№2-1587/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
03 травня 2007 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Мазурик О.Ф. при секретарі Чабанюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України до ОСОБА_1 про стягнення плати за користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
12.03.2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому пояснив, що він проживає в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 не є співробітником ЗНУ. При поселенні в гуртожиток ордер на поселення він не отримував. За час проживання відповідач не вносив плату за користування житловим приміщенням, в зв'язку з чим станом на 15.02.2007 року утворилась заборгованість, яка склала 821,32 грн. На адресу ОСОБА_1 була направлена претензія, однак на неї він не відреагував.
Виходячи з вищевикладеного, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за технічне обслуговування та комунальні платежі в розмірі 821,32 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України, а також судовий збір в розмірі 51 грн. на користь держави.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день і час судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
В силу ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки він відповідає вимогам закону та обґрунтований письмовими доказами.
У відповідності до п.п.18, 38 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, робітники, службовці, студент, учні, а також інші громадяни які проживають у гуртожитку, зобов'язані своєчасно вносити плату за користування житловою площею та за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України наймач житлового приміщення зобов'язаний щомісячно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання та каналізації.
2
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
В ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_1, проживає в гуртожитку № 2 за адресою: АДРЕСА_1, без ордерів на поселення, що підтверджується довідкою, виданою завідуючою гуртожитком № 2 від 20.09.2006 року.
Згідно довідки про заборгованість за проживання у гуртожитку, виданої Державним вищим навчальним закладом «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України від 16.02.2007 року, сума заборгованості за ОСОБА_1 станом на 15.02.2007 року складає 821,32 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Запорізької міської ради від 31.03.2004 року ремонтно-експлуатаційні підприємства з обслуговування гуртожитків звільнено від оплати державного мита при зверненнях до судів загальної юрисдикції: місцевих районних судів м. Запоріжжя, апеляційного суду Запорізької області з питань стягнення заборгованості за житло та комунальні послуги.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи, керуючись ст. ст. 10, 59-61, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 67,68 ЖК України, п.п.18, 38 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, суд
ВИРІШИВ :
Позов Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України заборгованість за користування житловим приміщенням в розмірі 821,32 грн. грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн., а також в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ф.Мазурик