Справа № 2-а-1541/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 23 травня 2011 року                                           м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни та  додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров»ю, неправомірними та зобов’язання виплатити дане підвищення до пенсії та додаткову пенсію,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, неправомірними та зобов’язання виплатити дане підвищення до пенсії та додаткову пенсію, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонером. Позивач є дитиною війни і має право на соціальний захист передбачений  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року. Згідно ст.. 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення йому перерахунку та виплати вищезазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни. У 2008 році відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008-2010 роки” „...дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”, відповідно до Закону призначена надбавка для дітей війни в розмірі: з 01.01.2008 року в розмірі 47,00 грн., з 01.04.2008 року –48,10 грн.. з 01.07.2008 року –48,20 грн., 01.10.2008 року - 49,80 грн..

Крім того, він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4). Як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення йому перерахунку та виплати вищезазначеної додаткової пенсії. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що додаткова пенсія позивачу нараховується з 22.05.2008 року в розмірі 24,05 грн., з 01.07.2008 року –24,10 грн., з 01.10.2008 року –24,90 грн., 01.11.2009 року –28,65 грн., з 01.01.2010 року –34,75 грн., 01.04.2010 року –35,30 грн., з 01.07.2010 року –35,45 грн., з 01.10.2010 року –36,15 грн., з 01.12.2010 року –36,70 грн..

    Позивач вважає, що вищезазначені підвищення до пенсії, як дитині війни та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю, виплачуються у розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року .

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

   Просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, неправомірними. Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, неправомірними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області, починаючи з 24.07.2010 року здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до ст.. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 24.07.2010 року.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить його паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 19.10.1998 року. Пенсію отримує за віком, і є дитиною війни, про що свідчить його пенсійне посвідчення №НОМЕР_2, видане 17.10.2001 року.

      Згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року  дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, позивач, будучи громадянином України та ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни і тому має право на соціальний захист передбачений  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року. Згідно  ст.. 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), про що має посвідчення серії НОМЕР_3, видане Вінницькою облдержадміністрацією.       

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

Згідно ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

       В зв”язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року та про перерахунок та виплату  додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Проте, управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області відмовило позивачу у перерахунку вищезазначених підвищень до пенсії та додаткової пенсії.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що позов ОСОБА_1 не визнає, вказує, також, що всі нарахування по пенсії їй проведено відповідно до чинного законодавства.

         Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V”, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.

          Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст.111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, зокрема до ст.. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни  до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

          Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.    

          Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Відповідно до ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, неправомірними.

          Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, неправомірними.

           Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року,  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплачувати його щомісячно до втрати права на таке підвищення, починаючи з 24.07.2010 року, виплативши заборгованість з 24.07.2010 року по теперішній час.

        Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, та виплачувати її щомісячно до втрати права та таку пенсію, починаючи з 24.07.2010 року, виплативши заборгованість з 24.07.2010 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: