РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2011 р. Справа № 8/7-11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В. ,
судді Гудак А.В.
Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача-Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 10.03.2011 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.11 р. (підписано 01.03.2011 р.)
у справі № 8/7-11
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг №4 (м. Жмеринка ) Вінницької філії ВАТ "Укртелеком"
до відповідача Прокуратури Вінницької області
про стягнення основного боргу в сумі 3591,86 грн., пені в сумі 82,98 грн., інфляційних нарахувань в сумі 496,59 грн., 3% річних в сумі 138,55 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1-юрисконсульт, довіреність в справі
від відповідача - Сандер Л.М.-прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Рівненської області, довіреність в справі
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК УКраїни) в судовому засіданні 18.05.2011 р. було оголошено перерву до 26.05.2011 р. до 10 год. 30 хв.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. у справі №8/7-11 (суддя Грабик В.В.) відмовлено в позові Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до прокуратури Вінницької області про стягнення боргу в сумі 3591,86 грн., пені 82,98 грн., інфляційних нарахувань 496,59 грн., 3% річних 138,55 грн. При прийнятті рішення, суд виходив з того, що позивачем не виконана вимога суду; первинні документи, які підтверджували б існування заборгованості, періоду її існування, її належну фіксацію суду надані не були; в судовому засіданні представник позивача повідомила, що такі документи відсутні, сума боргу за попередній період станом на 01.01.2010 р. вказана в рахунок за січень місяць 2010 р.; суд не прийняв до уваги твердження позивача про існування та розмір заборгованості станом на 01.01.2010 р. в сумі 7809,33 грн., а також довідку надану представником прокуратури в частині підтвердження факту заборгованості станом на 01.01.2010 р. на суму 2868,14 грн., оскільки вона не підтверджується відповідними первинними документами та не визнається представником позивача. Позивачем не доведено належними доказами факт існування заборгованості у відповідача станом на 01.01.2010 р. та правомірність віднесення платежу від 12.01.2010 р. в сумі 4500 грн. на погашення ніби-то існуючої заборгованості, що вказує на відсутність заборгованості за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2010 р. (надано послуг на суму 4736,92 грн., фактично сплачено 6903,9 грн.); відсутність заборгованості вказує на відсутність підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції.
Не погоджуючись з даним рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося з апеляційною скаргою від 10.03.2011 р. в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. повністю та прийняти нове, яким стягнути з прокуратури Вінницької області 4309,98 грн. боргу, 102 грн. мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків обставинам справи; господарський суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги як доказ існування у відповідача заборгованості станом на 01.01.2010 р. в сумі 7809,33 грн.-рахунок №322000064 від 31.01.2010 р. та необгрунтовано врахував оплату відповідачем 12.01.2010 р. в сумі 4500 грн. як оплату послуг, отриманих за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2010 р.; суд необгрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в зв'язку з недоведенням позивачем факту існування у відповідача заборгованості та правомірності віднесення платежу від 12.01.2010 р. в сумі 4500 грн. на погашення заборгованості, яка існувала станом на 01.01.2010 р.
Відповідач-прокуратура Вінницької області у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відхилити, рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим; позивачем не надано доказів періоду виникнення боргу, зазначеного у рахунку №322000064 від 31.01.2010 р., суд правильно не прийняв до уваги твердження позивача про існування заборгованості станом на 01.01.2010 р. в сумі 7809,33 грн.; у 2010 році сума нарахувань складала 5281,51 грн., оплату було здійснено на суму 9781,51 грн., у тому числі за рахунок благодійної допомоги в сумі 4500 грн.; оплату здійснено платіжними дорученнями з зазначенням періоду, за який проводилась оплата; відповідно до договору про надання послуг зв'язку оплата може носити авансовий характер, тому указана спірна сума мала бути зарахована відповідно до умов договору; заборгованість за послуги зв'язку у прокуратури області відсутня; позивачем не доведено належними доказами факт існування заборгованості у сумі 7809,33 грн. станом на 01.01.2010 р. та правомірність віднесення платежу в сумі 4500 грн. на погашення цієї заборгованості, що вказує на відсутність заборгованості за період з 01.01. по 30.10.2010 р., тому судом обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову.
Представник скаржника (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній, просила її задоволити, а рішення господарського суду-скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги,відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
13.06.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" ЦЄЗ №2ВФ (підприємство зв'язку) та Жмеринською міжрайонною прокуратурою (споживач) укладено типовий договір №1049 про надання послуг зв'язку, предметом якого визначено надання послуг зв'язку, перерахованих в додатку 1 і безплатних послуг, перерахованих в додатку 2 (а.с.8-13).
Підпунктом 2.1.1 даного договору передбачено, що підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.
Підпунктом 3.2.8 цього договору визначено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Згідно пункту 4.2 договору №1049 про надання послуг зв'язку споживач сплачує послуги зв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.
Позивачем виконано умови договору, надано послуги зв'язку міжрайонній прокуратурі м.Жмеринка та виставлено рахунки №322000064 за телекомунікаційні послуги за грудень 2009 року та за період з січня 2010 р. по жовтень 2010 р. (а.с.16-24,67,84-85).
Оскільки відповідачем повної і своєчасної оплати не було проведено позивач 13.12.2010 р. звернувся з позовною заявою до юридичної особи-Прокуратури Вінницької області і просив стягнути основний борг за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року в сумі 5961,40 грн. з врахуванням залишку заборгованості за попередній період в сумі 3309,33 грн. (а.с.2-4).
В заяві про зменшення позовних вимог від 12.01.2010 р. у зв'язку із тим, що відповідачем частково погашено заборгованість на суму 2369,54 грн., позивач зменшив позовні вимоги в частині основного боргу до 3591,86 грн. (а.с.63).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з розрахунку основного боргу, наданого позивачем, на початок періоду за який він просив стягнути борг, тобто на 01.01.2010 р., у відповідача існував борг в сумі 3309,33 грн. (а.с.31).
Однак,з матеріалів справи не вбачається, за який період виник цей борг, з чого він складається і чим підтверджується.
Ухвалами від 14.12.2010 р., від 18.01.2011 р. господарський суд Вінницької області витребовував у позивача документи, що підтверджують відправлення (вручення) рахунків відповідачеві, документи, що підтверджують залишок заборгованості за попередній період з зазначенням його меж в сумі 3309,33 грн.; документальне підтвердження періоду та строків виникнення заборгованості.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, з пояснення представника позивача та з рішення суду першої інстанції, витребувані докази позивачем суду надані не були; в поясненні представник позивача зазначив, що подання цих доказів не є можливим, рахунки на адресу відповідача надсилалися простими листами, а первинні бухгалтерські документи зберігаються три роки, тоді як заборгованість відповідача виникла раніше даного строку.
Таким чином, борг в сумі 3309,33 грн. позивачем не доведений первинними належними доказами. Суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні даної суми.
Позивачем надано відповідачу послуги зв'язку за період з 01.01.2010 р. по жовтень 2010 р. на суму 4736 грн. 92 коп. (551,92 грн.+622,66 грн.+386,01 грн.+448,15 грн.+358,64 грн.+502,67 грн.+458,81 грн.+499,00 грн.+500,20 грн.+408,86 грн.=4736,92 грн.).
Оплата послуг відповідачем проведена згідно виписок банку-12.01.2010 року-в сумі 4500 грн. (а.с.30,68); 24.09.2010 р.-в сумі 588,43 грн. за січень 2010 р. (а.с.29); 06.10.2010 р.-в сумі 622,66 грн. за лютий 2010 р. та 386,02 грн. за березень 2010 р. (а.с.27-28); 28.10.2010 р.-в сумі 448,15 грн. за квітень 2010 р. та 358,64 грн. за травень 2010 р. ,(а.с.25-26); 06.12.2010 р.-в сумах 408,86 грн. за жовтень 2010 р., 458,81 грн. за липень 2010 р., 499 грн. за серпень 2010 р., 500,20 грн. за вересень 2010 р., 502,67 грн. за червень 2010 р. (а.с.64-65).
Згідно виписки банку оплата в сумі 4500 грн. 12.01.2010 р. проведена ДП "Поллукс" за послуги зв'язку Жмеринською міжрайонною прокуратурою (а.с.30,68).
Листом, який надійшов на адресу ЦТП №4 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", ДП "Поллукс" повідомлено, що кошти перераховані платіжним дорученням №8 від 12.01.2010 р. у сумі 4500 грн. згідно рахунку №322000064 були призначені на оплату боргу Жмеринської міжрайонної прокуратури за надані послуги електрозв'язку, який виник до 01.01.2010 р. (а.с.114).
Отже, ця сума-4500 грн. не може бути зарахована в рахунок оплати послуг за період з 01.01.2010 р. по жовтень 2010 р.
До подачі позову в суд (до 13.12.2010 р.) відповідачем було сплачено 4773,44 грн. (588,43 грн.+622,66 грн.+386,02 грн.+448,15 грн.+358,64 грн.+408,86 грн.+458,81 грн.+499 грн.+500,20 грн.+502,67 грн.=4773,44 грн.) (а.с.25-30,64-65).
Тобто, на момент звернення позивача із позовом до суду, основний борг за послуги зв'язку надані за період з 01.01.2010 р. по жовтень 2010 р. хоча несвоєчасно, але був погашений відповідачем. Отже, в стягненні основного боргу, судом першої інстанції було правомірно відмовлено позивачу.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.6 типового договору №1049 у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг зв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (а.с.10).
Пунктом 5.8 даного договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги зв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем нараховано до стягнення пеню за період з 21.02.2010 р. по 21.08.2010 р. в сумі 82,98 грн. (а.с.78). Розрахунок пені проведений вірно, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Отже, дана сума пені-82,98 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Згідно частин 1,2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27 липня 2007 року № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").
Оскільки відповідачем основний борг було сплачено невчасно, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 21.02.2010 р. по 20.11.2010 р. в сумі 496,59 грн. (а.с.33) та 3% річних за період з 21.02.2010 р. по 10.12.2010 р. в сумі 138,55 грн. (а.с.34).
Однак, в розрахунки позивачем включений борг в сумі 3309,33 грн., в стягненні якого відмовлено, тому дані суми визначені не вірно. До стягнення підлягають інфляційні втрати за період з 01.03.2010 р. по 30.11.2010 р. в сумі 164,37 грн. (551,92х101,8=9,93 грн.+1174,58х101,9=22,32грн.+1560,59х100,9=14,05грн.+квітень-липень=дефляція+3239,43х101,2=38,87 грн.+2730,95х102,9=79,20 грн.=164,37 грн.) та 3% річних за період з 21.02.2010 р. по 10.12.2010 р. в сумі 49,89 грн. (551,92х3%х365х28=1,27 грн.+1174,58х3%:365х31=2,99 грн.+1560,59х3%:365х30=3,85 грн.+2008,74х3%:365х31=5,12 грн.+2367,38х3%:365х30=5,84 грн.+2870,05х3%:365х31=7,31 грн.+3328,86х3%:365х31=8,48 грн.+3827,86х3%:365х3=0,94 грн.+3239,43х3%:365х12=3,20 грн.+2230,75х3%:365х13=2,38 грн.+2730,95х3%:365х8=1,80грн.+1924,16х3%:365х23=3,64грн.+2333,02х3%:365х16=3,07 грн.=49,89 грн.).
Отже, в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
В стягненні інфляційних втрат в сумі 332,22 грн. (496,59-164,37=332,22) та 3% річних в сумі 88,66 грн. (138,55-49,89=88,66) слід відмовити. В цій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті державного мита в сумі 4,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 11,49 грн. та витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 2,48 грн.
Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 10.03.2011 р. задоволити частково.
Рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. у справі №8/7-11 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в смі 82,98 грн., інфляційних нарахувань в сумі 164,37 грн. та 3% річних в сумі 49,89 грн., прийняти в цій частині нове рішення:
Стягнути з Прокуратури Вінницької області (21000, м.Вінниця, вул. Володимирського,33 код 02909909) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі цеху телокомунікаційних послуг №4 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (20150, м.Вінниця, вул. Соборна,8 код 01182204) пеню в сумі 82 грн. 98 коп., 3% річних в сумі-49 грн. 89 коп., інфляційні нарахування в сумі-164 грн. 37 коп., державне мито в сум-4 грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі-11 грн. 49 коп. та державне мито за подачу апеляційної скарги в сумі 2 грн. 48 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Господарському суду Вінницької області на виконання постанови видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк