Справа № 2-1807

                                                  2011 р.  

У Х В А Л А

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Калугіна І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»про визнання договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу недійсним,  -

В С Т А Н О В И В:

 У провадження Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»про визнання договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу недійсним.

Однак, при зверненні з позовом позивачем були припущені порушення ст. 119 ЦПК України, а саме:

1)          Позивачка в позовних вимогах посилається на Закон України «Про захист прав  споживачів», однак застосування цього закону до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору, які передують укладення договору.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї матеріалів, позов стосується укладеного між сторонами кредитного договору, що свідчить про існування між ними кредитних правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством в системі кредитування.

Отже, виходячи з вищевикладеного, позивачем не вказано ціну позову та не сплачено державне мито відповідно до ціни позову та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

2) Крім того, як випливає з вищенаведеного та з того, що між сторонами існують кредитні правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством в системі кредитування, то відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються  в суд за їхнім місцем знаходженням;

3) Позивачці слід зазначити чи сплачувалися нею кошти за користування кредитом, якщо так, то в якому розмірі (помісячно)  і чи існує заборгованість за кредитом на даний час, оскільки вказані відомості мають суттєве значення для вирішення справи;

4) Позивачка вказує, у забезпечення виконання її  боргових зобов’язань був укладений договір поруки між відповідачем та ОСОБА_2, проте до позовної заяви він не залучений в якості третьої особи;

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.  

          Оскільки вказані недоліки перешкоджають розгляду даної позовної заяви по суті, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху і надати позивачеві п’ятиденний термін для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:          

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»про визнання договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу недійсним  –залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків у п’ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали, інакше у разі невиконання цієї ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: