Справа №  1-236/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року           Подільський районний суд  міста Києва

в складі головуючого судді                                                  САЧЕНКО О.О.,

при секретарі                                                                      БОЖОК Ю.Р.,

за участю прокурора                                                            СВЯТЕНКО Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дубровиця Рівненської обл., громадянки України, українки, з середньою освітою, не одруженої, не офіційно працюючої продавцем, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, проживаючої за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимої, -

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вчинила умисні злочини – підробка документу, який видається державною установою і який надає права, з метою його використання, а також використання завідомо підробленого документу, при наступних обставинах:

Згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 66 від 11 березня 1998 року „Про затвердження форми первинного обліку № 1 – ОМК та інструкції щодо порядку її ведення ”, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань серед населення України, впорядкування проведення медичних обстежень декретованого контингенту працівників, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення передбачено:

Особа для працевлаштування на підприємство та подальшої роботи у вказаному підприємстві має надати в адміністрацію підприємства свою особову медичну книжку, яка є документом, що засвідчує стан здоров’я працівника, для оформлення якої при працевлаштуванні законодавчо передбачається проведення обов’язкових попередніх та надалі періодичних профілактичних обстежень, за висновком яких лікарем лікувально-профілактичного закладу, після проведення медичного обстеження надається допуск до роботи.

У зв’язку з викладеними вимогами діючого законодавства України ОСОБА_1, працюючи продавцем продуктів харчування в кіоску  по пр-ту Свободи, 14 в м. Києві, була зобов’язана для виконання своїх обов’язків у встановленому порядку пройти профілактичний медичний огляд і надати свою особову медичну книжку, яка підтверджує її проходження профілактичного медичного огляду, однак не мала наміру офіційно проходити такий медичний огляд, та у неї виник намір на внесення неправдивих відомостей про проходження медичного огляду.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 06.10.2010 року, перебуваючи в Центральній районній поліклініці Шевченківського району, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 100, порушуючи встановлений порядок проходження медичного огляду, надала особову медичну книжку НОМЕР_1 на своє ім’я невстановленій слідством особі з метою внесення неправдивих відомостей про проходження медичного огляду в Центральну районну поліклініку Шевченківського району, чим надала можливість невстановленій особі проставити в особовій медичній книжці підроблені штампи та внести не правдиві відомості про проходження нею медичного огляду від 06.10.2010р.

Невстановлена слідством особа, 06.10.2010 року, в невстановленому місці, проставила в особовій медичній книжці на ім’я ОСОБА_1 підроблений відбитки штампів та внесла не правдиві відомості  про проходження медичного огляду від 06.10.2010 року в Центральній районній поліклініці Шевченківського району в м. Києві. В подальшому, 06.10.2010 року невстановлена слідством особа в приміщенні Центральної районної поліклініки Шевченківського району, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 100, передала ОСОБА_1 особову медичну книжку НОМЕР_1 на її ім’я, з підробленими штампами та внесеними не правдивими відомостями про проходження медичного огляду.

ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона не проходила офіційно профілактичний медичний огляд, залишила особову медичну книжку НОМЕР_1 на своє ім’я з підробленими штампами, печаткою та внесеними не правдивими відомостями про проходження медичного огляду від 06.10.2010р, на робочому місці і використовувала її для можливості працювати продавцем продуктів харчування.

Згідно висновку експерта № 573 від 17.11.2010 року зображення відтисків штампів з реквізитами профмедпункту Центральної районної поліклініки Шевченківського району в м. Києві на сторінках №5, №15, №17, №19, №22, №24, №26, №28 у наданій особовій медичній книжці на ім’я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_1 – проставлені не штампами експериментальні відтиски яких надані в якості порівняльного матеріалу.

Допитана в судовому засідання ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, визнала у повному обсязі, підтвердила покази, які давала на досудовому слідстві, визнала усі фактичні обставини вчинення злочину, запевнила, що злочин вчинила вперше і у вчиненому щиро кається.

ОСОБА_1 пояснила, що вона працює в торгівельному кіоску продавцем, розташованого по пр-ту Свободи, 14 в м. Києві. Також вона знала, що для роботи з продуктами харчування та в сфері обслуговування необхідно мати особову медичну книжку.

06.10.2010 року, вона поїхала проходити медичну комісію в Шевченківську поліклініку, де за 200 грн. невідомий чоловік в білому халаті проставив їй всі необхідні штампи та печатки для проходження медичної комісії.

16.10.2010 року близько 16:30 до кіоску де вона працює, який знаходиться по пр-ту Свободи, 14 в м. Києві, зайшли два працівники міліції та попросили пред’явити документи на дозвіл торгівлі. Вона пред’явила всі документи, які потрібні для дозволу продажі харчових продуктів та свою медичну книжку. Перевіривши її, вони повідомили їй, що вилучають медичну книжку у зв’язку з підозрою на те, що в ній підроблений штамп. Про те, що відтиски штампів та печаток несправжні вона не знала.

Підсудна ОСОБА_1 попросила слухати справу по спрощеному порядку, відмовилась від дослідження доказів, від допиту свідків та письмових доказів, які наявні в справі, пояснила, що правильно розуміє зміст вказаного клопотання, про що надала письмову заяву від 22.02.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини  та цивільний позов  у апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість підсудної ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання і дії підсудної ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, так як вона своїми умисними діями, які виразились у співучасті в формі пособництва у підробці документу, яке видається державною установою і яке надає права та звільняє від обов’язків, з метою його використання – вчинила пособництво у підробці документу, та за ч. 3 ст. 358 КК України, своїми умисними діями, які виразились в використанні завідомо підробленого документа – вчинила використання завідомо підробленого документу.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, що злочини передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винної, яка, окрім скоєного, характеризується позитивно.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_1, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставин, передбачених ст. 67 КПК України,  що обтяжують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1, до покарання у виді обмеження волі.

При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд, враховуючи особу винної, її позитивну характеристику до скоєння злочину, наявність пом’якшуючих покарання обставин, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, те, що вину свою визнала, її поведінка в суді свідчить про щире каяття, має постійне місце реєстрації та проживання, суд прийшов до висновку, що вона може бути виправлена та перевихована без ізоляції від суспільства. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України  та покласти на неї обов’язки згідно ст.76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для  виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових злочинів.

Згідно вимог ст. 93 КПК України з підсудної ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на проведення криміналістичної експертизи, з чим погоджується підсудна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 358 КК України  і призначити їй покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді одного року шести місяців обмеження волі;

Згідно ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді одного року шести місяців обмеження волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного  покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов’язки. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити один рік.

Згідно  пунктів 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки : повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення техніко-криміналістичної експертизи у розмірі 3 131 грн. 78 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи  (а.с.27)

Речові докази – особова медична книжка НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1, яка зберігається в матеріалах справи, залишити у справі для подальшого зберігання.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя                                                                                Павленко  О.  О.