ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" вересня 2006 р. |
Справа № 2/273 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Деревінської Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу N 2/273 за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник", с. Марто-Іванівка м. Олександрія Кіровоградської області,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області,
про стягнення 2922,90 грн.,
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - Костенко Т.П. , довіреність № 2 від 5.01.06; Анісімова А.О. - дов. від 6.02.2006р.
від відповідача -участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Гірник" подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. заборгованості по орендній платі за користування приміщенням на підставі договору від 25.06.2003 щодо оренди приміщення загальною площею 100 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Олександрія, АДРЕСА_1, в сумі 1760 грн. та індексації орендної плати в сумі 159 грн. 66 коп., 82 грн. 33 коп. 3 % річних з простроченої суми, в т.ч. і стягнутої та не оплаченої за рішенням суду від 4.01.2006р. та пені в сумі 121 грн.45 коп. за несвоєчасно проведені розрахунки, 185 грн. 46 коп. заборгованості за електроенергію згідно договору оренди від 25.06.2003р. та 314 грн. вартості тарілок та каталки для хліба. Заявою від 26.09.2006р. позивач на підставі ст.. 78 ГПК України відмовився від позову в частині стягнення 314 грн. вартості тарілок та каталки для хліба. Заяву прийнято судом.
Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позтивача, господарський суд,
В С Т А Н О В И В
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 4 січня 2006 р. у справі № 5/1094 було стягнуто із суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" заборгованість з орендної плати в сумі 3600грн. за користування приміщенням їдальні "ІНФОРМАЦІЯ_1", збитків від інфляції в сумі 139 грн. 94 коп, нарахованих за період січень-листопад 2005р., пені в сумі 80 грн. 33 коп.
Відповідно частини 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. У даній справі № 5/109 беруть участь ті самі сторони, тому не повинні доводитися факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду справи № 2/273.
Зазначеним рішенням господарського суду в справі № 5/109 були встановлені наступні факти.
Між СТОВ "Гірник" (позивач) і підприємцем -фізичною особою ОСОБА_1. (відповідач) укладено договір від 25.06.2003 щодо оренди приміщення загальною площею 100 м2 (три окремі приміщення), що розташоване в будівлі за адресою: м. Олександрія, АДРЕСА_1. За умовами пунктів 1.1. - 1.2. договору приміщення орендар отримав для здійснення торгівлі продуктами на строк з 25 червня 2003 р. по 25 червня 2006 р.
Відповідач зобов'язався вносити орендну плату за кожний місяць оренди в розмірі 300 грн., але не пізніше 5-го числа поточного місяця, грошовими коштами (готівкою або в безготівковій формі). Тобто плату за користування майном у грудні місяці відповідач має сплатити до 5 грудня.
Також відповідач зобов'язався утримувати орендоване приміщення, проводити ремонтні роботи за свій рахунок протягом всього строку оренди (п. 3.1. договору). Спожиті електроенергію, воду, стоки та ремонтні роботи обладнання на цих ділянках відповідач зобов'язаний оплачувати за свій рахунок (п. 4.2. договору).
Із п. 5.7. договору слідує, що сторони за договором погодили установку відповідачем решіток, електролічильника, електропроводки, водяного лічильника, що було необхідно відповідачу для експлуатації приміщення, та узгодили порядок відшкодування їх вартості у випадку дострокового розірвання договору, але інших випадків відшкодування їх вартості договором не передбачено.
У відповідності до п. 3.3. договору приміщення (три окремі приміщення) загальною площею 100 м2 були передані Орендарю за актом від 25.06.2003. Заперечення щодо стану приміщення у вказаному акті не зазначені.
У дійсності договір між сторонами від 25 червня 2003 р. є договором піднайму (ст. 258 ЦК Української РСР, який діяв на момент укладення договору).
Укладеним сторонами договором оренди (п. 5.6.) передбачено, що сторони керуються законодавством України. Cпірні відносини сторін у даній справі підпадали під одночасне регулювання глави 25 „Майновий найом” ЦК Української РСР та Закону „Про оренду державного та комунального майна”. Але при цьому нормативно-правові положення майнового найму мають переважне значення, оскільки об'єктом договору є майно колективної форми власності.
До господарських відносин між сторонами також необхідно застосовувати правила Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що набрали чинності з 01.01.2004, оскільки права і обов'язки сторін за договором від 25 червня 2003 р. продовжують існувати та виникають після набрання чинності вказаними Кодексами (Прикінцеві та перехідні положення цих Кодексів).
У відповідності до ст. 265 ЦК Української РСР, ст. 285 ч. 3 та ст. 286 Господарського кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити орендну (суборендну) плату. Проте відповідач неналежним чином виконував свій грошовий обов'язок. Всього відповідач за період з 01.01.2006 по 26.07.2006 заборгував суборендну плату в сумі 1760 грн., що засвідчено обґрунтованим розрахунком позивача. Доказів погашення боргу з орендної плати відповідач не подав. Отже позовні вимоги в частині стягнення 1760 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Крім того, згідно п.4.2. договору відповідач повинен оплатити вартість електроенергії, якою користувався. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в червні 2006р. використав електроенергію на суму 185 грн. 46 коп, яку повинен оплатити на вимогу позивача від 27.06.2006р. до 4.07.2006р. / ст.. 530 ЦК України/. Доказів оплати такої суми відповідачем суду не подано.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже позовні вимоги в частині стягнення 185 грн. 46 коп. вартості використаної електроненргії підлягають задоволенню повністю.
Згідно положень ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми..
Відповідно до обгрунтованого розрахунку позивача, збитки від інфляції та три проценти річних з простроченої суми, в т.ч. і із суми боргу, стягнутого та не сплаченого за рішенням суду від 4.01.2006р. по справі N/ 5/109, нараховані за період з січня по серпень 2006р. включно становлять 159 грн. 66 коп., а 3 % річних, нараховані з аналогічної суми за період прострочення з 1.01.2006р. по 6.08.2006р. становлять 82 грн. 33 коп. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Окрім того, на підставі Закону України від 22.11.96р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 343 ГК України та п. договору 2.3. між сторонами відповідач повинен сплатити на користь позивача за прострочку платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня. За період з 01.01.2006р. по 6.08.2006 позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 121,45 грн., що є обґрунтовано.
Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю
Заявою від 26.09.2006р. позивач відмовився від позову на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 314 грн. артості тарілок та каталки для хліба.
Господарський суд, зважаючи на те, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, приймає відмову від позову.
За вказаних обставин провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті державного мита, вартості послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, зважаючи на їх сплату в мінімальному розмірі, та витрати по оплату послуг адвоката в сумі 300 грн. покладаються на відповідача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 265, 526, 549, 625 ЦК України, ст. ст.. 285,286 ГК України, ст. 35, 49, п.4. ч.1 ст. 80, ст. 82, 83, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області, АДРЕСА_2, / ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник", м. Олександрія Кіровоградської області, с. Марто-Іванівка вул.. Воронова, 1, /р.р. 26003301305916 в ПІБ м. Олександрія МФО 323215 код30984945/ заборгованість з орендної плати в сумі 1760 грн., 185 грн. 46 коп. боргу за електроенергію, збитки від інфляції в сумі 159 грн. 66 коп, 3 % річних в сумі 82 грн. 33 коп, пеню в сумі 121грн.45 коп., а також витрати на державне мито в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 300 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення 314 грн. вартості тарілок та каталки для хліба припинити.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя |
|
Л. В. Деревінська |