Справа № 2-594/11   

                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 року                                                       м.Тульчин

                                              Тульчинський районний суд Вінницької області

                  в складі: головуючого судді             Карнауха А.П.

                                        при секретарі                Нечипорук Т.В,                                     

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району про визнання права власності на самочинне будівництво,

                                        В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

                    ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського районного суду з позовною заявою до Тульчинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

          Позивачу на праві приватної власності відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку від 10.12.1964 року належить житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, який ним було побудовано. Земельна ділянка площею 0,0593 по АДРЕСА_1 йому належить на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №01052, виданого 25.11.2004 року Тульчинською міською радою.

Проживаючи в своєму будинку позивач, не отримавши дозволу міської ради на побудову бані та на прибудову біля будинку веранди, не виготовивши проектну документацію та не отримавши дозволу на проведення будівельних робіт, самовільно, за власні кошти побудував біля житлового будинку баню, позначену на плані літерою «г», та прибудував біля будинку веранду, позначену літерою «а», чим збільшив загальну площу будинку із 64,2 кв.м до 76,2 кв.м, а житлову було збільшено із 37,75 кв.м до 54,3 кв.м.

Через самовільне будівництво в реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно йому було відмовлено і позивач не може на побудовану баню та веранду зареєструвати своє право власності та отримати свідоцтво про право власності на новостворене майно.

          Просить суд визнати за ним право власності на збудовану ним біля житлового будинку по АДРЕСА_1 баню, позначену на плані літерою «г», та перебудовану веранду, позначену літерою «а», чим збільшено загальну площу будинку із 64,2 кв.м до 76,2 кв.м, а житлову площу збільшено із 37,75 кв.м до 54,3 кв.м.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, проте подав до суду заяву №7/12-723 від 11.04.2011 року, в якій вказав, що проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути справу без участі відповідача.   

      Заслухавши  позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що в приватній власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок загальною площею 64,2 кв.м та житловою 37,75 кв.м в АДРЕСА_1,побудований ним згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 10.12.1964 року, що підтверджується технічним паспортом № 1593 на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений Тульчинським МБТІ . Згідно довідки № 56 від 21.03.2011,виданої Тульчинським МБТІ, до цього будинку ОСОБА_1 самовільно добудовано баню, позначену літерою «г»та перебудовано веранду, літера «а». Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 001052, виданого 20.11.2009 року, у ОСОБА_1 в приватній власності перебуває земельна ділянка площею 0,0593 га по АДРЕСА_1. За висновком експерта № 034-29/04/2011 від 29.04.2011 року веранда та баня по АДРЕСА_1 на час складання висновку відповідають вимогам державних будівельних норм України ( ДБН) та придатні до експлуатації.

           Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника ( користувача ) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Оскільки позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, здійснив самочинне будівництво без належного дозволу та належно затвердженого проекту і за повідомленням Тульчинської міської ради це не порушує права інших осіб,право власності на  збудовані господарські будівлі може бути визнане за ним.

     Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільно добудовані господарські будівлі  підлягає задоволенню.

            Керуючись  ст.376, 392 ЦК України, ст. ст.   209, 215 ЦПК України, суд –

                                                                 ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити.

            Визнати за  ОСОБА_1 право власності на самовільно побудовану баню, позначену на плані літерою «г», та перебудовану біля будинку веранду, позначену на плані літерою «а», розташовані по АДРЕСА_1, чим збільшено загальну площу будинку із 64,2 кв.м до 76,2 кв.м, а житлову площу збільшено із 37,75 кв.м до 54,3 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.

        Суддя: