КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2011                                                                                           № 18/305

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Попікової  О.В.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників:

від позивача:                     ОСОБА_1 – довіреність № б/н від 08.01.2011 р.;

від відповідача:                    ОСОБА_2 – довіреність № б/н від 10.03.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційної скарги          Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд”

на рішення          

Господарського суду          міста Києва

від          14.10.2010 р.

у справі          № 18/305 (суддя – Мандриченко О.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Савсервіс-Мова”

до          Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд”

про          стягнення 20 110,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Савсервіс-Мова” (далі – ТОВ “Савсервіс-Мова”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд” (ТОВ “Інтелбуд”, відповідач) 20 110,62 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу № 28/12905 від 20.05.2010 р. та не оплатив у визначені строки поставлений йому товар. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 19 308,65 грн., 3% річних – 113,16 грн. і пеню – 688,81 грн.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що просить суд стягнути з відповідача 19 308,65 грн. основного боргу, 111,09 грн. – 3% річних та 629,49 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 р. у справі № 18/305 позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд” на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Савсервіс-Мова” 19 308 грн. 65 коп. основного боргу, 111 грн. 09 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 629 грн. 49 коп. пені, 200 грн. 49 коп. витрат по сплаті держмита та 235 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване приписами статей 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення факту невиконання з боку відповідача умов договору № 28/12905 від 20.05.2010 р. щодо оплати поставленого товару.

Не погодившись з рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати, визнати наказ Господарського суду міста Києва у даній справі таким, що не підлягає виконанню, зупинити стягнення на підставі вказаного наказу.

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, чим позбавлено можливості реалізувати свої процесуальні права. Також, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було з’ясовано причини невиконання позивачем вимоги суду щодо проведення сторонами у справі звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 07.06.2011 р.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 18/305 призначена колегія у складі: головуючого (доповідач у справі) Попікова О.В., судді – Гольцова Л.А., Ропій Л.М.

В судовому засіданні 07.06.2011 р. представник відповідача усно підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення скасувати.

Присутній представник позивача усно заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 20.05.2010 р. між сторонами у справі укладений договір  купівлі-продажу № 28/12905, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що предметом договору визначається у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення, асортименту, найменування та кількості товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід’ємною частиною договору.

Доставка товару, відповідно до п. 4.2. договору, здійснюється покупцеві на підставі замовлень останнього протягом узгодженого сторонами строку.

Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (п.4.4.).

Відповідно до пункту 5.1. договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного договору. Продавець має право, за погодженням з покупцем, змінити умови розрахунків за товар, шляхом підписання сторонами додатку № 1 новій редакції.

Згідно з додатком № 2 (а.с. 28) до договору розрахунки здійснюються протягом 40 календарних днів з моменту отримання продукції відповідачем.

За несвоєчасну оплату вартості товару, відповідно до пункту 7.1. договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги наголошує на належному виконанні зобов’язань за договором № 28/12905 від 20.05.2010 р. щодо поставки товару на загальну суму 19 308,65 грн., що підтверджується наданими видатковими накладними № 42897403 від 01.06.2010 р. на суму 56,11 грн., № 42897449 від 01.06.2010 р. на суму 3 084,42 грн., № 43129573 від 10.06.2010 р. на суму 700,10 грн., № 43129614 від 10.06.2010 р. на суму 2 269,99 грн., № 42841025 від 27.05.2010 р. на суму 8 198,54 грн., № 42898690 від 31.05.2010 р. на суму 2 412,90 грн., № 42898689 від 31.05.2010 р. на суму 2 586,59 грн.

При цьому, позивач посилаючись на вимоги п. 2 додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 28/12905 від 20.05.2010 р., яким передбачено, що покупець розраховується за товар, отриманий за договором протягом 45 календарних днів, наголошує на невиконанні з боку відповідача зобов’язань щодо оплати вартості поставленої продукції, і відповідно просить стягнути 19 308,65 грн. боргу за договором № 28/12905 від 20.05.2010 р. та 111,09 грн. – 3% річних та 629,49 грн. пені.

Апеляційна інстанція дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне:

Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті  655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку, пунктом 2 додатку № 2 до договору купівлі-продажу від 20.05.2010 р. визначений обов’язок покупця (відповідача) оплатити вартість поставленого йому товару протягом 40 календарних днів.

Договором встановлено, що датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.

Апеляційна інстанція дослідивши матеріали справи встановила, що всі видаткові накладні, на які посилався позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, в графі “Підстава” містять запис “Договір поставки № 5014 від 08.06.2004 р.”, в той час як спірні відносини між сторонами склалися з виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу № 28/12905 від 20.05.2010 р. Дана обставина судом першої інстанції досліджена та встановлена не була, однак має суттєве значення для вирішення спору по суті.

Під час судового засідання в апеляційній інстанції позивач та відповідач не заперечували щодо існування договору поставки № 5014 від 08.06.2004 р., проте надати копію цього договору вони не мають можливості, що унеможливлює з’ясування як його умов, зокрема щодо строків оплати, так і його чинність на даний час.

Отже, наведені обставини унеможливлюють висновок щодо поставки товару згідно видаткових накладних № 42897403 від 01.06.2010 р., № 42897449 від 01.06.2010 р., № 43129573 від 10.06.2010 р., № 43129614 від 10.06.2010 р., № 42841025 від 27.05.2010 р., № 42898690 від 31.05.2010 р., № 42898689 від 31.05.2010 р. саме на виконання договору купівлі-продажу № 28/12905 від 20.05.2010 р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За відсутності вимоги про оплату товару, поставленого згідно згаданих накладних, відсутні правові підстави для висновку щодо прострочення з боку відповідача оплати за поставлений товар, і як наслідок підстави для стягнення з нього боргу в сумі 19 308,65 грн.

Враховуючи недоведеність факту виникнення у відповідача заборгованості за згаданим договором купівлі-продажу, колегія відзначає і безпідставність позовної вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 688,91 грн. та 3% річних в розмірі 113,61 грн.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція зазначає, що в зв’язку з неналежним дослідженням доказів у справі, суд першої інстанції прийняв невірне рішення, яке підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Щодо твердження відповідача, викладеного в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про час та місце розгляду справи, колегія зазначає, що всі процесуальні документи у даній справі надсилались судом відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві, а саме: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22. Вказана адреса зазначена і відповідачем в апеляційній скарзі, тому таке посилання відповідача є безпідставним.

Враховуючи викладене апеляційна інстанція зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору суд першої інстанції неповно дослідив всі обставини справи, що мають значення для справи, тому відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, вказане рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.  

Керуючись статтями 33, 34, 35, 49, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 р. у справі № 18/305 скасувати.

3. Прийняти у справі № 18/305 нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Савсервіс-Мова” (інд. 03115, м. Київ, вул. Краснова, 27, код ЄДРПОУ 30776789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд” (інд. 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22, код ЄДРПОУ 31055835) 100 (сто грн.) 56 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарського суду міста Києва

6. Справу № 18/305 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.06.11 (відправлено)