Справа № 2-  322 /2011

  Р І Ш Е Н Н Я   

                                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 року              Ленінський   районний суд міста Луганська в складі:  

                                                   головуючого: судді –Кравченко  Н.О.,

                                                      при секретарі – Гусєвій К.С.,

розглянувши  у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини, що доглядає дитину до трьох років, суд -             

В С Т А Н О В И В:

Позивачка  звернулась до суду із позовом, до відповідача  про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини, що доглядає дитину до трьох років. В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває у шлюбі із відповідачем, від шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони проживають разом, проте батько ухиляється від утримання дитини та дружини. Відповідач має постійне місце роботи, проте загальний його дохід позивачці не відомий. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, єдиним джерелом доходу якої є державна допомога на дитину. З огляду на викладене, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на дитину у сумі 25 % всіх видів доходу, та аліменти своє утримання у розмірі ј від всих видів заробітку до  досягнення дитиною трирічного віку, а саме до  21 вересня 2013 року.      

У судове засідання позивачка не з’явилась, до його початку надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, відповідно до якої підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.   

Відповідач у судове засідання не з’явився, до його початку надав заяву про розгляд справи за її відсутністю, відповідно до якої визнав позовні вимоги і просив їх задовольнити.   

Відповідно до п.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка 12.09.2009  року  уклала шлюб з відповідачем /а.с. 4/, від якого сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні /а.с. 3/.

У теперішній час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років /а.с. 6/.

Добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини  та дружини відповідач не надає.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.   

Стаття 182 ч. 2 СК України передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.   

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Судом встановлено, що відповідач не виконує покладений на нього законом обов’язок  по утриманню неповнолітньої дитини, відомостей про те, що з нього здійснюються стягнення по виконавчим листам, про наявність інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, родичів, яких він зобов’язаний утримувати відповідно до Сімейного Кодексу України, відповідач не надав. З урахуванням цих обставин, суд вважає, що відповідач зобов’язаний і має можливість сплачувати на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно з вимогами ст. 182 ч. 2, ст.183 СК України, починаючи від дня подання позову, тобто з 15.07.2010 року, і до досягнення дитиною повноліття.   

Враховуючи положення ч. 2 ст. 84 СК України, відповідно до якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня пред’явлення позову, тобто з 29.12.2010р., і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 21.09.2013р.   

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 17 постанови від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»- щодо максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. №606-ХІV «Про виконавче провадження»він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.   

З відповідача також підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., згідно до вимог ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 81, 88, 130, 174, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 79, 84, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, з якою мешкає неповнолітня дитина, до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою: 91033, АДРЕСА_1, що працює у Філії ВАТ «Коровай»Луганський хлібокомбінат  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позову, тобто з 29.12.2010 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою: 91033, АДРЕСА_1, що працює у Філії ВАТ «Коровай»Луганський хлібокомбінат, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 29.12.2010 року, і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 21.09.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять коп.) грн.

Допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.   

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська   шляхом подання протягом  десяти  днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя                                                                                                 Кравченко Н.О.