РІШЕННЯ                                       №2-491/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: - Корогодіної О.Е.

При секретарі: - Усеїнові Р.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанку» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу и процентів по вкладу, та за зустрічним позовом Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16 вересня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанку» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу и процентів по вкладу. Вимоги мотивовані тим, що згідно ст. 2 Закони України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку, будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку, зокрема у сфері залучення засобів на депозитні рахунки, є споживачем послуг банку, таким чином на відношення між мною і банком розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживачів». 16 вересня 2009 р. між позивачем, ОСОБА_3 і Відповідачем у справі - Кримським Відділенням ХФ ПАТ Кредітпромбанк» був укладений договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» строком на 9 місяців. Виплата процентів здійснюється відповідачем щомісячно, але з січня 2010 року зупинилася виплата процентів. 16 вересня 2009 р. позивач виконала свої зобов'язання за договором і внесла готівкою на депозитний рахунок гроші в сумі 72526,75 доларів США (сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять шість доларів США 75 центів, про що свідчить квитанція № 2209 від 16 вересня 2009 р., що складає еквівалент 580518,61 грн. Положеннями пунктів 5.1.4, 5.3.2, вказаних в договорі передбачено, у разі звернення вкладника в Банк з письмовою вимогою про повернення частини вкладу до закінчення строку вкладу, Банк повинен при отриманні Банком вказаної вище вимоги Вкладника повернути Вклад разом з відсотками, нарахованими у відповідності умовам пункту 5.1.4 договору, протягом двох банківських днів з моменту отримання такої вимоги. Керуючись положеннями пунктів 5.1.4, 5.3.2 і п. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що Відповідач не видав позивачу процентів починаючи з січня 2010 р. по вересень 2010 року у розмірі 68906 грн. 23.02.2010 позивач повідомила Відповідача про свій намір достроково розірвати Договір на умовах, вказаних Договором, відмітка про вручення міститься на заяві. 23.02.2010 роки позивачем на адресу банку було подано Вимогу про дострокове розірвання договору і видачі вкладу позивача (вхід. № 139 від «23» лютого 2010 р. Відмітка про вручення міститься на заяві. 02 березня 2010 року позивач отримала від Відповідача письмову відмову (вих. № 224/35-6.6.30 від 02.03.2010 р.) в поверненні грошових сум, посилаючись на те, що згідно бази обліку договорів і клієнтів банку договір з позивачем не зареєстрований в банку, а проценти по договору позивачу не виплачувалися. При цьому працівники банку посилалися на відсутність у нього виписки про внесення позивачем грошових коштів, наявна валюта в касу відділення не поступала і на ім'я позивача не зараховувалася. Позивачу був наданий екземпляр договору і квитанцію про внесення до каси грошових коштів у розмірі 72526,75 доларів США. Згідно ст. 1059 ЦК України, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою НБУ від 03 грудня 2003 року і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифікату; договору банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, підтверджуючого внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Згідно вимогам ст. 1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифікату або іншого документа, який відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. З приведеного убачається, що відповідно до звичаїв ділового обороту залучення банком вкладів депозитів підтверджується договором банківського вкладу. Окрім приведеного, відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, залучення банком вкладів (депозитів) також підтверджується договором банківського рахунку. Згідно ст. 207 ЦК України, операція вважається досконалою у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Операція, яку здійснює юридичну особу, підписується особами, уповноваженими на це його засновницькими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, і скріпляється печаткою. Згідно ст. ст. 612, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки, а також зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних від суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Згідно вказаним нормам, підлягають до задоволення і інші позовні вимоги про стягнення збитків. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Банк відмовивши позивачу у видачі її внеску, порушив вимоги: - статті 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності непорушно; частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України, відповідно якої за договором банківського вкладу незалежно від його вигляду банк зобов'язаний видати вклад або його частину по першій вимозі вкладника; статті 629 Цивільного кодексу України, відповідно якої договір є обов'язковим для виконання сторонами; статті 22 Конституції України, якою конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані; статті 64 Конституції України, відповідно якої конституційні права не можуть бути обмежені. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимогами Цивільного кодексу України. Так само позивач звертає увагу суду на той факт, що строк договору строкового банківського вкладу закінчився 16 червня 2010 року, проте до сьогоднішнього моменту Банк не виконав свої зобов'язання за договором. Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банка – будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку, зокрема у сфері залучення засобів на депозитні рахунки, тому згідно ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі послуг звільняються від сплати державного мита по позовах, пов'язаних з порушенням їх прав. Враховуючи вищевказане і керуючись ст. ст. 110,119, 120, 209, 212 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 386, 524, 525, 611, 615, 625, 629, 633, 1058-1064, 1068, 1070, ЦК України, ст. ст. 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого ухвалою НБУ від 03 грудня 2003 року, позивач просить суд прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до ст. 110 ЦПК України та Постанови № 5 від 12.04.96 р. Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якої: відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі по власному вибору звертаються до суду за місцем свого мешкання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем спричинення шкоди, або за місцем виконаня договору; розірвати договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16.09.2010 р.; стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу у розмірі 580518,61 грн. і суму процентів по вкладу у розмірі 68906 грн.; покласти на відповідача, витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Публічне Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16 вересня 2009 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.09.2009 року, як стало відомо позивачу, за зустрічним позовом, з відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» Цей договір був підписаний з боку позивача керуючим Кримським відділенням Херсонської філії ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_5 Згідно з п. 1.1 цього договору позивач, ніби - то, відкрив відповідачу депозитний рахунок № НОМЕР_1 та прийняв на цей рахунок від відповідача грошові кошти у сумі 72 526, 75 доларів США строком на 9 місяців з 16 вересня 2009 року по 16 червня 2010 року відповідно до квитанції № 2209 від 16.09.2009 р. Позивач вважає, що Депозитний договір укладено з порушенням приписів ст.ст. 203, 215, 218 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним з наступних підстав. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно п. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За змістом ст. п. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. На підставі п. 1.1 «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого Постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516 вклад (депозит) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. За змістом п. 1.1 Положення вкладна (депозитна) операція - операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах. При цьому, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується, зокрема, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (п. 1.4 Положення). З огляду на вказані вище нормативні акти письмова форма договору банківського вкладу буде вважатись додержаною, якщо внесення суми коштів у банківський вклад (депозит) підтверджено: по - перше - договором банківського вкладу (депозиту); по - друге - документом, який за змістом п. 1 ст. 1059 ЦК України свідчить про надходження грошових коштів на рахунок вкладника у банку і відповідає нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами). В силу п. 3 глави 2, розділу 3 «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженою Постановою Правління НБУ від 14.08.2003р. № 337 приймання готівки іноземної валюти здійснюється за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту -суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; Згідно з п. 8 глави 2, розділу 3 Інструкції після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа), що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Аналогічні приписи містяться і у п. 5.3.43 «Положення про здійснення касових операцій у ВАТ «Кредитпромбанк», затвердженого рішенням Правління ВАТ «Кредитпромбанк» від 24.07.2009р. № 25. Згідно з п. 11 розділу 1 Інструкції банки допускають до роботи з готівкою та іншими цінностями працівників, які склали залік з оформленням відповідного протоколу щодо знання вимог цієї Інструкції та внутрішніх положень про організацію роботи із здійснення касових операцій у межах тих питань, що належать до їх функціональних обов'язків. У відповідності до наказу ВАТ «Кредитпромбанк» № 200-к від 21.09.2007р. на посаду завідуючого касою операційно - розрахункової групи Кримського відділення Херсонської філії ВАТ «Кредитпромбанк» прийнята ОСОБА_6, а на підставі наказу № 139-к від 04.08.2009р. на посаду касира прийнята ОСОБА_7. Функціональні обов'язки завідуючого касою встановлені п.п. 2.1.2, 3.5, 3.5.1 посадової інструкції. Так, завідуюча касою здійснює операції, зокрема, з приймання грошових білетів і монет в національній валюті та іноземних валютах та мас право підпису підтвердження виконання на заявах на переказ готівки. Аналогічні функціональні обов'язки покладені посадовою інструкцією і на касира операційно - розрахункової групи Кримського відділення Херсонської філії ВАТ «Кредитпромбанк». Крім того, виключно завідуюча касою та касир операційно - розрахункової групи Кримського відділення Херсонської філії ВАТ «Кредитпромбанк» на підставі зразків підпису відповідального виконавця та визначення повноважень під час підписання первинних облікових документів та облікових регістрів мають право одноосібного підпису на заявах на переказ готівки в підтвердження зарахування суми вкладу (депозиту). На будь - яких інших посадових осіб Кримського відділення Херсонської філії ВАТ «Кредитпромбанк», в тому числі і керуючого відділенням, не покладені функціональні обов'язки з приймання готівки в операційну касу відділення та підтвердження такого приймання своїм підписом. Таким чином, єдиним підтвердженням факту внесення грошових коштів фізичною особою в банківський вклад (депозит), а отже і укладення договору банківського вкладу (депозиту), є видача вкладнику належно оформленої квитанції (другого примірника прибуткового касового документа), що має містити підпис працівника банку, до функціональних обов'язків якого належить приймання готівки в касу банку. Як вбачається, Відповідачу на підтвердження ніби - то внесеної суми банківського вкладу (депозиту) була видана квитанція, що не відповідає вимогам п. 8 глави 2, розділу 3 Інструкції. В цьому документі повинен міститись або підпис завідуючого касою операційно - розрахункової групи Кримського відділення ХФ ВАТ «Кредитпромбанк»   ОСОБА_6,   або   підпис   касира   операційно - розрахункової групи Кримського відділення ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_7 Проте, як вбачається із зразків підпису відповідального виконавця та визначення повноважень під час підписання первинних облікових документів та облікових регістрів, підпис на вказаній квитанції не належить ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_7 Отже, належно оформлена квитанція про внесення грошових коштів у сумі 72526,75 доларів