ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2011 року Справа № 27/99-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Кононенко М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.05.2010
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 04.05.2011
від третьої особи: не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Новомосковське автотранспортне підприємство” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. по справі №27/99-10
за позовом фізичної особи–підприємця ОСОБА_3, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до відкритого акціонерного товариства “Новомосковське автотранспортне підприємство”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про відшкодування збитків
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. по справі №27/99-10 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Новомосковське автотранспортне підприємство»на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 87411,71грн. –збитків. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- відповідач не мав можливості надати обґрунтований відзив на висновок експерта авто товарознавця Дніпропетровського науково-дослідного інституту, оскільки експерт порушив ст.42 Господарського процесуального кодексу України, не надіслав на адресу відповідача висновок експертизи, яка надійшла 04.04.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області;
- суд повинен був призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту, але суд не звернув увагу та прийняв автотоварознавчу експертизу до справи;
- від позивача надійшла позовна заява з порушенням вимог ст. ст. 54, 56 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутні перелік документів вказаних в додатках до позовної заяви, тощо.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник у судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Новомосковське автотранспортне підприємство»(Орендар) 05.11.2008 було укладено договір №12 оренди транспортного засобу з екіпажем, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує (а.с.9-12 т.1).
Транспортний засіб марки (моделі): Мерседес Бенц Спринтер; державний номер НОМЕР_1; номер шасі НОМЕР_3; рік випуску: 1997; колір: синій; номер свідоцтва про реєстрацію автомобіля в органах ДАІ: НОМЕР_4, був переданий 05.11.208р. орендарю, що підтверджується відповідним актом підписаний сторонами (а.с.13 т.1).
Пунктом 2.1 договору оренди визначено, що транспортний засіб використовується орендарем для перевезення пасажирів за маршрутом Новомосковськ –Черкаський.
За п. 7.1 договору оренди договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 04.06.2013р.
Додатковою угодою №1 до договору оренди транспортного засобу з екіпажем №12 від 05.11.2008 визначено склад екіпажу транспортного засобу державний № НОМЕР_1: ОСОБА_4., водійське посвідчення серії НОМЕР_5, дата видачі 18.02.2003.
Керівництвом відповідача ОСОБА_4 18.09.2009р. був прийнятий на роботу водієм мікроавтобуса, а 01.12.2009р. –переведений водієм за сумісництвом, що підтверджується витягом з трудової книжки (а.с.73-74 т.1).
При виконанні службових обов’язків ОСОБА_4. 07.12.2009р. в результаті дорожньо-транспортної пригоди завдана шкода транспортному засобу Мерседес Бенц Спринтер 1997р., державний номер НОМЕР_1.
Факт дорожньо-транспортної пригоди засвідчений ДАІ Новомосковського району, що підтверджується довідкою від 07.12.2009р. (а.с.15 т.1).
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.12.2009р., яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.53.т.1)
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків в порядку ст.803, 1172 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.803 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
За клопотанням відповідача в справі була призначена судова експертиза, за висновками якої вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Мерседес Бенц Спринтер реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП 07.12.2009, складає 87411,71грн. (а.с.2-12 т.2).
За таких обставин суд повно та обґрунтовано, пославшись на норми чинного законодавства, задовольнив позовні в частині стягнення 87411,71грн., а в решті позову відмовив.
Доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо недостатньої ясності та неповноти висновку судового експерта, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що за умовами договору водій повинен перебувати в трудових відносинах з позивачем, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки трудовий договір між ПП ОСОБА_3 та ОСОБА_4. припинив свою дію 31.01.2007р. (а.с.67 т.1).
Інші доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому підстав для скасування рішення відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів не підлягає задоволенню з огляду на те, що ВАТ “Дніпропетровське підприємство автобусних станцій” не є стороною договору.
Відповідач надав апеляційному суду документи щодо зміни найменування юридичної особи у зв’язку з перереєстрацією, яка відбулася 28.10.2010р., тому колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України замінити сторону у справі правонаступником.
Керуючись ст.25, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Замінити відповідача у справі - відкрите акціонерне товариство “Новомосковське автотранспортне підприємство” на його правонаступника: Публічне акціонерне товариство “Новомосковське автотранспортне підприємство”.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року по справі №27/99-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О.Логвиненко
Т.Г.Стрелець