01.06.2011

          Справа № 2-а-3245/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 року                                                                                          м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області як адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                         Березнікова О.В.,

при секретарі                                                   Диня К.Д.,

за участю позивача                                        ОСОБА_1,

представника відповідача                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради  про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2011 року Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради  про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення, мотивуючи свої вимоги тим, що є інвалідом 3 групи, внаслідок захворювань, пов’язаних із участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради.  Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи» особам яки стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується щорічна допомога на оздоровлення. Йому, як інваліду 3 групи згідно Закону передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. За 2009 та 2010 роки виплат не здійснювалося. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, тобто йому необхідно виплатити за 2009 рік –960*4 = 3840 грн., за 2010 рік – 960*4=3840 грн. а усього 7680 гривень.  Однак відповідачем було відмовлено у виплаті цих коштів посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562. Позивач дії відповідача вважає неправомірними та просить суд постановити рішення яким стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради не виплачені компенсаційні суми на оздоровлення за 2009, 2010 роки, а також зобов’язати відповідача у подальшому здійснювати виплату компенсаційних сум на оздоровлення відповідно до законодавства.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в чатині стягнення з відповідача не виплачених компенсаційних сум на оздоровлення за 2010 рік та зобов’язання відповідача у подальшому здійснювати виплату компенсаційних сум на оздоровлення відповідно до законодавства, позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних сум на оздоровлення за 2010 рік просив залишити без розгляду.

Представник відповідача -  Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради, ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні надала письмові заперечення на позов, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечувала і зазначила, що виплати позивачу нараховані відповідно до діючого законодавства, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, у розмірі 90 гривень за кожен рік, однак, виплата щорічної одноразової компенсації не здійснена в зв’язку з арештом  рахунку з якого проводяться компенсаційні виплати на оздоровлення та його арештом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідив надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  перебуває на обліку в  Управлінні праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради, як особа, що постраждала наслідок аварії Чорнобильській АЕС віднесена до 1 категорії, є інвалідом 3 групи, в зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу  передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Вимог позивача про стягнення компенсаційних сум на оздоровлення за 2010 рік заявлені в межах строку позовної давності, встановленого КАС України та підлягають задоволенню за такими підставами.

           Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в України визначається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи поручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра (пункт 10 розділу УІ Тимчасового регламенту КМУ від 05.06.2000 року №915). Таким чином, акти повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

          Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина.

          Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796–ХІІ, (дія якої зупинялась, змінювалась, відповідно до рішень Конституційного Суду України зазначені положення визнавались неконституційними, в останній раз від 22.05.2008 року №10-рп/2008) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          Стаття 67 вказаного Закону передбачає, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій, компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Статтею 62 Закону передбачено право КМУ роз’яснювати порядок застосування закону та встановлює, що рішення КМУ обов’язкові для виконання всіма органами державної виконавчої влади, суб’єктами господарювання, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності.

          Встановлені постановою КМУ №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст.48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищої юридичної сили –Закон України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.  

          Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України від 06.06.1996 року №230/96-ВР щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

            Суд вважає, що дії відповідача  по виплаті щомісячної допомоги на оздоровлення у розмірах, які не відповідають встановленим ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ у 2010 році є такими, що порушують конституційні права позивача на здоров’я та належний соціальний захист.

             Що до вимог Позивача про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради  у подальшому здійснювати виплату компенсаційних сум на оздоровлення відповідно до законодавства, суд вважає, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки судом лише поновлюється порушене право, та до суду не надано обґрунтованих доказів, що права Позивача будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір на користь держави не підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради оскільки позивач відповідно Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»був звільнений від сплати державного мита під час звернення до суду із адміністративним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 70,71, 89, 94,158, 163 ч.3 п.1 КАС України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради  про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення -  задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради сплатити на користь ОСОБА_1 недоотримані суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення, згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат із застосуванням розміру мінімальної заробітної  плати на момент винесення рішення судом.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: