Справа № 2-а-2220/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року                                                                                           м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:         

головуючого судді                                                         Хандуріна В.В.

при секретарі                                                         Данилко Л.В.             

за участю представника позивача                               ОСОБА_1

           розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Добропілля адміністративний позов ОСОБА_2 до ІДПС роти ДПС м. Бориспіль при УДАІ Київської області в особі старшого лейтенанта міліції Бойдар Олександра Йосиповича про оскарження постанови серії АІ №433648 від 16.10.2010 року, -

                                                В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС роти ДПС м. Бориспіль при УДАІ Київської області в особі старшого лейтенанта міліції Бойдар Олександра Йосиповича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття провадження по справі мотивуючи тим, що 19 січня 2011 року ОСОБА_2 одержав постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення з нього адміністративного штрафу за порушення ПДД в розмірі 425 грн., з цим фактом не згоден, тому що ніякої постанови та протокол про адміністративне правопорушення він не отримував від працівників ДАІ. Постанову про притягнення до адміністративного правопорушення отримав вже у відділі ДВС в м. Добропілля, з якої побачив, що 16.10.2010 року о 12.50 годині на 26 км автошляху у напрямку Київ –Харків позивач керуючи автомобілем “VW Passat” д/н НОМЕР_1 пересік суцільну смугу лінії дорожньої розмітки направляючого острівця безпеки, що поділяє межі проїзної частини при цьому не зайняв смугу гальмування та не рухався нею, чим порушив п. 10.8.

Дійсно в 2010 році у напрямку автошляху Київ –Харків ОСОБА_2 зупинили працівники ДАІ для перевірки документів з причини того, що він здійснив порушення при маневруванні, а саме: пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, з цим позивач також не згоден, оскільки рухаючись на своєму автомобілі прийняв крайню праву смугу для здійснення правого повороту. Ст. лейтенант міліції Бойдар О.Й. для доказу своїх слів запропонував показати відео зйомку порушення, яка проводилась на звичайну побутову відеокамеру, яку він тримав в руках, а не спеціальним технічним засобом, як вказано у ст.14-1 КУпАП. Після тривалих пошуків відео зйомка так і не була знайдена. Оскільки провина позивача на місці не була доведена, ніякої постанови або протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності на місці не складалась, ніяких примірників постанов позивач не отримував.

З постановою серії АІ № 433648 від 16.10.2010 року він не згоден, так як не порушував правила ПДР України, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності не складався, ніяких документів не отримував..

Вважає, що строк звернення до суду не пропустив оскільки постанову серії АІ № 433648 від 16.10.2010 року отримав вже у відділі виконавчої державної служба України в м. Добропілля Донецької області.

Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, пояснив, що знаходився на пасажирському сидінні біля свого сина та чітко бачив, що ОСОБА_2 не порушував правила ПДР.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, про що мається повідомлення, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст.258 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, в постанові серії АІ № 433648 від 16.10.2010 року відсутній підпис правопорушника в графі “примірник постанови отимав”, тому є підстави вважати, що ОСОБА_2 дійсно не отримував постанову про адміністративне правопорушення.

Документом, що містить інформацію про місце вчинення правопорушення (адреса та зона дії того чи іншого дорожнього знака), є постанова по справі про адміністративне правопорушення. Але якщо він не розписався в постанові, то не можна вважати факт порушення доведеним. А відсутність складу правопорушення є підставою для закриття справи.

Ухвалою суд від 17 березня 2011 року відповідачу було запропоновано надати до суду докази, що підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення, але відповідач їх не надав та на виклик суду в судове засідання не з’явився.

           Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відсутні докази, що можуть підтвердити факт порушення правил дорожнього руху позивачем.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суд вважає що є підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись, ст.71, 69, 161, 163 КАС України, ст. 258 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Позов ОСОБА_2 до ІДПС роти ДПС м. Бориспіль при УДАІ Київської області в особі старшого лейтенанта міліції Бойдар Олександра Йосиповича про оскарження постанови серії АІ №433648 від 16.10.2010 року - задовольнити.

                    Постанову серії АІ №433648 від 16.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.2 КУпАП про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень скасувати.

          Адміністративну справу провадженням закрити.

           Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Надруковано в нарадій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий: суддя                                          В.В. Хандурін