2-1623/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 травня 2007 року                                                                                 м. Запоріжжя

Шевченківський районній суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                      Щербак А.А.

при секретарі                                                               Петрової О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання права особистої приватної власності на квартиру. В позові зазначив що з 29.04.1995р. він перебував в шлюбі з відповідачкою. Перебуваючи в шлюбі змінив прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2. Після укладення шлюбу 7 травня 1996р. позивачу особисто подарована однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Крім того, в період шлюбу 23 січня 1998р. позивач приватизував на своє ім'я квартиру АДРЕСА_2. 23.08.1996р. обміняв однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3. 15.05.1998р. продав квартируАДРЕСА_2 за 10455гр. 31.07.1998р. придбав за 12000гр. двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, де проживає з відповідачкою по теперішній час. Однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 продав 07.08.1998р. за ІООООгр., але отриманий за неї завдаток використав для придбання двокімнатної квартири. 09.08.2005р. шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. Просить визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_4.

ОСОБА_2. звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою від 23 квітня 2007р. зустрічна позовна заява ОСОБА_2. об'єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2. в позові зазначає, що 29 квітня 1995р. був укладений шлюб з відповідачем. За час шлюбу придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 12000гр., кольоровий телевізор ДжиВиСи вартістю 1400гр., холодильник вартістю ЗООгр., відеомагнітофон ДжиВиСи вартістю 800гр., набір меблів для кухні вартістю бООгр., диван та два крісла вартістю 1400гр., спальня вартістю 1500гр., пральна машина Ардо вартістю 1200гр. 09.08.2005р. сторони розлучилися. Просить поділити зазначене майно, визнавши за ОСОБА_2. право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_4, виділити ОСОБА_2. набір меблів для кухні вартістю бООгр., спальню вартістю 1500гр., пральну машину Ардо вартістю 1200гр. Виділити ОСОБА_1 кольоровий телевізор ДжиВиСи вартістю 1400гр., холодильник вартістю ЗООгр., диван та два крісла вартістю 1400гр. ., відеомагнітофон ДжиВиСи вартістю 800гр. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. різницю вартості виділеного майна в сумі 700гр. та судові витрати.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні. Позовні вимоги ОСОБА_2. визнав частково, пояснив, що він згоден на

2

виділення ОСОБА_2. наступного майна: набір меблів для кухні вартістю бООгр., спальню вартістю 1500гр., пральну машину Ардо вартістю 1200гр., відеомагнітофон ДжиВиСи вартістю 800гр. відносно квартири АДРЕСА_4 пояснив, що ця квартира була придбана на його власні кошти, тому є його особистою приватною власністю. Цю квартиру він придбав на гроші, вилучені від продажу квартири АДРЕСА_2 та на заяв латок, який він отримав за квартиру АДРЕСА_3 в м. Запоріжжя.

ОСОБА_2. позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру не визнала в повному обсязі. Пояснила, що 1\2 частину вартості квартири АДРЕСА_4 перед придбанням квартири ОСОБА_1 отримав від її батька - ОСОБА_4 Відносно поділу решти майна погодилась на пропозицію ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він по проханню ОСОБА_1 супроводжував його до нотаріальної контори, де той мав отримати завдаток за продаж власної квартири. При передачі грошей він не був присутній, але зі слів ОСОБА_1 знає, що той отримав завдаток за продаж квартири по вул.. Авраменка. ОСОБА_1 йому казав, що гроші йому необхідні для придбання більшої квартири.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона давала в борг своєму брату ОСОБА_4 суму 1000 доларів США, яку він мав дати для своєї дочки ОСОБА_2. та її чоловіка ОСОБА_1 на придбання квартири. Протягом року гроші їй були повернути, розписку вона порвала після отримання боргу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона давала в борг ОСОБА_4 суму 2000 доларів США, яку він мав дати для своєї дочки ОСОБА_2. та її чоловіка ОСОБА_1 на придбання квартири. Протягом року гроші їй були повернути частками, розписку вона порвала після отримання боргу.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання пояснив, що він брав у борг у ОСОБА_6 та у ОСОБА_7 3000 доларів США, які він дав своєї дочці ОСОБА_2. та її чоловіку ОСОБА_1 на придбання квартири. ОСОБА_6 та у ОСОБА_7 він повернув гроші протягом наступного року, розписки були розірвані. Крім того, ОСОБА_4 підтвердив той факт, що до придбання спірної квартири ОСОБА_1 отримував завдаток за продаж квартири по вул.. Авраменка.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, представників позивача та відповідача, свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_2. підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 29.04.1995р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про одруження. Перебуваючи в шлюбі ОСОБА_1 змінив прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить копія свідоцтва про переміну прізвища. Після укладення шлюбу 7 травня 1996р. позивачу особисто подарована однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Крім того, в період шлюбу 23 січня 1998р. позивач приватизував на своє ім'я квартиру АДРЕСА_2. 23.08.1996р. обміняв однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3. Ці факти підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами по справі. 15.05.1998р. ОСОБА_1 продав квартируАДРЕСА_2 за 10455гр., про що свідчить надана суду копія договору купівлі-продажу. 31.07.1998р. придбав за 12000гр. двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, про що свідчить копія договору купівлі-продажу. . Однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 продав 07.08.1998р. за ІООООгр., але отриманий за неї завдаток використав для придбання двокімнатної квартири, що підтверджується свідченнями свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтвердили факт отримання ОСОБА_1 завдатку за продаж квартири по вул.. Авраменка в м. Запоріжжя до укладення договору купівлі-продажу спірної квартири. 09.08.2005р. шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

До пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про те що вони давали ОСОБА_4 гроші в борг для  придбання  ОСОБА_2. та ОСОБА_1. квартири суд відноситься

3

критично, оскільки по-перше документальних доказів надання грошей в борг надано не було, по-друге, якщо кошти і надавалися в борг, то не ОСОБА_1 та ОСОБА_2., а їх батьку -ОСОБА_4

У відповідності до ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Оскільки судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 була придбана хоча і під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2., але за кошти, які належали особисто ОСОБА_1, які він отримав від продажу квартири АДРЕСА_2 та отримавши завдаток за квартиру АДРЕСА_3, то суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на зазначену квартиру. В частині позовних вимог ОСОБА_2. що до визнання права власності на 1/2 частину зазначеної квартири, суд вважає за необхідне відмовити.

Що до вимог ОСОБА_2. про поділ майна, що було придбане нею та ОСОБА_1 в період шлюбу, то суд вважає можливим виділити ОСОБА_2 набір меблів для кухні вартістю 600гр., спальню вартістю 1500гр., пральну машину Ардо вартістю 1200гр., відеомагнітофон ДжиВиСи вартістю 800гр., ОСОБА_1 виділити кольоровий телевізор ДжиВиСи вартістю 1400гр., холодильник вартістю ЗООгр., диван та два крісла вартістю 1400гр.

Ст. 60 Сімейного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Керуючись ст.. 57, 60. 69 СК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_4.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розділити спільне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виділити ОСОБА_2 набір меблів для кухні вартістю 600гр., спальню вартістю 1500гр., пральну машину Ардо вартістю 1200гр., відеомагнітофон ДжиВиСи вартістю 800гр.

Виділити ОСОБА_1 кольоровий телевізор ДжиВиСи вартістю 1400гр., холодильник вартістю ЗООгр., диван та два крісла вартістю 1400гр.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя   А.А.Щербак