Судове рішення #15769366

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

07.06.2011 р.           справа №26/120/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:


головуючого:Калантай М.В.    

суддів:Волкова Р.В.

Запорощенка М.Д.

за участю  представників сторін:

від скаржника:ОСОБА_1 –дов. від 06.08.10.

від кредитора:не з'явився

від боржника:не з'явився

арбітражний керуючий:Забродін О.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ

на постанову

господарського суду

по справі про банкрутство Запорізької області

№26/120/10

від12.04.2010 року

за заявою кредитора:Товариства з обмеженою відповідальністю "Парагон" м. Київ

до боржника:Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс" м. Запоріжжя

провизнання банкрутом  

арбітражний керуючий Забродін О.М.


                            

   ВСТАНОВИВ:

                                                                        

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року у справі про банкрутство №26/120/10 (суддя Юлдашев О.О.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс"  м. Запоріжжя,  код ЄДРПОУ 33994914; відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора підприємства-банкрута, якого зобов’язано: згідно з п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, у т.ч. ВАТ "Запоріжгаз", ВАТ "Запоріжжяобленерго", КП "Міські теплові мережі"; прийняти заходи щодо виявлення кредиторів банкрута та здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  

Постанова господарського суду Запорізької області мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс" м. Запоріжжя   підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює, за юридичною адресою не знаходиться, що у відповідності до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є підставою для визнання боржника банкрутом.

Не погоджуючись постановою господарського суду першої інстанції,  Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" м. Київ, звернулось з апеляційною скаргою про скасування даної постанови, оскільки вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що господарський суд першої інстанції належним чином не з'ясував підстав для порушення провадження у справі про банкрутство та визнання ТОВ "Прогресивні технології плюс" банкрутом, оскільки ініціюючим кредитором не надано належних доказів, які б підтверджували відсутність боржника за його місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби відповідної звітності та інших ознак, які б свідчили про відсутність підприємницької діяльності. Скаржник стверджує про те, що провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою порушено необґрунтовано, визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів є незаконним.

Заявник апеляційної скарги просить скасувати дану постанову господарського суду та припинити провадження у справі.

Арбітражний керуючий Забродін О.М. проти апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства, стверджує про безпідставність вимог, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника скаржника та арбітражного керуючого, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парагон", в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство), звернулось з заявою  про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс" у зв’язку з неспроможністю останнього  виконати  свої грошові зобов’язання перед кредитором.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство № 26/120/10.  

У відповідності до Довідки АА №345023 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю  "Прогресивні технології плюс" зазначено м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Леппіка,33, зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності-юридична особа  Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 33994914.      

Як вказано судом першої інстанції боржник на момент розгляду справи має  заборгованість перед кредитором у  сумі 3000 грн., в підтвердження чого ініціюючим кредитором надано простий вексель серії АА №1453480 від 10.03.2010 року, протест про неоплату векселя від 17.03.2010 року, виконавчий напис від 18.03.2010 року.

Опротестований вексель та виконавчий напис нотаріуса були пред’явлені кредитором до ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві для примусового виконання.

        02.04.2010 року ВДВС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв’язку з відсутністю  боржника за місцем знаходження, що підтверджується актом державного виконавця від 30.03.2010 року.

        Згідно з актом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя  №854 від 12.04.2010 року ТОВ "Прогресивні технології плюс" за юридичною адресою не знаходиться.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вищевказані факти свідчать про нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс" м. Запоріжжя підприємницької чи іншої діяльності та незнаходження його за юридичною адресою.

За таких обставин судом визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 30.03.2011 року, судовою колегією  всебічно та повно з'ясовано та перевірено обставини справи щодо визначення правового статусу скаржника ПАТ "ВТБ Банк".

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства є законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

У відповідності до статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Кредитори, що подали до господарського суду заяви з вимогами до боржника, набувають процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство.

Із матеріалів справи вбачається, що банком було подано до господарського суду та арбітражного керуючого заяву з вимогами до боржника, тому, на думку судової колегії, банк є особою, щодо якої  господарський суд вирішив питання про її права, тому згідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України має право апеляційного оскарження судового рішення.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі не відповідає вимогам матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до статті 5 Закону про банкрутство провадження  у  справах  про  банкрутство  регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає особливості банкрутства відсутнього боржника, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом належним чином не перевірив належність доказів, які б підтверджували наявність ознак для порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, зокрема факт відсутності боржника за місцезнаходженням.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п. 7 ст. 19 Закону).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не містить запису про відсутність боржника, ТОВ "Прогресивні технології плюс" за місцезнаходженням. У даному Витязі зазначено, що місцезнаходження боржника є Запорізька області, м. Запоріжжя, Жовтневий район,            вул. Леппіка,33, підтверджено статус відомостей про юридичну особу.

Відмітка про те, що боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності не є доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказані обставини та наявні в матеріалах справи докази виключають можливість як порушення провадження по справі про банкрутство боржника, так і можливість його подальшого руху за спрощеною процедурою відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

За таких обставин, доводи заявника апеляційної скарги є такими, що підтверджують правомірність його апеляційних вимог.

Беручи до уваги  вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд безпідставно визнав боржника банкрутом, тому спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство –припиненню.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, постанова не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для її скасування.

Керуючись  ст. ст. 49, 91, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський  суд, -         

                                                                          

                                 П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 12.04.2010 року  у справі №26/120/10  - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.04.2010 року у справі №26/120/10 - скасувати.

Припинити провадження у справі №26/120/10.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парагон" (03150, м. Київ, вул. Предславинська,34-Б, код ЄДРПОУ 34480479, р/р26002262401101  в ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 380537, ІПН 344804726550) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка / вул. Пушкінська, б.8/26, код ЄДРПОУ 14359319, п/р351979000900 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, ІНП 143593126655) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50грн.

Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд .

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний  10.06.11.     




Головуючий                                                                                                М.В.Калантай



Суддя                                                                                                           Р.В.Волков



Суддя                                                                                                           М.Д.Запорощенко

 




                                                                                 Надруковано:8 прим.

                                                                                           


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація