Справа №2а-249-07
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2007року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Олійника О.М.
при секретарі Якубовській Ю.А.
з участю представника відповідача Стрілець С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом.ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці і соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, мотивуючи позов тим, що він є інвалідом Великої Вітчизняної війни першої групи, тому, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, але, всупереч вимогам даного закону, Конституції України, призначена грошова допомога за 2004, 2005, 2006 роки виплачувалась не в повному обсязі.
В судове засідання позивач не заявився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, але також: надав заяву про уточнення позовних вимог і просив суд стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення на його користь 6839,50 грн. разової щорічної допомоги за 2004, 2005, 2006 роки і зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації подати в Головне управління праці необхідні для вказаної виплати розрахункові документи. Просив суд поновити строк позовної давності, оскільки раніше не міг звернутись за захистом свого права через свій похилий вік, тривалі хвороби.
2
Представник відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації - Стрілець С.М. позов не визнала та пояснила, що в 2004 році позивачу була виплачена разова щорічна грошова допомога в розмірі 195 грн., а в 2005 і 2006 роках - по 400 грн., оскільки розміри виплати були затверджені Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні 2004, 2005 і 2006 роки. Крім того, головною причиною невизнання позову є відсутність в управлінні коштів з відповідним цільовим призначенням.
Представник відповідача - управління праці і соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації - в судове засідання не заявився. До суду надійшов лист управління, в якому відповідач просив розглядати справу у їх відсутність, а позов не визнав через те, що належним відповідачем у справі є Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації як розпорядник коштів по одноразовим виплатам, оскільки районне управління не відає такими коштами (а.с. 20, 22).
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до безтермінового посвідчення НОМЕР_1, виданого управлінням соціального захисту населення Літинської райдержадміністрації Вінницької області 25.02.2003 р., ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни (а.с. 2).
Статтею 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (із змінами від 25.12.1998 року № 367-XIV) встановлено, що щорічно до 5-го травня інвалідам війни першої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Всупереч вимогам cm. 2, 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" та п. З cm. 22 Конституції України, грошова допомога призначена позивачеві за 2004 - 2006 роки була виплачена не в повному обсязі.
Так, згідно довідки від 16.05.2007 року № 1216, виданої управлінням праці і соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації, разова щорічна грошова допомога ОСОБА_1 нарахована та виплачена в таких розмірах: за 2004 рік - 195 грн.; за 2005 рік - 400 грн., за 2006 рік - 40 грн., а всього за цей період виплачено 995 грн. (а.с. 24).
Хоча згідно Закону України від 09.07.03р. №1058-4 „Про загальнообов'язкове державне страхування" мінімальна пенсія за віком у 2004 році складала 92,45 грн.; мінімальна пенсія за віком у
2005 р,, відповідно до Закону України від 23.12.04 р. №2291-4 «Про
внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне
3
страхування» та від 25.03.05 р. №2605-4 «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005р." складала 332 грн.; у 2006 році, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», з 1.04.2006 р. - 359 грн.
Таким чином, відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суми виплат мали складати: у 2004 р. - 92,45 х 10 = 924,50 грн.; у 2005 р. - 332 х10 = 3320 грн.; у 2006 р. - 359 х 10 = 3590 грн., а всього 7834,50 грн.
Законами України про Державні бюджети на 2004-2006 роки були затверджені розміри щорічних виплат, але вони були встановлені з порушенням вимог ст.ст. 2, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч.3 cm. 22 Конституції України, оскільки допущені звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача. Зменшення розміру разової щорічної грошової допомоги суперечить вимогам cm. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якої права та пільги ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України та законодавством колишнього СРСР, не можуть бути змінені чи скасовані без рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що обмежують права і пільги ветеранів війни, членів сімей померлих інвалідів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», що обмежують виплати щорічної разової грошової допомоги, передбаченої нормами ст.ст. 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Оскільки це є встановленим судом фактом стосовно одних і тих же правовідносин і не потребує доведення, то така ж юридична оцінка повинна надаватися стосовно бюджетів 2005-2006 років в частині зупинення розміру виплат учасникам, війни разової щорічної грошової допомоги.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Конституційного Суду України, згідно якої положення ч. 4 cm. 28 Закону України «Про бюджетну систему України» щодо заборони законом про Державний бюджет України вносити зміни до чинного законодавства означає і неможливість зупинення дії чинних законів в частині встановлених ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування необхідною складовою конституційного права на забезпечення
4
життєвого рівня, який, принаймні, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за cm. 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002року № 5-рп/2002).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 частково були виплачені щорічні разові грошові допомоги за період з 2004 по 2006 роки на загальну суму 995 грн., решта суми в розмірі 6839, 50 грн. (7834,50 грн. - 995 грн.) підлягає стягненню з Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації, яке є розпорядником коштів по одноразовим виплатам інвалідам війни до 5 травня. В зв"язку з цим управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації слід зобов*язати подати в Головне управління необхідні для вказаної виплати розрахункові документи.
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України суд вважає необхідним поновити строк позовної давності, оскільки вважає, що він пропущений позивачем з поважних причин, якими стали його похилий вік, інвалідність і юридична необізнаність.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, ст.ст. 2, 6, 7-11, 70-71, 159-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позовОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації на користьОСОБА_1 6839 (шість тисяч вісімсот тридцять дев*ять) грн. 50 коп. недоплаченої разової щорічної допомоги як інваліду війни першої групи за 2004, 2005, 2006 роки.
Зобов*язати управління праці та соціального захисту населення Аітинської районної державної адміністрації подати в Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації необхідні для вказаної виплати розрахункові документи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти
5
днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Староміський районний суд м. Вінниці