'язку з ухваленням 09 липня 2007 року Конституційним Судом України відповідного рішення.
Враховуючи віковий та соціальний стан позивача, відсутність юридичної освіти, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної групи "Дитина війни" відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується копією паспорта громадянина України (арк. справи 6) та копією пенсійного посвідчення (арк. справи 8), у зв'язку з чим має право на отримання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до 01 січня 2007 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який набрав чинності з 01 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
З огляду на те, що положення статті ПО Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України до теперішнього часу не визнані неконституційними, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає: з 09 липня 2007 року -123 грн. 02 коп., з 01 жовтня 2007 року -124 грн. 53 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно складає 710 грн. 91 коп. (з 09.07.2007 по 31.07.2007- ((410, 06 грн. х 30%) / 31 день) х 23 дні - 91, 27 грн., за серпень - вересень 2007 року - (410, 06 грн. х 30%) х 2 місяці = 246, 04 грн., за жовтень - грудень 2007 року - (415, 11 грн. х 30%) х 3 місяці = 373, 60 грн.).
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрав чинності з 01 січня 2008 року, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком почало діяти з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня -482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що позивачеві, починаючи з 01 січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень - червень 2008 року - по 48, 10 грн., липень - вересень 2008 року - по 48, 20 грн.), за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно відповідач повинен донарахувати позивачеві 416, 43 грн. (з 22 травня 2008 року - ((481 грн. х 30%) /31 день) х 10 днів = 46, 55 грн. - 15, 52 грн. = 31, 03 грн., червень 2008 року - (481 грн. х 30%) - 48, 10 грн. = 96, 20 грн., липень - вересень 2008 року - (482 грн. х 30%) - 48, 20 грн. = 96, 40 грн. х 3 місяці = 289, 20 грн.).
Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року до 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, то вони є необгрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області щодо не нарахування та не виплати позивачеві щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 10 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області щодо невиплати щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в сумі 710 грн. 91 коп. (сімсот десять гривень дев'яносто одна копійка) та за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно в сумі 416 грн. 43 коп. (чотириста шістнадцять гривень сорок три копійки), а всього 1127 грн. 34 коп. (одна тисяча сто двадцять сім гривень тридцять чотири копійки), за рахунок коштів Державного бюджету України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк,
Постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
Постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 15 червня 2009 року.