США на рахунок № НОМЕР_1 Відповідачу не видавалась, а тому грошові кошти від Відповідача до каси Кримського відділення ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» не надходили. Крім того, не містять даної інформації й касові документи Кримського відділення ХФ ПАТ «Кредитпромбанк» за вкладним (депозитними) операціями фізичних осіб в іноземній валюті за вересень 2009 року. Оскільки інформація, що міститься у вказаних документах на підставі ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» належить до інформації, що містить банківську таємницю, останні будуть надані до суду для огляду під час розгляду позовної заяви за окремою ухвалою суду. У відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтею 1059 ЦК України. Оскільки квитанція № 2209 від 16.09.2009 року не відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами), то і письмова форма Депозитного договору не дотримана, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, у відповідності до абз. 10 п. 1.8 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. У відповідності до п. 1.1 Депозитного договору Позивач відкриває Відповідачу рахунок № НОМЕР_1 та приймає на відкритий рахунок грошові кошти у сумі 72 526, 75 доларів США строком на 9 місяців з 16 вересня 2009 року по 16 червня 2010 року. Проте, згідно з даними за оборотами про суми та вартість кредитів (у процентах річних) і суми та вартість депозитів (у процентах річних), які надані Херсонською філією ВАТ «Кредитпромбанк» до НБУ, рахунок № НОМЕР_1 у балансі Позивача не відкривався, а відповідно і грошові кошти у сумі 72526,75 доларів США від Відповідача до каси Позивача не надходили. До того ж, згідно з книгою реєстрації договорів за вказаний період будь - якого Депозитного договору 16 вересня 2009 року з Відповідачем не укладалось. Оскільки ця інформація, щна підставі ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» також належить до інформації, що містить банківську таємницю, останні будуть надані до суду для огляду під час розгляду позовної заяви за окремою ухвалою суду. Вказані обставини також доводить факт порушення кримінальної справи УСБУ в Херсонській області за повідомленням ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» про вчинення злочину № 1183/01ХН від 16.03.2010р. УСБУ в Херсонській області № 71/6/1-292 від 18.03.2010р. Крім того, той факт що ОСОБА_3 не вносила ніяких грошових коштів до каси Кримського    відділення ВАТ «Кредитпромбанк» підтвердилися у процесі досудового розслідування кримінальної справи № 11006190031, порушеної Слідчим управлінням Головного управління МВС України в АР Крим за ознаками ст. 190 ч. 3 КК України за заявами нібито вкладників, у тому числі й ОСОБА_3 Зокрема було встановлено, що ОСОБА_4 здала грошові кошти та уклала договір банківського вкладу у Сімферопольському відділенні № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк». При цьому посадові особи Сімферопольського відділення № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк» надали ОСОБА_3 договір банківського вкладу з підписом посадової особи і печаткою КФ ВАТ « Інпромбанк», але даний договір був фіктивний, депозитний рахунок за ним не відкривався. Грошові кошти були привласнені посадовим особами Сімферопольського відділення № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк». Підозрюваним у скоєнні вищевказаного злочину є ОСОБА_5, який у серпні 2009 року звільнився з Сімферопольського відділення № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк» та був прийнятий на посаду керуючого Кримським відділенням ВАТ «Кредитпромбанк». З метою приховування факту привласнення грошових коштів ОСОБА_4 ОСОБА_5 повідомив їх, що у зв'язку з кризою він не має можливості повернути вклад з КФ ВАТ «Інпромбанк», але може перевести вклад до Кримського відділення ВАТ «Кредипромбанк». У зв'язку з цим ОСОБА_5 надав ОСОБА_3 договір строкового банківського вкладу «Класичний» від 16.09.2009 року та квитанцію про внесення грошових коштів № 2209 від 16.09.2009 року про внесення грошових коштів у відділення банку зі своїм підписом та печаткою Кримського відділення ВАТ «Кредитпромбанк». Копії постанов про проведення виїмки за кримінальною справою та листи Слідчого управління Головного управління МВС України в АР Крим щодо порушення кримінальної справи додаються. Тому позивач за зустрічним позовом вважає, що ОСОБА_3 навмисно приховала вищевказані факти при поданні позовної заяви до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим про розірвання договору банківського вкладу та стягнення грошових коштів з ВАТ «Кредитпромбанк» з метою отримання грошових коштів, які насправді не були внесені нею до каси Кримського відділення ВАТ «Кредитпромбанк». На підставі викладеного, керуючись ст. 123 ЦПК України, ст. ст. 230, 215, 1058-1059 ЦК України, «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого Постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. № 516, «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженою Постановою Правління НБУ від 14.08.2003р. № 337, «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, позивач просить суд визнати недійсним договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16.09.2009 року, укладений між ОСОБА_3, та ВАТ «Кредитпромбанк»; судові витрати віднести на ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги мотивовано підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову прохав відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача за основним позовом прохав в задоволенні позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухав сторони та дослідивши матеріали, наявні у справі, вважає, що позов ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанку» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу и процентів по вкладу підлягає задоволенню в повному обсязі, а Вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16 вересня 2009 року, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закони України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку, будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку, зокрема у сфері залучення засобів на депозитні рахунки, є споживачем послуг банку, таким чином на відношення між мною і банком розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживачів».

16 вересня 2009 р. між позивачем, ОСОБА_3 і Відповідачем у справі - Кримським Відділенням ХФ ПАТ Кредітпромбанк» був укладений договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» строком на 9 місяців. Виплата процентів здійснюється відповідачем щомісячно, але з січня 2010 року зупинилася виплата процентів. 16 вересня 2009 р. позивач виконала свої зобов'язання за договором і внесла готівкою на депозитний рахунок гроші в сумі 72526,75 доларів США (сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять шість доларів США 75 центів, про що свідчить квитанція № 2209 від 16 вересня 2009 р., що складає еквівалент 580518,61 грн.

Положеннями пунктів 5.1.4, 5.3.2, вказаних в договорі передбачено, у разі звернення вкладника в Банк з письмовою вимогою про повернення частини вкладу до закінчення строку вкладу, Банк повинен при отриманні Банком вказаної вище вимоги Вкладника повернути Вклад разом з відсотками, нарахованими у відповідності умовам пункту 5.1.4 договору, протягом двох банківських днів з моменту отримання такої вимоги. Керуючись положеннями пунктів 5.1.4, 5.3.2 і п. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що Відповідач не видав позивачу процентів починаючи з січня 2010 р. по вересень 2010 року у розмірі 68906 грн. 23.02.2010 позивач повідомила Відповідача про свій намір достроково розірвати Договір на умовах, вказаних Договором, відмітка про вручення міститься на заяві.

23.02.2010 роки позивачем на адресу банку було подано Вимогу про дострокове розірвання договору і видачі вкладу позивача (вхід. № 139 від «23» лютого 2010 р. Відмітка про вручення міститься на заяві. 02 березня 2010 року позивач отримала від Відповідача письмову відмову (вих. № 224/35-6.6.30 від 02.03.2010 р.) в поверненні грошових сум, посилаючись на те, що згідно бази обліку договорів і клієнтів банку договір з позивачем не зареєстрований в банку, а проценти по договору позивачу не виплачувалися. При цьому працівники банку посилалися на відсутність у нього виписки про внесення позивачем грошових коштів, наявна валюта в касу відділення не поступала і на ім'я позивача не зараховувалася. Позивачу був наданий екземпляр договору і квитанцію про внесення до каси грошових коштів у розмірі 72526,75 доларів США. Згідно ст. 1059 ЦК України, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою НБУ від 03 грудня 2003 року і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифікату; договору банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, підтверджуючого внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Згідно вимогам ст. 1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифікату або іншого документа, який відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

З приведеного убачається, що відповідно до звичаїв ділового обороту залучення банком вкладів депозитів підтверджується договором банківського вкладу. Окрім приведеного, відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, залучення банком вкладів (депозитів) також підтверджується договором банківського рахунку. Згідно ст. 207 ЦК України, операція вважається досконалою у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Операція, яку здійснює юридичну особу, підписується особами, уповноваженими на це його засновницькими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, і скріпляється печаткою.

Згідно ст. ст. 612, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки, а також зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних від суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Згідно вказаним нормам, підлягають до задоволення і інші позовні вимоги про стягнення збитків. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Банк відмовивши позивачу у видачі її внеску, порушив вимоги: - статті 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності непорушно; частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України, відповідно якої за договором банківського вкладу незалежно від його вигляду банк зобов'язаний видати вклад або його частину по першій вимозі вкладника; статті 629 Цивільного кодексу України, відповідно якої договір є обов'язковим для виконання сторонами; статті 22 Конституції України, якою конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані; статті 64 Конституції України, відповідно якої конституційні права не можуть бути обмежені. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимогами Цивільного кодексу України. Так само позивач звертає увагу суду на той факт, що строк договору строкового банківського вкладу закінчився 16 червня 2010 року, проте до сьогоднішнього моменту Банк не виконав свої зобов'язання за договором.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банка – будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку, зокрема у сфері залучення засобів на депозитні рахунки, тому згідно ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі послуг звільняються від сплати державного мита по позовах, пов'язаних з порушенням їх прав.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3. про розірвання договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16.09.2010 р. стягнення з відповідача на користь позивача суми вкладу у розмірі 580518,61 грн. і суми процентів по вкладу у розмірі 68906 грн.; покладання на відповідача, витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення, підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні було встановлено, що дійсно відповідно до кримінальної справи № 11006190031, порушеної Слідчим управлінням Головного управління МВС України в АР Крим за ознаками ст. 190 ч. 3 КК України за заявами нібито вкладників, у тому числі й ОСОБА_3, зокрема було встановлено, що ОСОБА_4 здала грошові кошти та уклала договір банківського вкладу у Сімферопольському відділенні № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк». При цьому посадові особи Сімферопольського відділення № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк» надали ОСОБА_3 договір банківського вкладу з підписом посадової особи і печаткою КФ ВАТ «Інпромбанк», але даний договір був фіктивний, депозитний рахунок за ним не відкривався. Грошові кошти були привласнені посадовим особами Сімферопольського відділення № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк». Підозрюваним у скоєнні вищевказаного злочину є ОСОБА_5, який у серпні 2009 року звільнився з Сімферопольського відділення № 15 КФ ВАТ «Інпромбанк» та був прийнятий на посаду керуючого Кримським відділенням ВАТ «Кредитпромбанк». З метою приховування факту привласнення грошових коштів ОСОБА_4 ОСОБА_5 повідомив їх, що у зв'язку з кризою він не має можливості повернути вклад з КФ ВАТ «Інпромбанк», але може перевести вклад до Кримського відділення ВАТ «Кредипромбанк». У зв'язку з цим ОСОБА_5 надав ОСОБА_3 договір строкового банківського вкладу «Класичний» від 16.09.2009 року та квитанцію про внесення грошових коштів № 2209 від 16.09.2009 року про внесення грошових коштів у відділення банку зі своїм підписом та печаткою Кримського відділення ВАТ «Кредитпромбанк». Копії постанов про проведення виїмки за кримінальною справою та листи Слідчого управління Головного управління МВС України в АР Крим щодо порушення кримінальної справи є в матеріалах справи.

Однак судом було встановлено, що на час укладання договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Классичний» від 16 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» в особі Керуючого КВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_5  та ОСОБА_3, ОСОБА_5 був дійсно Керуючим КВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» був посадовою особою, працював в банку, мав повноваження на укладання договорів та доступ до печатки банку. Крім того, на час розгляду справи ОСОБА_5 не визнаний винним в скоєнні злочину та не засуджений.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідальність несе саме банк, тобто відповідач по справі, на розрахунковий рахунок якого надій     шли гроші та який не позбавлений можливості предьявити вимоги до ОСОБА_5 про стягнення суми в межах кримінальної справи.

Також, суд вважає, що підстави для визнання договору недійсним відсутні з тих підстав, що на зараз кримінальна справа не розглянута та на сьогодні не встановлена вина ОСОБА_5, таким чином відсутній вирок суду з даного приводу та тому в даному випадку казати про доведенність вини ОСОБА_5, як і про наявність сговіору у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 суд позбавлений можливості.

Позивач за основним позовом – ОСОБА_3 довела суду докази своїх позовних вимог, а відповідачем навпаки не доведені доказщи на підтвердження свої позовних вимог, а саме ст. 203 ЦК України предбачае письмову форму договору вклада – яка дотримана сторонами угоди, крім того з боку банку договір укладався особою, яка має на те повноваження; гроші ОСОБА_3 були перераховані на розрахунковий рахунок банку, про що видана квітанція з печаткою банка, якої позивач не могла не довіряти, як і не могла не довіряти ОСОБА_5, як уповноваженному представнику банка. Крім того, суд критично відноситься до наданим банкам зразкам договорів та квітанцій, бо надані суду документи є зразками 2010 року, а оспорюваний договір був укладений в 2009 році.    

Таким чином, суд вважає, що вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16 вересня 2009 року, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст. ст. 16, 386, 524, 525, 611, 615, 625, 629, 633, 1058-1064, 1068, 1070, ЦК України, ст. ст. 110,119, 120, 209, 212 ЦПК України, ст. ст. 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого ухвалою НБУ від 03 грудня 2003 року, позивач просить суд прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до ст. 110 ЦПК України та Постанови № 5 від 12.04.96 р. Пленуму Верховного Суду України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,  –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанку» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу и процентів по вкладу – задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» в особі Керуючого КВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_5  та ОСОБА_3.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кедитпромбанку» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_3 суму вкладу у розмірі 580518 гривень 61 копійку, суму процентів по вкладу у розмірі 68906 гривень, та витрати по сплаті ІТЗ розгляду справи в сумі 37 гривень, а всього стягнути 649461 гривні 61 копійку.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кедитпромбанку» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» на користь держави судовий збір в сумі 1700 гривень 00 копійок.

В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії Публічного Акціонерного Товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» від 16 вересня 2009 року – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя: