ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2008                                                                                   Справа № 2/189  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Лисенко О.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

за участю:

прокурор –Бекіров Р.З., посвідчення від 26 жовтня 2005 року № 260;

представників сторін:

від позивача –Софійська І.Ю., довіреність від 24 липня 2007 року б/н;

від відповідача –Притула В.С., наказ від 01 лютого 1999 року № 2; Притула О.Г., довіреність від 05 грудня 2007 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Військового прокурора Київського гарнізону, м.Київ

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03 серпня 2007 року у справі № 2/189

за позовом Військового прокурора Київського гарнізону м.Київ, в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України, м.Київ, в особі Державного підприємства “Укрконверсбуд”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ренсан”, м.Кіровоград

про стягнення 766648 грн.77 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03 серпня 2007 року у справі № 2/189 (суддя Деревінська Л.В.) в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача ТОВ “Ренсан” на користь ДП “Укрконверсбуд” основного боргу в сумі 26470 грн., штрафу в сумі 734992 грн.80 коп., інфляційних в сумі 3861 грн.02 коп. та річних в сумі 1324 грн.95 коп. відмовлено повністю.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із відсутності підстав для повернення вкладених інвестором коштів та неподання позивачем доказів вини відповідача в невиконанні умов договору.

Не погодившись з рішенням, військовий прокурор Київського гарнізону, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційному поданні прокурор зазначає, що проектно-кошторисна документація, а також роботи, які були виконані відповідачем, з позивачем не узгоджувались, а тому не можуть бути прийняті.

Позивач –ДП “Укрконверсбуд” апеляційне подання прокурора підтримав.

Відповідач –ТОВ “Ренсан” проти викладених в апеляційному поданні доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційного подання відмовити. У поданому відзиві зазначає, що отримані кошти були використані для організації будівельного майданчика – тимчасове енергозбереження, водопостачання, огородження та його охорона, а також на роботи по експертному технічному обстеженню, коригуванню проектно-кошторисної документації, розробці та отриманню технічних умов, поїздки до м.Знамянка та м.Києва. Відповідач вказує на невиконання умов договору інвестором.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача та прокурора, необхідністю витребування додаткових доказів відкладався з 22 листопада 2007 року до 06 грудня 2007 року та до 20 грудня 2007 року, в судовому засіданні оголошувались перерви з 20 грудня 2007 року до 16 січня 2008 року та до 23 січня 2008 року.

Вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

23 січня 2004 року між позивачем –Державним підприємством “Укрконверсбуд” (інвестор) та відповідачем –ТОВ “Ренсан” (забудовник) укладено інвестиційний договір пайової участі у будівництві житла №3-1/04 /а.с.10-13 т1/.

Предметом вказаного договору є інвестування коштів, матеріальних цінностей у будівництво житлового будинку з метою забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених в запас або відставку, які відповідно до законодавства перебувають на  квартирному обліку, що ведуть органи місцевого самоврядування, та потребують поліпшення житлових умов (п.1.2 договору).

Відповідно до умов договору забудовник залучає, а інвестор здійснює  інвестування у будівництво 50-ти квартирного  житлового будинку, який розташовано за адресою: вул.Маяковського,42 в м.Знам’янка Кіровоградської області (далі –будинок). Замовник зобов’язується збудувати, ввести в експлуатацію та передати житло згідно з Адресним переліком квартир. Житло, збудоване за рахунок інвестицій,  наданих інвестором, складає державну власність (п.1.1, 1.3 договору).

У розділі 2 договору сторонами визначено, що необхідними передумовами здійснення інвестування будівництва будинку є (п.п.2.1.1-2.1.5 п.2.1 договору):

надання забудовником документів, які підтверджують права забудовника на здійснення будівництва та його права на земельну ділянку під забудову будинку;

надання відомостей та документів щодо участі інших осіб у будівництві будинку та їх права щодо нього;

затвердження титулу будови (будинку) Національним координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, який є передумовою здійснення інвестування інвестором;

наявність позитивного висновку експертної оцінки технічного стану будови;

надання забудовником проектно-кошторисної документації та її погодження інвестором.

У відповідності з п.2.2 договору забудовник повинен надати інвестору документи, які підтверджують право забудовника на здійснення будівництва та його права на земельну ділянку під забудову. У випадку ненадання документів забудовником, які підтверджують права забудовника на здійснення будівництва та його права на земельну ділянку під забудову, інвестор має право відмовитися від інвестування будівництва будинку та розірвати цей договір.

Згідно п.2.4 договору експертна оцінка технічного стану будови здійснюється організацією, визначеною за погодженням між забудовником та інвестором.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що обов’язковою умовою здійснення будівництва будинку є погодження інвестором проектно-кошторисної документації, наданої забудовником.

Відповідно до п.3.3. договору інвестор зобов’язується  на умовах цього договору на пайових засадах здійснити інвестування будівництва житла в розмірі 40 (сорока) квартир загальною площею 2342,04 м.кв., вартість яких на момент укладення договору складає 3269487 грн. Загальна сума інвестицій інвестора за цим договором відповідає вищезазначеній вартості квартир.

Згідно п.п.3.5, 3.6, 3.8 договору інвестування здійснюється згідно з правилом, за яким інвестиції надаються забудовнику на здійснення певного етапу (обсягу) робіт і, як правило, після підтвердження забудовником виконання попереднього етапу (обсягу) робіт та освоєння раніше наданих інвестицій. Забудовнику забороняється використовувати отримані від інвестора інвестиції з іншою метою, ніж передбачено цим договором. Забудовник зобов’язаний завершити будівництво та здати будинок в експлуатацію в 2 кварталі 2004 року.

Відповідно до п.5.1 договору інвестор має право припинити фінансування (інвестування) будівництва будинку у разі не освоєння забудовником раніше наданих інвестицій (невиконання обсягу робіт, на які надано інвестиції тощо) або нецільового їх використання.

Згідно п.5.2 договору інвестор має право розірвати цей договір у разі (п.п.5.2.1-5.2.9):

порушення забудовником умов цього договору;

невиконання забудовником вимог пункту 2.1 договору;

надання інвестору недостовірної інформації;

неякісного виконання будівельних робіт;

значного сповільнення або призупинення будівництва будинку;

порушення забудовником умов залучення третіх осіб до інвестиційної діяльності;

нецільового використання забудовником отриманих від інвестора інвестицій;

наявності інших обставин, передбачених цим договором та чинним законодавством.

У разі розірвання договору інвестор має право вимагати від забудовника передачі житла на вартість фактично внесених ним інвестицій або вимагати повернення вкладених інвестором коштів і відшкодування вартості переданих матеріальних цінностей, а також вимагати відшкодування інших понесених збитків (п.5.4 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, платіжними дорученнями від 28 травня 2004 року № 67 на суму 5000 грн. та від 14 квітня 2004 року № 2510 на суму 21470 грн. позивачем ДП “Укрконверсбуд” перераховано на користь відповідача ТОВ “Ренсан” 26470 грн. у якості сплати на будівництво житла згідно інвестиційного договору від 23 січня 2004 року № 3-1/04 /а.с.14 т.1, 64-65 т.2/.

22 вересня 2006 року листом за вих.№ 162/09 позивачем на адресу відповідача направлено претензію на суму 766648 грн.77 коп., в якій, з посиланням на невиконання забудовником обов’язку по своєчасному завершенню будівництва та здачі будинку в експлуатацію у 2 кварталі 2004 року позивач вимагав перерахувати на його користь 26470 грн. основного боргу, 734992 грн.80 коп. штрафу за порушення термінів будівництва, 1324 грн.95 коп. річних та 3861 грн.02 коп. інфляційних збитків /а.с.15-16 т.1/.

У відповіді на претензію від 05 жовтня 2006 року вих.№ 87 відповідач повідомив позивача про те, що будівництво 50-квартироного житлового будинку по вул..Маяковського,42 у м.Знамянка передано рішенням міської ради іншому підприємству, на об’єкті ведеться будівництво за рахунок коштів Міністерства Оборони України відділу капітального будівництва Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Запропоновано внести повну вартість однієї однокімнатної квартири та одержати її, або одержати  суму перерахованих коштів після реалізації квартир /а.с.33-34 т.1/.

