Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
03 червня 2011 р. Справа № 2а- 16171/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.
суддів: Біленського О.О.,
Ізовітової-Вакім О.В.,
за участю : секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідачів - Зеленської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним і скасування наказу в частині, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 (далі – позивач або ОСОБА_4) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Голови Державної митної служби України №2.189.к від 24.11.2010р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4;
- поновити позивача - ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України, на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці з моменту звільнення;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.11.2010р. (згідно довідки від 27.05.2011 №23/13-382) до дня поновлення на роботі, з розрахунку середньоденної заробітної плати - 137,77грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що наказом від 24.11.2010р. з 25.11.2010 р. припинено його перебування на державній службі в митних органах України - за порушення Присяги державного службовця. Звільнення відбулося на підставі акту перевірки № 21/2010-п від 24.11.2010р., яке позивач вважає незаконним.
ОСОБА_4 стверджує, що згідно з інформацією митних органів Республіки Польща, яка покладена у висновки акта перевірки № 21/ 2010-п від 24.11.2010р., не видно, з яким вантажем перетинали транспортні засоби митний контроль, і чи було порушено Закон України "Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей", а саме ст.8 цього закону.
На думку позивача, свідчення про те, що транспортний засіб виїхав з митної території Республіки Польща з вантажем і обов'язково перетнув зону митного контролю митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці, або перевантажив товар на інший транспортний засіб є необґрунтованим.
Тому висновок комісії про порушення вимог законодавства України та службових обов'язків з боку ОСОБА_4 як посадової особи Львівської митниці позивач вважає необґрунтованим.
Позивач стверджує, що факти незаконного переміщення через митний кордон України на митному посту "Рава-Руська" товарів та транспортних засобів йому не відомі і участі в цьому він не брав.
ОСОБА_4 вважає, що з його боку не було допущено порушення Присяги державного службовця.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 залучено у якості другого відповідача Державну митну службу України.
Представником Львівської митниці надано до суду заперечення проти позову (т.1 а.с.46-49). Від Державної митної служби України до суду надійшли заперечення проти позову (т.1 а.с.73-80).
Заперечення відповідачів проти позову мотивуються тим, що перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України припинено у зв’язку з порушенням ним Присяги державного службовця, що виявилось у невиконанні службових обов’язків. Відповідачі посилаються на факти, встановлені актом за результатами перевірки №21/2010-п від 24.11.2010.
Відповідачі стверджують, що оскаржуваний наказ Голови Державної митної служби України №2.189.к від 24.11.2010р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідачів проти позову заперечувала з підстав, зазначених у запереченнях.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в митних органах з 17.10.1995; з 13.09.2010 та на час звільнення обіймав посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці; спеціальне звання – інспектор митної служби 1 рангу; 07.02.1996 прийняв присягу державного службовця.
Наказом Державної митної служби України від 24 листопада 2010 року №2.189.К «По особовому складу» (т.1 а.с.5-8) за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено з 25.11.2010р. перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
Наказ від 24 листопада 2010 року №2.189.К прийнято на підставі акта за результатами перевірки №21/2010-п від 24.11.2010 (т.1 а.с.51-71), у резолютивній частині якого комісією з проведення перевірки запропоновано за порушення вимог ст.17 Закону України «Про державну службу», Присяги державних службовців припинити перебування позивача на державній службі в митних органах України перерахованих посадових осіб Львівської митниці, у тому числі ОСОБА_4, старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
Відповідно до вказаного акта перевірки, комісією з проведення перевірки встановлено, що за період з 06.11.2010 по 14.11.2010 з митної території Республіки Польща виїхало 9 транспортних засобів з вантажем, щодо яких наявна інформація про їх митне оформлення польською стороною.
Однак, в модулі «диспетчер ЗМК» ПІК «Інспектор-2006» відсутня будь-яка інформація про в'їзд на митну територію України, митне оформлення цих транспортних засобів посадовими особами Львівської митниці за період часу, вказаному у відповідних повідомленнях польської сторони, чи вжиття ними належних заходів реагування відповідно до Тимчасового порядку.
Зазначене вказує на ознаки переміщення вищевказаних транспортних засобів з вантажем через митний кордон України з уникненням від оподаткування, незаконним звільненням від митного контролю та порушенням встановленого порядку ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, передбаченого Законом України від 13.10.2001 №2681-III.
Згідно з Журналом розподілу обов'язків особового складу ВМО №4 м/п «Рава-Руська» старший інспектор ВМО №4 м/п «Рава-Руська» ОСОБА_4 06.11, 07.11, 13.11, 14.11 2010 року виконував службові обов'язки на в'їзді в Україну на смузі руху «зелений коридор», а також був відповідальним за випуск із ЗМК по зеленому коридору.
Згідно з статтею 40 Митного кодексу України митному контроль підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до пунктів 1.6.5.1, 2.1.15, 2.1.17, 2.2.17 Технологічної схеми:
- під час перевірки документів і митного контролю з метою виявлення можливих місць укриття порушників кордону, контрабанди зброї, вибухових речовин, наркотичних засобів, матеріалів і предметів, заборонених до ввезення в Україну або вивезення з України, предметів, що підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню або переміщуються з порушенням чинного митного законодавства, відповідними посадовими особами ЗПН та ПМО здійснюється візуальний огляд транспортного засобу;
- завершення митного контролю й митного оформлення та надання інспектором ПМО дозволу на переміщення транспортного засобу за межі зони митного контролю засвідчується проставлянням відтиску ОНП у контрольному талоні та ТСД;
- дозвіл на виїзд з зони митного контролю транспортних засобів і товарів, надає посадова особа ПМО, на яку відповідно до наказу по митниці покладається відповідальність за випуск із зони митного контролю пункту пропуску усіх транспортних засобів і товарів, щодо яких завершені митний контроль та митне оформлення;
- факт перетинання транспортним засобом межі зони митного контролю свідчить про те, що відповідальна особа ПМО, яка постійно знаходиться на ділянці виїзду із зони митного контролю пункту пропуску і здійснює контроль за виїздом усіх без винятку транспортних засобів з пункту пропуску, здійснила всі функції контролю та прийняла позитивне рішення щодо випуску транспортного засобу із зони митного контролю;
- відповідальність за випуск із зони митного контролю транспортного засобу і товарів, щодо яких завершені митний контроль та митне оформлення відповідно до чинного законодавства, несе відповідальна посадова особа ПМО, яка відповідно до журналу розподілу обов'язків здійснює такі функції.
Комісією з проведення перевірки зроблено висновок, що з урахуванням вимог розділу 3 Тимчасового порядку ОСОБА_4. не було вжито належних заходів, передбачених статтями 40, 41 Митного кодексу України та пунктом 1.6.5.1 Технологічної схеми, чим неналежно виконано свої службові обов'язки, передбачені пунктами п.п.2.1-2.6, 2.11, 2.14, 2.18, 2.21, 2.31, 2.34 посадової інструкції старшого інспектора відділу Митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року-XII (зі змінами і доповненнями) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". (Ст.17 Закону України «Про державну службу».)
Статтею 10 Закону України «Про державну службу» визначено основні обов'язки державних службовців, до яких, зокрема, належать: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про державну службу», конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.
Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. (Ст.14 Закону України «Про державну службу».)
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», що визначає підстави припинення державної служби, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про державну службу», регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Пунктом 22 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 6 вересня 2005 року N2805-IV визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. (Абз.1 преамбули Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».)
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу". (Абз.2 преамбули Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».)
Службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. (Пункт 1 Дисциплінарного статуту митної служби України.)
Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України. (Пункт 21 Дисциплінарного статуту митної служби України.)
У пункті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено діяння, які є порушеннями службової дисципліни.
Положення, що визначають види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, містяться у розділі IV Дисциплінарного статуту митної служби України.
Дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах. (Пункт 27 Дисциплінарного статуту митної служби України.)
З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування. (Пункт 31 Дисциплінарного статуту митної служби України.)
Пунктом 28 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено перелік діянь, які можуть бути підставою звільнення посадової особи митної служби.
Таким чином, при вирішенні питання про звільнення позивача зі служби Державна митна служба України повинна керуватись нормами Кодексу законів про працю України, Законами України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» та «Про державну службу».
З акта службової перевірки №21/2010-П від 24.11.2010, який став підставою для видачі Державною митною службою України наказу №2.189.к від 24.11.2010, не вбачається вчинення позивачем дій, передбачених ст.ст.3,5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», чи інших дій, що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу. Порушень встановлених законом обмежень для державних службовців, пов’язаних з проходженням державної служби, позивач не допускав, а також не зафіксовано вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.
В наказі Державної митної служби України №2.189.к від 24.11.2010 не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу», не встановлено фактів невиконання або неналежного виконання ОСОБА_4 своїх посадових обов'язків.
Відповідачами не надано суду доказів того, що позивач був повідомлений чи повинен був бути повідомлений, та в який спосіб, про виїзд з польської території з вантажем транспортних засобів, вказаних у акті за результатами перевірки №21/2010-п від 24.11.2010 (т.1 а.с.53).
Також, в акті за результатами перевірки йдеться тільки про можливість доступу до інформації про перетин транспортних засобів з вантажем працівників, які працюють на «червоному коридорі». Доказів того, що позивач міг і повинен був перевіряти вказані в акті транспортні засоби під час митного оформлення на «зеленому коридорі» у матеріалах справи немає.
Більше того, у п.1.3 Тимчасового порядку дій посадових підрозділів митного оформлення, що здійснюють свої функції у пункті пропуску «Рава-Руська», при отриманні та використанні інформації від Митної служби Республіки Польща про транспортні засоби, що переміщуються через державний кордон, затвердженого Наказом ДМС України №1272 від 22.10.2010р. (т.1 а.с.83-86), з посиланням на який зроблено висновки в акті за результатами перевірки №21/2010-п від 24.11.2010, прямо вказано, що дія цього Тимчасового порядку не поширюється на транспортні засоби, що переміщуються по смузі руху «зелений коридор» відповідно до п.п.1.4.2 Технології. А відтак, до обов’язків позивача не належали функції відстеження переміщення через державний кордон вказаних транспортних засобів згідно з інформацією митної служби Республіки Польща.
Таким чином, суд вважає недоведеними факти, на яких ґрунтується висновок про порушення ОСОБА_4 Присяги державного службовця.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачі не довели порушення позивачем своїх посадових обов’язків чи вчинення позивачем дій, які є порушенням Присяги державного службовця.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що Державною митною службою України наказ №2.189.К від 24 листопада 2010року «По особовому складу» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4 прийнято без дотримання вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Державної митної служби України №2.189.к від 24.11.2010 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, порушене відповідачем право ОСОБА_4 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.
Згідно з довідкою Львівської митниці №23/13-235 від 29.03.2011 (т.2 а.с.39), середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4, який працював у Львівській митниці, станом на день звільнення 25.11.2010 становила 2962,06грн., середньоденна заробітна плата – 137,77грн.
Таким чином, з Львівської митниці на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 17910,10грн. (137,77грн. (середньоденна заробітна плата) х 130 (кількість днів вимушеного прогулу)).
Відповідно до п.2 та 3 ч.1 ст.256 КАС України постанова суду щодо поновлення на роботі та в частині стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Львівської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконним і скасування наказу в частині, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати наказ Голови Державної митної служби України №2.189.к від 24.11.2010р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4.
Поновити ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України, на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці.
Стягнути з Львівської митниці (вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; ідент. код 35775617) на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 17910,10грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять грн. десять коп.).
Постанова суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2962,06грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві грн. шість коп.) підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 08 червня 2011 року.
Головуючий суддя Р.В. Мельников
Суддя О.О. Біленський
Суддя О.В. Ізовітова-Вакім