Судове рішення #15795234

Справа №  22а-2298  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

18 квітня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

        в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

   суддів Корніюк А.П., П’єнти І.В.                   

                                                  при секретарі Лапко Ю.В.          

                    

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі  на   рішення  Городоцького районного суду  від 27 серпня 2010 року по справі за позовом   ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі  про стягнення недосплаченої грошової допомоги як дитині війни.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

           Позивач, звертаючись в суд з позовом, вказував, що відноситься до категорії „діти війни” та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивач просив зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі перерахувати розмір його пенсії із врахуванням 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 січня 2006 по 30 червня 2010 рік.

Рішенням Городоцького районного суду від 27 серпня  2010 року позов задоволено частково. Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі здійснити нарахування та щомісячну виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року з врахуванням виплачених позивачу сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

           В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

          При цьому апелянт посилається на те, що судом не в повній мірі з’ясовані дійсні обставини, що мають значення по справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Апелянт вказує, що виплати надбавки дітям війни здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету який не передбачив фінансування 30% надбавок до названих пенсій. Крім того апелянт вказує, що розмір мінімальної пенсії також законодавчо невизначений. А в зв’язку з цим в діях УПФ не вбачається будь-яких порушень законодавства оскільки виплати позивачеві проводилися у відповідності із постановою КМУ № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року п. 8 який передбачає надбавки дітям війни з 22 травня 2008 року в розмірі48.1 грн. з 01 липня 2008 року –48.2 грн., з 01 жовтня 2008 року –49.8 грн.

______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Сакенова Ю.К.                        Справа № 22а-2298

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                                          Категорія № 10.3.1    

На думку апелянта позовні вимоги за 2009-2010 рік також не можуть підлягати задоволенню оскільки на цей період положення п. 8 постанови КМУ № 530 не змінювалось і в цей період дітям війни виплачувались надбавки в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.          

У відповідності зі ст. 1 Закону України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, справи розглянуті судами першої інстанції в порядку, визначеному ЦПК України, розглядаються судами апеляційної інстанції у порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі не з’явилися, про день, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в зв’язку з чим в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

           Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на  державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” (ст. 111) було обмежено застосування доплати лише щодо інвалідів і в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, іншим „дітям війни” доплата не передбачена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (справа 1-29/2207) названа норма була визнана неконституційною, а тому дія ст.6 Закону №2195 була відновлена і надбавки названим категоріям громадян підлягають стягненню за період з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року.

          Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

         Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

         Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не може бути оскарженими.

         Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

         Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і по даний час спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

          Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

          На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

          Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Наведені обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.

З вказаних мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим колегія суддів встановила, що судом першої інстанції, в порушення п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито” стягнено з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 8 грн. 50 коп.. В зв’язку з цим з резолютивної частини рішення слід виключити посилання на дане стягнення.

          Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

           Керуючись Законом України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, ст. ст.  198, 200, 205, 206 КАС України, колегія  суддів,

 

          у х в а л и л а :

          

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі  залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду від 27 серпня 2010 року залишити без змін, виключивши з резолютивної частини рішення суду посилання щодо стягнення з управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі на користь ОСОБА_1 державного мита в сумі 8 грн. 50 коп..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили  до Вищого адміністративного суду України.

          

   Головуючий  /підпис/                    

                           Судді /підписи/          

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                      В.В. Шершун















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація