У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 червня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від       25 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від   18 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібопром»                            (далі – ПАТ «Концерн Хлібопром») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановлення місцезнаходження трудової книжки,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з серпня 1986 року перебувала у трудових відносинах з Калуським хлібокомбінатом Івано-Франківської області. У 1996 році Калуський хлібокомбінат змінив назву на відкрите акціонерне товариство «Калуський хлібокомбінат» (далі – ВАТ «Калуський хлібокомбінат»). З 26 липня 1999 року ВАТ «Калуський хлібокомбінат» відправило її у відпустку без збереження заробітної плати до 31 березня 2000 року. Після закінчення вказаної дати позивачка вийшла на своє робоче місце, але виконувати свої службові обов’язки не мала можливості з вини товариства. 31 березня 2000 року позивачка останній раз була на роботі. З липня 2001 року вона проживала у своєї матері в м. Новояворівськ, а повернулась до м. Калуш у жовтні 2006 року. ОСОБА_2 не відомо коли вона була звільнена з роботи, крім того у неї відсутня трудова книжка і її не було ознайомлено з наказом про звільнення. Від державного інспектора праці у м. Калуші позивачка дізналась, що Калуський хлібокомбінат є виробничою одиницею ПАТ «Концерн Хлібопром», що у м. Львові. Ураховуючи, що позивачка знаходилась у вимушеному прогулі на протязі 126 місяців та         14 діб, просила суд зобов’язати відповідача виплатити середній заробіток за ввесь час вимушеного прогулу.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від   18 квітня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування ухвалених судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши матеріали справи,  дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що ПАТ «Концерн Хлібопром», до якого звернулась з позовом ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, оскільки з останнім позивачка у трудових відносинах не перебувала, крім того, ПАТ «Концерн Хлібопром» не є правонаступником                    ВАТ «Калуський хлібокомбінат», де працювала позивачка.    

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібопром» (далі – ПАТ «Концерн Хлібопром») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановлення місцязнаходження трудової книжки, за касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від       25 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від   18 квітня 2011 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.    

   Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                                  О.В. Ступак