Справа №   2-1413/2011р.

                                              ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 березня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого – Корогодіної О.Е.

при секретарі – Усеїнові Р.Х.    

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово – будівельного кооперативу № 78 про визнання права користування житловим приміщенням, -

                                                 В С Т А Н О В И В:

   Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житлово – будівельного кооперативу № 78 про визнання права користування житловим приміщенням. Вимоги мотивовані тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі і обслуговуванні Житлово-будівельного кооперативу № 78. ОСОБА_2 був наймачем квартири АДРЕСА_1, будучи членом Житлово - будівельного кооперативу №78. ОСОБА_2 доводився позивачу далеким родичем - троюрідним дядьком з боку батька. У 2006 році позивач, на прохання ОСОБА_2 вселилася в квартиру АДРЕСА_1. Свого житла позивач не мала. З вказаного часу вони з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. Спільно брали участь в оплаті витрат за утримання житла, набували предмети домашнього побуту і продути харчування. Позивач проживала в маленькій кімнаті, а ОСОБА_2 в більшій кімнаті. Їх сімейний бюджет складався з заробітної плати позивача і доходів ОСОБА_2, що отримувались від зайняття підприємницькою діяльністю. Позивач здійснювала ведення домашнього господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті позивач залишилася проживати в квартирі АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_2 мав намір повністю провести сплату пайового внеску з оформленням у встановленому законом порядку права власності на квартиру, і складанням на неї заповіту. Проте, повністю пайовий внесок погашений ним не був. Стаття 145 Житлового кодексу України визначає, що члени сім'ї, що проживають совісно з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування житловим приміщенням. Такого ж права набувають особи, що вселилися в житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням. Якщо член житлово-будівельного кооперативу помер, вибув з нього по інших причинах або переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, що проживають спільно з ним, зберігають право користування житловим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них член сім'ї, що виявив бажання вступити в кооператив замість колишнього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. До членів сім'ї члена кооперативу відносяться особи, вказані в ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу України, а саме до членів сім'ї наймача відносяться чоловік наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають спільно з наймачем і ведуть з ним загальне господарство. Стаття 65 Житлового кодексу України визначає, що особи, що вселилися в житлове приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з рештою членів сім'ї права користування житловим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем і членами його сім'ї, що проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням. У відповідності з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» при розгляді спорів про право користування житловим приміщенням необхідно взяти до уваги, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України свободу пересування і вільний вибір місця мешкання. Це означає, що наявність або відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, яка там проживає або вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або відмови йому в цьому. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкоємство» у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, яким до дня смерті не був внесений повністю пайовий внесок, до складу спадку входить частина внесеного паю і інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира. Частина пайового внеску, що належить померлому, входить до складу спадку на загальних підставах. Оскільки ОСОБА_2 пайовий внесок на квартиру АДРЕСА_1 повністю внесений не був, даний спір підлягає розгляду в порядку статей 64, 65,145 Житлового кодексу України. Тому на підставі ст. 16 ЦК України, ст.ст. 64, 65, 145 ЖК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкоємство», позивач просить суд визнати ОСОБА_1 членом сім'ї ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 з реєстрацією місця проживання за даною адресою та укладанням договору найму житлового приміщення; визнати     ОСОБА_1 членом Житлово-будівельного кооперативу № 78 в м. Сімферополі замість вибулого у зв'язку зі смертю ОСОБА_2.

   Представник позивача в судовому засіданні мотивовано підтримав позовні вимоги, та прохав їх задовольнити в повному обсязі.  

   Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

   Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі і обслуговуванні Житлово-будівельного кооперативу № 78.

   ОСОБА_2 був наймачем квартири АДРЕСА_1, будучи членом Житлово - будівельного кооперативу №78. ОСОБА_2 доводився позивачу далеким родичем - троюрідним дядьком з боку батька. У 2006 році позивач, на прохання ОСОБА_2 вселилася в квартиру АДРЕСА_1. Свого житла позивач не мала.

   З вказаного часу вони з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. Спільно брали участь в оплаті витрат за утримання житла, набували предмети домашнього побуту і продути харчування. Позивач проживала в маленькій кімнаті, а ОСОБА_2 в більшій кімнаті. Їх сімейний бюджет складався з заробітної плати позивача і доходів ОСОБА_2, що отримувались від зайняття підприємницькою діяльністю. Позивач здійснювала ведення домашнього господарства.

   ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті позивач залишилася проживати в квартирі АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_2 мав намір повністю провести сплату пайового внеску з оформленням у встановленому законом порядку права власності на квартиру, і складанням на неї заповіту. Проте, повністю пайовий внесок погашений ним не був.

   Все вищевказане, в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

   Стаття 145 Житлового кодексу України визначає, що члени сім'ї, що проживають совісно з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування житловим приміщенням. Такого ж права набувають особи, що вселилися в житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням. Якщо член житлово-будівельного кооперативу помер, вибув з нього по інших причинах або переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, що проживають спільно з ним, зберігають право користування житловим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них член сім'ї, що виявив бажання вступити в кооператив замість колишнього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами.

   До членів сім'ї члена кооперативу відносяться особи, вказані в ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу України, а саме до членів сім'ї наймача відносяться чоловік наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають спільно з наймачем і ведуть з ним загальне господарство.

   Стаття 65 Житлового кодексу України визначає, що особи, що вселилися в житлове приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з рештою членів сім'ї права користування житловим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем і членами його сім'ї, що проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням.

   У відповідності з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» при розгляді спорів про право користування житловим приміщенням необхідно взяти до уваги, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України свободу пересування і вільний вибір місця мешкання. Це означає, що наявність або відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, яка там проживає або вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або відмови йому в цьому.

   Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкоємство» у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, яким до дня смерті не був внесений повністю пайовий внесок, до складу спадку входить частина внесеного паю і інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира. Частина пайового внеску, що належить померлому, входить до складу спадку на загальних підставах.

   Оскільки ОСОБА_2 пайовий внесок на квартиру АДРЕСА_1 повністю внесений не був, даний спір підлягає розгляду в порядку статей 64, 65,145 Житлового кодексу України.

   Тому суд вважає, що вимоги позивача про визнання ОСОБА_1 членом сім'ї ОСОБА_2; визнання за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 з реєстрацією місця проживання за даною адресою та укладанням договору найму житлового приміщення; визнання ОСОБА_1 членом Житлово-будівельного кооперативу № 78 в м. Сімферополі замість вибулого у зв'язку зі смертю ОСОБА_2, підлягають задоволенню в повному обсязі.

    На підставах ст. ст. 8, 47 Конституції України, ст.ст. 64, 65, 145 ЖК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкоємство», керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд –

                                                             В И Р І Ш И В:

   Позов задовольнити.

   Визнати ОСОБА_1 членом сім'ї ОСОБА_2.

   Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 з реєстрацією місця проживання за даною адресою та укладанням договору найму житлового приміщення.

   Визнати ОСОБА_1 членом Житлово-будівельного кооперативу № 78 в м. Сімферополі замість вибулого у зв'язку зі смертю ОСОБА_2.

   Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

   Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів.

   У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя