ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "27" листопада 2007 р.                                                                   Справа № 9/216

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом   Приватне підприємство "Блакитна зірка"

до відповідача Державна податкова інспекція у м.Чернівці

про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача:  Бойко М.В. директор

відповідача:  Чмола І.І. довіреність №28570/10-008 від 22.12.2006р.       Глівінська Ж.В. довіреність №25090/10-012 від 12.11.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Блакитна зірка» звернулося із позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці, №001121153/0 від 27.12.2006 року щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату та подання податкової звітності по комунальному податку .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Посилаючись на те, що з моменту реєстрації ПП «Блакитна зірка» знаходиться на спрощеній системі оподаткування, однак у зв'язку із не подачею заяви про використання такої системи на 2006 рік підприємство було автоматично переведено податковим органом на загальну систему оподаткування. У зв'язку із тим, що підприємство по причині відсутності офісу тимчасово не здійснює господарської діяльності, позивач певний час не був обізнаний про те, що він вже не є платником єдиного податку, жодної інформації від податкового органу до нього не надходило і коли позивач дізнався про такий стан справ одразу ж нарахував та сплатив комунальний податок. Тобто позивач самостійно виправив помилку, подав розрахунок по сплаті комунального податку та сплатив повну суму податкового зобов'язання в травні 2006 року, а відповідач застосував штрафні санкції вже в грудні 2006 року, тобто після 6 місяців пізніше дати, коли позивач самостійно виявив та виправив свою помилку та через 9 місяців з моменту припущення такої помилки.

Відповідач у запереченні на позовну заяву та його представники в судовому засіданні заперечують проти позову, обґрунтовуючи законністю прийнятих рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

27 грудня 2006 року ДПІ у м. Чернівці прийнято податкове повідомлення – рішення  №001121153/0, яким приватному підприємству «Блакитна зірка” визначено суму податкового зобов’язання за платежем комунальний податок, штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510 грн. За факт несвоєчасної подачі розрахунку комунального податку, а саме за неподання розрахунків по комунальному податку за січень, лютий, березень 2006 року, тобто по 170 грн. за кожний місяць

Підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення був акт перевірки № 5065/15-3/33628186 від 12 грудня 2006 року.

В акті № 5065/15-3/33628186  зазначено, що “перевірка проведена в присутності  керівника ПП “Блакитна зірка” Бойко В.М.”

В той час коли згідно наказу по підприємству № 13 від 1 грудня 2005 року директором  є Бойко Михайло Васильович. Ним же підписано і подано податковий розрахунок комунального податку.

Отже дані викладені в акті № 5065/15-3/33628186  не відповідають дійсності, перевірка не могла бути проведена в “присутності керівника ПП “Блакитна зірка” Бойко В.М.”, оскільки останній не був керівником даного підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” Затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  25 серпня 2005 р. за N 925/11205  Із змінами і доповненнями, внесеними  наказом Державної податкової адміністрації України  від 13 червня 2007 року N 354 а саме

п. 1.7  Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

п.2.3.2  "За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Акт перевірки № 5065/15-3/33628186 від 12 грудня 2006 року, не містить даних про те які документи вивчені перевіряючим, крім того містить дані які не відповідають фактичним обставинам у зв’язку з чим він немає юридичної сили.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1, п.3 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Акт перевірки № 5065/15-3/33628186 від 12 грудня 2006 року судом не береться до уваги.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували обґрунтували підстави та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці, №001121153/0 від 27.12.2006 року, щодо застосування до Приватного підприємства «Блакитна зірка» штрафних санкцій в сумі 510 грн. прийнято на підставі акту Акт перевірки № 5065/15-3/33628186 від 12 грудня 2006 року, який не має юридичної сили.

Крім того суд виходить з того,  штрафна (фінансова) санкція за факт несвоєчасної подачі розрахунку податку є адміністративно-господарською санкцією.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня  виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Фактично порушення було виявлено в травні 2006 року, що підтверджується прийняттям  податкового розрахунку комунального податку. Відповідачем  санкція застосована 27 грудня 2006 року, тобто після закінчення шестимісячного терміну з дня коли ДПІ фактично виявила порушення.

За таких умов податкове повідомлення-рішення  є недійсним і позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи  не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69-71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці, №001121153/0 від 27.12.2006 року, щодо застосування до Приватного підприємства «Блакитна зірка» штрафних санкцій в сумі 510 грн.  

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Блакитна зірка» (м. Чернівці, вул. Воробкевича 3”а”/28 код 22628186) відшкодування судових витрат (державного мита) в сумі 3 грн. 40 коп., сплачених по квитанції № 4055 від 25 жовтня 2007 року.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз