донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.06.2011 р.           справа №21/24

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.

за участю  представників сторін :                                                                             

від позивача:                      ОСОБА_2 дов. № Н-01/2805 від 08.08.2008р.

від відповідача:ОСОБА_1 дов. № 522/06-40 від 30.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від26.04.2011р.

у справі№ 21/24 (суддя Матюхін В.І.)

за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»м. Маріуполь Донецької області    

простягнення 173 120грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк звернулось  до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з     Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»м. Маріуполь Донецької області штрафу  у розмірі 173 120грн. 00коп. за неправильне зазначення у залізничній накладній №36575463 найменування вантажу.  

Господарський суд Донецької області рішенням від 26.04.2011р. у справі № 21/24 позовні вимоги визнав обґрунтованими, проте у їх задоволенні відмовив, у зв’язку із пропуском позивачем шестимісячного строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем у справі, наведені позивачем причини пропуску строку позовної давності суд не визнав поважними.

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі №21/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.  

Заявник скарги вважає, що господарським судом при прийнятті рішення неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, ст.ст. 129, 134, 136 Статуту залізниць України, ст.261 ЦК України, ст.53 ГПК України, що призвело до прийняття незаконного рішення.

На думку заявника скарги господарським судом невірно визначено дату початку перебігу строку позовної давності, з дня відправлення вантажу –01.06.2001 року, а заявник вважає днем встановлення обставин, що спричинили заявлення позову 14.06.2010 року –день надходження вантажу на станцію призначення, тобто коли був встановлений факт невірного зазначення найменування вантажу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи клопотання сторін, відповідно до статей 4-4,               81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” за залізничною накладною на групу вагонів № 36575463 зі станції Скнилів Львівської залізниці відвантажило на 2-х платформах у прямому залізничному сполученні вантаж –«будинки (будиночки) садові»на адресу ВАТ “Кальчинський кар’єр”.

При контрольному огляді 04.06.10р. платформ з вантажем на побіжній станції Нижньодніпровськ-Вузол встановлено, що відповідач невірно зазначив у залізничній накладній найменування вантажу, про що був складений комерційний акт АА № 036680/133 від 05.06.2010р.

Згідно даних комерційного акту в перевізних документах вантаж пойменовано як „Будинки (будиночки) садові”, кількість місць –2, а у дійсності на платформах були виявлені контейнери, один з дахом, другий –без даху.

Відповідно до документації, за якою спірний вантаж був виготовлений і отриманий відповідачем у ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” (наказ-накладна № 80881 від 10.07.08р. і приймально-здавальний акт № 80881 від 10.07.08р.) дійсним найменуванням вантажу за спірним перевезенням є „контейнер-павільон”.

За ст. 6 Статуту залізниць України, накладна –основний перевізний документ, встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезень вантажів та наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Відповідно пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів, як “Відправник” - зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи-відправника вантажу та його цифровий код; “Його поштова адреса ” зазначається поштова адреса відправника із назвою міста або населеного пункту, району, вулиці та номера будинку. “Одержувач” і “його поштова адреса” заповнюються у порядку, передбаченому для графи “Відправник”, у графі „Найменування вантажу” зазначається повне і точне найменування вантажу відповідно до  Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури  вантажів  та  відмінні  ознаки  вантажу  (у  твердому,  рідкому або вологому  стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). Вантажі,  найменування  яких відсутні в цьому списку, зазначаються під  тією назвою, під якою вони  зазначені в  стандартах  або технічних  умовах  на  виготовлення продукції.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за N863/5084) встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно до ст.122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

При цьому саме відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у розмірі п’ятикратної провізної плати за відстань перевезення.  

Комерційний акт АА № 036680/133 від 05.06.2010р. засвідчив неправильність зазначення найменування вантажу у залізничній  накладній № 36575463 та згідно ст.129 Статуту залізниць України є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення.

Колегія суддів визнає його складеним у відповідності до вимог, пред’явлених до його складання Правилами складання актів.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту невірного зазначення відправником у залізничній накладній найменування вантажу, правомірність нарахування штрафу у сумі 173 120грн. 00коп.  

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до приписів статті 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 137 Статуту залізниць України встановлено, що позови  залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.  

Комерційний акт АА № 036680/133 від 05.06.2010р., якій засвідчив факт неправильного зазначення найменування вантажу, складений на станції Нижньодніпровськ-Вузол 05.06.2010р., тоді як позов до господарського суду   направлено 14.12.2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Нормами спеціального законодавства, які регулюють строки пред’явлення позовів до залізниць є Статут залізниць України.

Позов пред’явлено з пропуском, встановленого ст.137 Статуту залізниць України, строку для пред’явлення позову.   

Звертаючись до суду з даним позовом позивач цей строк пропустив.

При наявності даних обставин, позовні вимоги про стягнення суми               173 120грн. 00коп. є такими, що пред’явлені поза межами строку позовної давності, тому позов підлягає залишенню без задоволення.  

Враховуючи, що господарським судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду залишає без змін резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі № 21/24 за мотивами наведеними у даній постанові.  

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі № 21/24 залишити без змін за мотивами наведеними у даній постанові.

Головуючий                                                                  Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко

          Г.І. Діброва

                                  Надруковано 5 прим:

                                                                                                              1 –позивачу                                                                                                                         2 –відповідачу          

                                                                                                              3 –до справи

4 –гос. суду

          5 –ДАГС