2-526/07

ЗАОЧНЕ                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

17 травня 2007 року                                                                                м. Запоріжжя

Шевченківський районній суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                      Щербак А.А.

при секретарі                                                               Петрової О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Речовий ринок Анголенко" про визнання права власності на майно замість демонтованого.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом. В позовній заяві вказав, що 06.09.1994 р. позивач уклав угоду з комерційним ринком про оренду торгівельної площі, а 24.03.1994р. придбав торгівельний кіоск, який був встановлений на ринку. З квітня 1994р. займався торгівлею, з 1995р. здавав торгівельні місця 132, 3 ряд 5 в оренду. В період з 11.02.2001р. по 12.02.2001р. був проведений демонтаж торгівельного кіоску без відома позивача з установкою нового кіоску. Просить зобов'язати відповідача передати позивачу у власність кіоск, встановлений 20.02.2001р. в 5 ряді місто 3,132.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не звився, про день, час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Про причини неявки суд не повідомив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вислухавши пояснення, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню за нижченаведеними підставами.

Судом встановлено, що позивачем 24 березня 1994 року був придбаний торгівельний кіоск, про що свідчить копія довідки ТОВ „Ера" від 24.03.1994р., копія квитанції від 24.03.1994р., та копія накладної від 24.03.1994р. ОСОБА_1 уклав договір про оренду торгівельних місць із Запорізьким торгівельним центром. Про що свідчить надана суду копія договору від 06.09.1994р. У відповідності до наданої копії довідки від 23.12.2002р., ОСОБА_1 у березні 1994р. надані торгівельні місця №3, 132 - 5 торгівельного рядку. На зазначених торгівельних місцях в березні 1994р. був встановлений торгівельний кіоск ОСОБА_1, про що свідчить довідка від 25.11.2003р. У 1994 році проводилась реконструкція торгівельних місць, раніше встановлені кіоски були розібрані та вивезені адміністрацією ринка, на їх місце були встановлені стандартні кіоски нового типа, які були оплачені ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Кіоски, встановлені позивачем були розібрані та вивезені. Зазначені факти були встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2004р., яке набрало законної сили.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській   або   адміністративній   справі,   що набрало законної сили,   не

доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ст. 50 Закону України Про власність, Власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Ст. 387 ЦК України передбачає, що Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач в позові вимагає зобов'язати відповідача передати йому у власність майно яке не належить позивачу, що не відповідає вимогам закону та не має достатніх правових підстав.

Питання про стягнення з відповідача вартості демонтованого кіоску позивач не ставив.

Таким чином вимоги позивача неправомірні та задоволенню не підлягають.

Керуючись   ст. 50 Закону України Про власність, ст.. 387 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю „Речовий ринок Анголенко" про визнання права власності на майно замість демонтованого відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня утримання його копії.

Суддя       А.А.Щербак