У червні 2007 року військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах   Міністерства оборони України та ДП “Укрконверсбуд” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ “Ренсан”, в яком просив стягнути з відповідача 26470 грн. суми перерахованих коштів, 734992 грн.80 коп. штрафу, 3861 грн.02 коп. інфляційних втрат та 1324 грн.95 коп. річних. В обґрунтування позову прокурор зазначив на порушення відповідачем строків будівництва.

З рішенням господарського суду про відмову в задоволені позовних у повному обсязі погодитись не можна.

Як встановлено ч.1 ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами 23 січня 2004 року інвестиційний договір № 3-1/04 пайової участі у будівництві житла є за своєю природою змішаним договором, проте закріплені в ньому умови є обов’язковими для сторін.

При цьому судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про застосування до спірних відносин положень закону, що регулюють відносини будівельного підряду, оскільки у даному випадку позивач не є замовником будівництва, а відповідач не є підрядником.

За умовами інвестиційного договору позивач, як інвестор, інвестує кошти та/або матеріальні цінності у будівництво відповідачем 50-ти квартирного житлового будинку з подальшим отриманням 40 (сорока) квартир, вартість яких дорівнювала загальній сумі інвестицій інвестора за договором. У даному випадку замовником будівництва виступає саме відповідач як забудовник, до обов’язків якого входить отримання права на здійснення будівництва та на земельну ділянку, будівництво та введення в експлуатацію 50-ти квартирного будинку з подальшою передачею позивачу квартир відповідно до пайового розміру участі інвестора у будівництві.

Розділом 2 інвестиційного договору сторонами встановлені передумови здійснення інвестування та визначені необхідні заходи, проведення яких забудовником є обов’язковим для початку здійснення інвестування будівництва. Також, п.2.5 договору обов’язковою умовою здійснення будівництва сторонами визначено погодження інвестором наданої забудовником проектно-кошторисної документації.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, встановлені п.п.2.1,2.5 договору передумови здійснення фінансування та будівництва сторонами не виконані, у зв’язку з чим використання відповідачем отриманих від позивача коштів в сумі 26470 грн. на пов’язані з будівництвом потреби є неправомірним.

Порушення забудовником умов договору, невиконання ним вимог п.2.1 договору у відповідності з п.п.5.2, 5.4 договору надає право інвестору на розірвання договору, а також право вимагати повернення вкладених коштів.

З урахуванням зазначеного відповідна вимога позивача в частині повернення перерахованої суми у розмірі 26470 грн. є обґрунтованою, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних та річних на підставі ст.625 ЦК України, а також штрафу у розмірі 734992 грн.80 коп. на підставі п.6.3 інвестиційного договору, то в цій частині позовні вимоги є безпідставними і задоволені бути не можуть.

Стаття 625 ЦК України передбачає стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних у разі прострочення виконання боржником грошового зобов’язання. Проте, умовами договору не встановлено обов’язку відповідача щодо перерахування грошових сум, у зв’язку з чим підстав для застосуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України не вбачається.

Пунктом 6.3 інвестиційного договору від 23 січня 2004 року № 3-1/04 передбачається сплата забудовником штрафу у розмірі 20% від суми переданих інвестором інвестицій, використаних не за цільовим призначенням. При цьому, позивачем факт нецільового використання відповідачем отриманих коштів в сумі 26470 грн. не доведений. Як зазначає відповідач, отримані кошти були використані для організації будівельного майданчика, коригуванню проектно-кошторисної документації, розробку технічних умов та погашення інших витрат, пов’язаних з будівництвом. При цьому судова колегія вважає, що неправомірне використання відповідачем отриманих коштів у даному випадку не можна розцінювати як їх нецільове використання.

З урахуванням вищевикладеного, рішення господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання військового прокурора Київського гарнізону задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03 серпня 2007 року у справі № 2/189 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ренсан” на користь Державного підприємства “ Укрконверсбуд” 26470 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ренсан” на користь державного бюджету державне мито в сумі 264 грн.70 коп., витрати по розгляду апеляційної скарги в сумі 132 грн.35 коп., на користь ДП “Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати відповідні накази.

Головуючий                                                                                        О.В.Голяшкін                     

Судді                                                                                                   О.М.Лисенко

                  І.М.Науменко

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                                       В.А. Медяник